Адвокатское бюро
КУЧЕРЯВОГО ОЛЕГА ПЕТРОВИЧА

полный комплекс юридических услуг, защита интересов граждан

Мар

19

Визначення походження дитини при держреєстрації народження

Автор: Avtor

на русском языкеПрава й обов’язки матері, батька щодо дитини та права й обов’язкиph3310_0 дитини щодо матері, батька є особистими (немайновими). Загальними підставами виникнення прав та обов’язків матері, батька і дитини є походження дитини від них, тобто наявність кровного споріднення та реєстрація цього походження у порядку, встановленому законом.

Порядок визначення походження дитини залежить від наявності чи відсутності шлюбу між її батьками. Главою 12 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс) встановлено порядок визначення походження дитини від матері та батька. Зокрема, статтею 122 Кодексу визначено, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі; народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Водночас подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір’ю дитини заяви про визнання батьківства.

Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.

Визначення походження дитини від батька у разі реєстрації повторного шлюбу з її матір’ю врегульовано нормами статті 124 Кодексу. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторного шлюбу її матері з іншою особою, вважається, що батьком дитини є чоловік її матері у повторному шлюбі.

Батьківство попереднього чоловіка може бути визначене на підставі його спільної заяви з чоловіком у повторному шлюбі або за рішенням суду.

Нормами статті 123 Кодексу визначено, що у разі народження дружиною дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком дитини.

У разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям (чоловіком та жінкою) в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя.

Подружжя визнається батьками дитини, народженої дружиною після перенесення в її організм ембріона людини, зачатого її чоловіком та іншою жінкою в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій.

Одночасно з документом, що підтверджує факт народження дитини іншою жінкою, подається заява про її згоду на запис подружжя батьками дитини, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідчено, а також довідка про генетичну спорідненість батьків (матері чи батька) з плодом (пункт 11 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (у редакції наказу Мін‘юсту від 20.01.2012 № 112/5), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940 ).

Крім того у статтях 125, 126, 135 Кодексу закріплено порядок визначення походження дитини у випадках, коли мати дитини не перебуває у шлюбі.

Так, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров’я про народження нею дитини, а походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені

При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або рішення суду, запис про батька дитини у книзі державної реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

У разі смерті матері, а також за неможливості встановити місце її проживання чи перебування запис про матір та батька дитини провадиться за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, в якому народилася дитина.

Якщо батьки дитини невідомі, державна реєстрація її народження проводиться за рішенням органу опіки та піклування, яким визначається прізвище, власне ім’я, по батькові дитини і відомості про батьків (стаття 135 Кодексу).

1 липня 2010 року було прийнято Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», який набув чинності 27 липня 2010 року. На захист прав дітей спрямовано виключення з чинного законодавства норми, якою чоловіку було надано право за своєю заявою визнати батьківство щодо дитини, мати якої померла або оголошена померлою, визнана недієздатною, безвісно відсутньою, позбавлена батьківських прав, або якщо мати дитини не проживає з нею не менш як шість місяців і не проявляє про неї материнської турботи та піклування. Тепер у таких випадках батьківство визнається за рішенням суду.

Л.Б. Фогель, головний спеціаліст відділу нормативно-правового та методичного забезпечення діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану Департаменту у справах цивільного стану громадян державної реєстраційної служби Міністерства юстиції України.

____________________________________________

Заинтересовала публикация?
  • Получайте новые публикации по RSS или E-mail.