Адвокатское бюро
КУЧЕРЯВОГО ОЛЕГА ПЕТРОВИЧА

полный комплекс юридических услуг, защита интересов граждан

Янв

9

Збалансовуючи бюджет пошкодили захист прав споживачів

Автор: Advocat

Передноворіччя принесло багато юридичних сюрпризів мешканцям України. Один з таких сюрпризів стосується досить багатьох мешканців України, а саме – споживачів складних побутових товарів. Верховна Рада України 20 грудня 2016 року прийняла Закон України № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році».   Взагалі те, нібито в нашій країні вже не варто дивуватися чудернацтвам законотворців, але вони все ж знаходять можливості, щоб дивувати знову і знову.  Як було зазначено у пояснювальній записці Міністра фінансів України до цього поданого Кабміном України законопроекту: «Прийняття законопроекту сприятиме збільшенню дохідної частини бюджету та дозволить забезпечити його збалансованість, а також адаптацію до норм Європейського законодавства».  За великим рахунком, він у цьому році пов`язаний здебільшого з істотним підвищенням розміру мінімальної зарплати, мав би усунути непропорціональність бюджетних платежів реаліям української економіки, пов`язану з таким підвищенням.

І от, нібито, до чого тут, наприклад, Закон України «Про захист прав споживачів»?

А не кажіть, виявляється, що без його корегування аж ні як не можна забезпечити збалансованість бюджету та його адаптацію до норм Європейського законодавства!

Взагалі те, цей закон вже досить усталений, відпрацьований, перевірений з усіх боків і геть не потребував корегуванню, а тим більше у такий збочений спосіб. Але, думаю, що відбувалося все таким чином, як це мабуть взагалі вже стало нормою в українській законотворчості… Підійшов якійсь хороший та далеко не бідний «дядя Вася» (або декілька таких дядьків) до когось з тих, хто безпосередньо готує законопроект та каже йому: «Слухай, друже! Я ж завозю до України усякий китайський електронний непотріб, а покупцям «втираю», що то все дуже класні речі. Та все важче і важче дурити народ і задовольняти вимоги щодо їх гарантійного ремонту і повернення неякісних товарів. А тут ще «мінімалка» виростає, витрати збільшуються. Так дійде до того, що мені хатинку на Швецарщині та квартирку в Лондоні доведеться продавати. Давай у той закон, що ти готуєш, тихенько втиснемо зміни до закону про захист споживачів, зробимо той закон більш справедливим для мене особисто — ускладнимо процедуру вимог споживача до продавців та виробників.  Там у тебе в законопроекті тому має бути багато табличок, цифирок, хто там його читати буде перед Новим роком? От і проектік змін у мене є… Підсунемо споживачам «свиню» у рік Півня! Ги… ги… ги… А от це для твоєї Машуні…».

Ну як відмовити «дядькові Васі»?

І пройшло ж!..

Та що було до, і що має бути тепер?

Є (точніше — була до Нового року) в Законі України «Про захист прав споживачів» така стаття 8, що називається «Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості». У відповідності до частини 11 цієї статті, «Вимоги споживача розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, — технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. Під час продажу товару продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу. У разі втрати споживачем технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, їх відновлення здійснюється у порядку, визначеному законодавством».

Нібито, все врегульовано, продумано, але ж, «дядькам Васькам» не подобається!

І от у законі про забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році, що геть не має відношення до будь яких виробників, імпортерів та продавців, які відповідають за якість продукції, що продається в Україні споживачам – фізичним особам, у розділі «II. Прикінцеві положення» з`являється стаття 5: «абзац перший частини одинадцятої статті 8 викласти в такій редакції: «11. Вимоги споживача розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу».

Поки що, нібито все те ж саме, але далі починаються чудеса жонглювання словами: «Вимоги споживача щодо технічно складних побутових товарів розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу»».

Тобто, для складної побутової техніки тепер буде потрібний і розрахунковий документ і технічний паспорт із відміткою про дату продажу. А розрахунковий документ не який-небудь, а обов’язково відповідний нормам Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг».

При цьому, з закону геть зник обов’язок продавця видати покупцю розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт покупки, з позначкою про дату продажу, а також зникла фраза про можливість відновлення втраченого техпаспорту.

Цей самий госбюджетний (!) закон навіть роз`яснює: «251) технічно складні побутові товари непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк».

Що це означає? Не знаю, що це означає для держбюджету, але знаю, як то вплине на покупця – споживача.

Придбали Ви (споживач), наприклад смартфон або телевізор чи пральну машину, а Вам продавець не дав касовий або товарний чек, а Ви не подумали попросити… А може й написав щось на коробці або у тому ж техпаспорті… Або у Вас є чек, та не має відмітки у техпаспорті про дату продажу… Або Ви загубили той чек чи то техпаспорт… Значить Ви «попали»!..

Тобто, тепер, щоби звернутися з будь якими претензіями щодо якості придбаного товару з числа складної побутової техніки протягом гарантійного строку, Вам необхідно пред`явити не якусь коробку з надписом продавця, а розрахунковий документ, якій відповідає вимогам закону. В даному випадку, це майже виключно касовий чек, або товарний чек, або розрахункова квитанція. Може бути (у крайньому випадку) ще накладна, в якій є конкретно прописана відмітка про отримання продавцем від Вас готівкової оплати за придбаний товар. Та одного, належно оформленого розрахункового документу не достатньо. Ви ще маєте надати продавцю або представникові сервісного центру технічний паспорт з тою відміткою про дату продажу. При цьому, сподіваюся, що в якості місця для відмітки такого технічного паспорту будуть визнаватися гарантійні талони, що у принципі є складовою техпаспортів, адже у самому техпаспорті ні хто, ні коли і ні де не ставить відміток про дату продажу (але до цього мозки у авторів бюджетного законопроекту не дійшли).

Тобто, придбаваючи з 1 січня 2017 року технічно складні непродовольчі побутові товари (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк, Ви, якщо не хочете залишитися в дурнях, маєте вимагати від будь-якого продавця обов`язкового надання Вам касового або товарного чеку та відмітки про дату продажу у технічному паспорті або документі, що його заміняє.

І бережіть ці документи, щонайменше протягом гарантійного строку.

І не будьте дурнями, які, як папуги, все частіше повторюють забобону «Зберігати касові чеки – погана прикмета». Цю забобону видумали і розповсюджують для дурнів саме «дяді Васі».

Ну і про всяк випадок – коли продавці будуть зайвий раз морочити голову, хочу зазначити, що на товари, що придбані до 31 грудня 2016 р. (включно), уся ця законодавча «адаптація до норм Європейського законодавства» не застосовується, але касові чеки та техпаспорти все одне бережіть – буде менше проблем.

 

_____________________________________________________

 

 

Публікація – січень 2017 року.

 

Заинтересовала публикация?
  • Получайте новые публикации по RSS или E-mail.

комментария 4

І це Ви розглаянули питання з точки зору споживача
А в продавця також море проблем. Раніше, якщо оплату провели по безналу (через портмоне карткою, приват 24 і т.д.) продавець не зобов’язаний видавати фіскальний чек (проведений через РРО). Добросовісний продавець надавав товарний чек, інший документ про оплату. Тепер ці зміни фактично визначають, що надавати потрібно ФІСКАЛЬНИЙ чек. Не товарний, не квитанцію, а чек РРО. Питання, якщо мені гроші по безналу прийшли, який чек я можу видати??? А якщо до мене приходить споживач з квитанцією (банківською) про оплату, і просить повернути/відремонтувати товар по гарантії. Я не може прийняти цю квитанцію, оскільки на витрати не поставлю. Я повинен фіскальний чек просити

Володимир, а чим це Ви керуєтеся? Чому це не можете прийняти банківську квитанцію? Це є належний документ, який доречи підтверджується банківською випискою по Вашому рахунку, яку Ви маєте отримувати у банку регулярно, якщо звітуєте по доходах і витратах. І ні що в даному випадку (при продажу по безналу) не заважає Вам видати при продажу товарний чек або накладну з відміткою про оплату за безготівковим розрахунком.

А чому вас так обурило те, що потрібно зберігати чек так гарантійний талон? Цілком зрозуміло, що споживач має теж проявити хоч трохи відповідальності. А про те, що продавець зобов’язаний видати чек, знають навіть школярі, напевно…

Еліна, питання не зрозуміле: кого і де це обурило?

Ваш отзыв