Интернет-бюро адвоката
Кучерявого Олега Петровича

полный комплекс юридических услуг, защита интересов граждан

Ноя

20

Майнові та немайнові позовні вимоги

Автор: Advocat

321456В цивільно-процесуальному,01 rus адміністративному та господарсько-процесуальному законодавствах існують поняття майнових і немайнових позовних вимог. З одного боку, нібито всім і має бути зрозуміло, що відноситься до майнових, а що до немайнових вимог, але не практиці це не зовсім так просто. При чому, це питання є далеко не теоретичним, а досить практичним, адже від цього, у відповідності до Закону України «Про судовий збір» залежить сума судового збору.

При цьому, єдиним більш-менш конкретним визначенням – що до чого відноситься, є пункт 15 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 17 жовтня 2014 № 10  «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», згідно з яким,  до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці (наприклад, якщо позовну заяву про визнання договору (правочину) недійсним подано без вимоги застосування наслідків, передбачених статтею 216 ЦК України).

Крім того, цим самим пунктом Постанови пленуму визначається, що для з’ясування питання про те, які вимоги відносяться до майнових, а які — до немайнових, слід також враховувати роз’яснення, викладені у пункті 6 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин».

Звернемося до цього пункту 6 Постанови від 30 березня 2012 року № 5. Він зазначає, що при пред’явленні позову про визнання виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави таким, що не підлягає виконанню, а також позову про визнання недійсним кредитного договору, договорів іпотеки, застави, поруки без застосування наслідків їх недійсності розмір судового збору обчислюється із ставок, встановлених законом за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, оскільки такі вимоги не є майновими та не підлягають грошовій оцінці. При цьому підлягає застосуванню положення частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при пред’явленні позову споживачем (тобто позивач, який є споживачем, звільнений від сплати судового збору при поданні позову).

Вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави оплачується судовим збором як вимога немайнового характеру, якщо така вимога пред’явлена після вирішення вимоги про виконання основного зобов’язання (стягнення заборгованості тощо). Вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави, пред’явлена до звернення до суду з вимогою про виконання основного зобов’язання, оплачується судовими збором як вимога майнового характеру. При цьому ціна позову визначається розміром виконання, на яке претендує заставодержатель за рахунок заставленого майна.

Часто виникають запитання – до чого відносяться вимоги про відшкодування моральної шкоди? З одного боку, мораль є немайновим поняттям, але з іншого боку, за завдання шкоди цьому немайновому фактору просять цілком конкретно визначену вартісну оцінку. Відповідь на це питання мимохіть дає п. 13 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 17 жовтня 2014 № 10, який зокрема визначає, що якщо в позовній заяві об’єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов’язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди. Тобто, постанова пленуму ВССУ відносить відшкодування моральної шкоди до немайнових вимог, що цілком відповідає нормам пункту 9 частини 2 статті 16 та статті 201 Цивільного кодексу України.

 

_________________________________________

Публікація – листопад 2016 року

Заинтересовала публикация?
  • Получайте новые публикации по RSS или E-mail.

Ваш отзыв