А Д В О К А Т
Кучерявый Олег Петрович

полный комплекс юридических услуг, защита интересов граждан и юридических лиц

Июл

2

Нововиявлені обставини в адмінсудочинстві

Автор: admin

01 rusПоняття «нововиявлені обставини» для вітчизняногоnd судочинства не є новим. У радянський період процесуальний порядок та вирішення справ, що виникали з цих правовідносин, безпосередньо регулювалися нормами, які містилися в Цивільно-процесуальному кодексі УРСР від 18 липня 1963 року, в Арбітражно-процесуальному кодексі України від 06 листопада 1991 року, в Кримінально-процесуальному кодексі УРСР  від 01 квітня 1961 року.

На сьогодні перегляд судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами врегульовано статтями 361–365 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 112–114 Господарського процесуального кодексу України, статтями 245–253 КАС України. Необхідно зазначити, що законодавець уніфікував засади процесуального порядку перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами у перерахованих видах судочинства. Значно відрізняється лише правова регламентація провадження за нововиявленими обставинами у кримінальному процесі (статті 459–467 Кримінального процесуального кодексу України).

В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв’язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення[1].

До нововиявлених обставин належать факти об’єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв’язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

— існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового  рішення, про перегляд якого подається заява;

— на час розгляду справи ці обставини об’єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

— істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте)[2].

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об’єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

Нова обставина, що з’явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Нововиявлені обставини – це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов’язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Отже, нововиявлені обставини – це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об’єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Звертаємо увагу на необхідності розмежування змісту терміна «нововиявлені обставини» і підстав, необхідних для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно зі статтею 245 КАС України. Перелік підстав, наведений у пунктах 2-5 частини другої статті 245 КАС України, має оціночний характер тих юридичних фактів, які мають істотне значення для вирішення справи по суті і які існували під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява. Так, наприклад, встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону як підстава для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, передбачена пунктом 5 частини другої статті 245 КАС України, означає існування факту протиправної діяльності парламенту на момент розгляду та вирішення справи і прийняття судового рішення, про перегляд якого подається заява, і має істотне значення для вирішення цієї справи по суті.

Відповідно до частини першої статті 245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута за нововиявленими обставинами. Такий перегляд є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.

Водночас вказана стаття не передбачає, які саме постанови і ухвали можуть бути предметом перегляду. Виходячи зі змісту закону та практики, яка склалася під час розгляду цієї категорії справ, вважаємо, що повноваження суду на цей перегляд стосується лише тих рішень, якими закінчено розгляд справи та які набрали законної сили. Якщо ж судові рішення не є такими, їх перегляд на підставі статті 245 КАС України законодавством не встановлений.

Відповідно до частини другої статті 245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Не є нововиявленими обставинами: ті, які виникли після ухвалення рішення (не існували на той момент); ті, на які посилалися як на докази сторони, або об’єктивно могли бути долучені як докази; невчасно подані сторонами докази; офіційні тлумачення Конституційного Суду України тощо.

Таким чином, підстави для перегляду судового рішення поділяються на загальні та спеціальні. Загальною підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є постановлення ухвали адміністративним судом, яка набрала законної сили (наприклад, про закриття провадження у справі, про залишення заяви без розгляду), або ухвалення постанови, якою задоволено або не задоволено позовні вимоги.

Спеціальними підставами для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами є: 1) юридичні факти, тобто істотні для справи обставини, які не були відомі заявникові та суду на час розгляду справи і які впливають на законність та об’єктивність судового рішення (пункт 1 частини другої статті 245 КАС України); 2) юридичні факти, які законодавець прирівняв до нововиявлених обставин згідно з пунктами 2-5 частини другої статті 245 та частиною третьою статті 245 КАС України). Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

За матеріалами узагальнення судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами (Київ, 2015 р.)

____________________________________

[1] Практика перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами в порядку цивільного судочинства: узагальнення Верховного Суду України // Електронний ресурс.

[2] Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами»  // Електронний ресурс.

_________________________________________________

Публікація — липень 2015 року

Ваш отзыв