А Д В О К А Т
Кучерявый Олег Петрович

полный комплекс юридических услуг, защита интересов граждан и юридических лиц

Ноя

8

Проникнення у сховище і банківські картки

Автор: Advocat

Останнім часом досить розповсюдженими стали крадіжки грошей,01 ruskraga пов’язані з використанням електронних платіжних систем різного роду, і зокрема викрадення у різний спосіб банківських карток з наступним зняттям грошей з банкомату. У правоохоронних органів дуже часто виникають проблеми з кваліфікацією таких злочинних дій. При цьому, слідчі здебільшого намагаються кваліфікувати подібні дії, у випадку наступного зняття викрадачем картки коштів потерпілої особи з банкомату — як крадіжку з проникненням у сховище, вважаючи, що банківська платіжна картка є засобом доступу до сховища.

Але це не вірно, адже банківська платіжна картка є засобом доступу не до сховища, а до банківського рахунку, який існує в електронній формі.

У подібному випадку і у всіх інших випадках, коли виникає підозра про наявність у діях особи ознаки проникнення до будь-якого сховища, слід зважати на те, що логіко-граматичне тлумачення формулювання (словосполучення) «крадіжка, поєднана з проникненням у сховище» дає підстави вважати, що під проникненням до будь-якого приміщення слід розуміти:

а) фізичне входження, потрапляння до нього з метою заволодіння майном, що знаходиться у ньому;

б) доступ до майна, що знаходиться у сховищі, будь-яким способом (без фізичного входження до нього), який дає змогу заволодіти таким майном, вилучити його із приміщення.

Під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне, недозволене, протиправне потрапляння (входження) до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища.

Залежно від того, які фактичні ознаки складу суспільно небезпечного діяння будуть установлені, як ці ознаки будуть співвідноситися з ознаками складу злочину, що містяться у кримінально-правовій нормі, та від того, як вони трактуються й застосовуються на практиці, можна виділити фізичний та юридичний (психологічний) критерії розуміння поняття «проникнення». Характерними рисами першого є:

а) факт входження чи потрапляння у сховище;

б) спосіб, місце, час та обставини (існуючий режим доступу до майна, яке там знаходилося), за яких відбулося входження чи потрапляння у сховище.

Характерними рисами другого є:

а) незаконність входження у сховище (за відсутності в особи права перебувати там, де знаходиться майно, на заволодіння яким спрямовані її дії);

б) мета, яку переслідує особа, що вчиняє таке входження, усвідомлення характеру (перебігу) вчинюваного нею суспільно небезпечного діяння, зокрема й факту незаконного проникнення (потрапляння чи входження) у сховище, передбачення наслідків свого діяння.

Факт входження, потрапляння у сховище чи поява у ньому іншим способом у поєднанні з іншими зовнішніми поведінковими проявами дають можливість визначити об’єктивну сторону суспільно небезпечного діяння. Із хронології та послідовності цих дій можна з’ясувати, зокрема, чи існували і які саме обмеження в доступі до майна, а також визначити, що, встановлюючи у певний спосіб безперешкодний (вільний) режим доступу до майна, його власник чи володілець не обмежує в цьому нікого, серед них, по суті, й особу, яка використовує такий спосіб доступу з умислом заволодіти чужим майном.

Під поняттям «сховище» слід розуміти певні місця чи ділянки території, відведені для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, які обладнані огорожею чи технічними засобами або забезпечені іншої охороною: пересувні автолавки, рефрижератори, контейнери, сейфи та інші сховища.

Згідно з пунктом 1.2 Закону України № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2001 року банківський автомат — програмно-технічний комплекс, призначений для здійснення самообслуговування за операціями одержання коштів у готівковій формі, внесення їх для зарахування на відповідні рахунки, одержання інформації щодо стану рахунків, а також виконання інших операцій (оплата товарів, послуг) згідно з функціональними можливостями цього комплексу. Автоматизовані операції з видачі та прийому готівкових коштів здійснюються як з використанням платіжних карт, так і без таких. Грошові купюри в банкоматі розміщуються в касетах, що у спеціальному сейфі. Отже, за загальним визначенням банкомат є сховищем для грошей.

Згідно із Законом України № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року та Положенням про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року № 223, одним із видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби — пластикові банківські картки, які емітовані в установленому законодавством порядку та використовуються для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або банку, а також для здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Платіжні картки є власністю емітента (банку) і надаються ним відповідно до умов договору клієнту, в тому числі і фізичній особі, яка на законних підставах використовує платіжні картки. Держатель платіжної картки для забезпечення безпеки здійснення платіжних операцій з її використанням зобов’язаний використовувати цей спеціальний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України, правил користування ним та умов договору, укладеного з емітентом (банком), дотримувати правил безпеки та не допускати використання цього засобу сторонніми особами, для чого повинен надійно зберігати спеціальний платіжний засіб, пін-код та інші засоби, що дають змогу користуватися ним, а у випадку його втрати зобов’язаний негайно повідомити про це банк, який повинен негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього спеціального платіжного засобу з внесенням до стоп-списку і його вилучення.

Аналіз зазначених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що юридична суть викрадення з використанням банківської платіжної картки та пін-коду до неї полягає у списанні коштів із банківського рахунку, а не в отриманні готівки певним способом. Картка та пін-код містять інформацію, яка взаємопов’язана з інформацією, якою володіє банк. Гроші видаються внаслідок обумовленої договором операції з рахунком. Розмір суми обмежений або сумою, яка розміщена на банківському рахунку, або ж лімітом операції за цією карткою.

Отже, всі банківські операції з використанням платіжної картки здійснюються її держателем, у тому числі особою, яка знайшла (викрала) цю банківську платіжну картку, на підставі та в межах договору, укладеного між банком-емітентом і клієнтом-держателем платіжної картки. Вставляючи картку до банкомату та проводячи відповідні операції з клавіатурою, винна особа безпосередньо отримує доступ не до сейфового відділення банкомату, а зв’язується з операційною системою банку-емітента, отримує доступ до рахунку і дає банку вказівку провести певну операцію. Фізичного проникнення до сховища (сейфу банкомату) не відбувається, як це, наприклад, має місце у випадку зламу такого банкомату. Викрадач при цьому не має можливості викрасти всі гроші, що перебувають у банкоматі.

На відміну від засобів, що дозволяють винній особі викрадати майно із приміщення, сховища чи житла без входу до них (гачок, шланг, надресирована тварина), банківська платіжна картка є засобом доступу до банківського рахунку, що існує в електронній формі, а не засобом доступу до сховища

Відповідно до висновків Постанови Верховного Суду України від 31 січня 2013 року у справі № 5-33кс12.

____________________________________________________________

Публікація — листопад 2012 р.

Заинтересовала публикация?
  • Получайте новые публикации по RSS или E-mail.

комментария 2

Доброго дня, Олеже Петровичу! А як би ви прокоментували таку ситуацію. Учоразнайомій зателефонував чоловік, представився, що він зі служби безпеки «Приват-банку», попросив назвати номер, що вибито на її картці, бо до її рахунку, начебто, був несанкціонований доступ. Пін-коду не просив, а жінка знає, що цього повідомляти не можна. Далі — усе за типовим сценарієм. За секунду шокованій вкладниці прийла смс з банку з «секретним кодом», цей код жінка повідомила абоненту зі «служби безпеки», а далі… прийшло повідомлення що з її рахунку знято усі гроші. Далі. Дзвінок у банк нічого не дав: запевнили, що з банку ніхто не дзвонив, порадили йти у міліцію. Там взяли заяву і номер телефону афериста. Цей номер, до речі, вже «не дійсний». Таких історій — сотні, і весь час з «Приватом», бо саме там є телефонна послуга «забув пін-код? ми допоможемо» (саме нею користуються саме аферисти). Банк, маючи сотні аналогічних повідомлень про афери, своєні за описаною схемою, не змінює умов послуги, не захищає рахунки клієнтів. Та й вони, звісно, самі винні, що довірливі, піддаються психологічному впливові. Хоча є й дуже підозрілий момент: звідки у аферистів телефон і впевненість, що саме ця людина має карту певного банку. Чи не «зливають» інформацію люди, що мають доступ до банківських анкет?

Ірина, безумовно, що всюди хтось, щось, комусь «зливає». Люди — є люди, де б вони не працювали, і вони — різні. Тим більше, у банках є «тєкучка», що також призводить до витоку інформації, через звільнених працівників.
Щодо «приватівської» послуги «забув пін-код», то вона у зазначеному Вами випадку ні до чого, адже шахрай, знаючи лише телефон власника картки і те, що у неї є карта «Приватбанку», отримав від Вашої знайомої все що потрібно: номер карти, тризначний CVV-код на картці. Це все, що достатньо для здійснення інтернет-платежу з будь-якої банківської карти. «Приват» у нас ще перестраховується СМС-паролями (на заході й цього не має), але Ваша знайома ще й цей пароль повідомила шахраю. Тобто, банк і банківськи працівники в цьому випадку взагалі не до чого.
У будь яких випадках, не варто ні кому, ні чого повідомляти, якщо не Ви самі з власної іниціативи зателефонували до служби безпеки банку. А якщо хтось Вам телефонує, те кажіть: «я зараз пересвідчуся у банку, передзвоніть мені», і зателефонуйте самі до свого банку, уточніть, чи могли вони телефонувати Вам з подібного приводу.

Ваш отзыв