Интернет-бюро адвоката
Кучерявого Олега Петровича

полный комплекс юридических услуг, защита интересов граждан

Авг

8

Трудові пільги молоді і працівників з дітьми

Автор: admin

Кодексом законів про працю (КЗпП) передбачені пільги й гарантії для деяких категорій співробітників. До таких категорій ставляться вагітні жінки, жінки з дітьми, самотні матері й батьки, усиновителі, прийомні батьки, неповнолітні співробітники, інваліди, внутрішньо переміщені особи й інші. Особливі умови, у порівнянні з іншими співробітниками, передбачені для них при прийманні на роботу, виконанні трудової функції, реалізації права на відпочинок і звільненні.

 

 

Гарантії при прийнятті на роботу

 

Усі знають, що при прийнятті на роботу співробітника для нього може бути встановлений випробний термін, тривалістю до одного місяця — для працівників, до 3 місяців —  для всіх інших співробітників і до 6 місяців – за узгодженням із профспілкою.  Однак для деяких категорій найманих робітників випробний термін застосовуватися не може.

Так,  згідно з ч. 3 ст. 26 КЗпП випробування не встановлюється при прийнятті на роботу:

  • осіб, що не досягли вісімнадцяти років;
  • молодих робітників по закінченню професійних навчально-виховних установ;
  • молодих фахівців після закінчення вищих навчальних закладів;
  • осіб, звільнених у запас із військової або альтернативної (невоєнної) служби;
  • осіб з інвалідністю, спрямованих на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;
  • осіб, обраних на посаду;
  • переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
  • осіб, що пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи;
  • вагітних жінок;
  • самотніх матерів, що мають дитину у віці до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
  • осіб, з якими укладається строковий трудовий договір на строк до 12 місяців;
  • осіб на тимчасові й сезонні роботи;
  • внутрішньо переміщених осіб.

 

Випробний термін не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачене законодавством.

Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу й знижувати їм заробітну плату за мотивами, пов’язаним з вагітністю або наявністю дітей у віці до трьох років, а самотнім матерям — при наявності дитини у віці до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю. При відмові в прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок власник або уповноважений ним орган зобов’язані повідомляти їм причини відмови в писемній формі. Відмова в прийнятті на роботу може бути оскаржена у судовому порядку.

 

 

Пільги й гарантії в період роботи на підприємстві

 

Тимчасовий переклад працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, допускається тільки з його згоди. Однак власник або уповноважений ним орган має право перевести працівника строком до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров’я, для запобігання або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя або нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середнього заробітку по колишній роботі.

При будь-яких обставинах забороняється тимчасове переведення на іншу роботу без їхньої згоди:

  • вагітних жінок;
  • жінок, що мають дитину з інвалідністю або дитину у віці до шести років;
  • осіб у віці до вісімнадцяти років.

 

Тривалість робочого дня також може бути різної для різних категорій співробітників. Нормальна тривалість робочого часу становить 40 годин на тиждень. Скорочена тривалість робочого часу встановлюється для: працівників у віці від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень, для осіб у віці від 15 до 16 років (учнів у віці від 14 до 15 років канікул, що працюють у період) — 24 годин на тиждень. Крім того, скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, що мають дітей у віці до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю.

 

КЗпП забороняє залучати до роботи в нічний час і до понаднормових робіт:

  • вагітних жінок і жінок, що мають дітей у віці до трьох років;
  • осіб, молодше вісімнадцяти років.

 

Робота жінок у нічний час не допускається, за винятком галузей, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів і тільки як тимчасовий захід. Робота осіб з інвалідністю в нічний час і надурочно допускається тільки з їхній згоди й за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям. Жінки, що мають дітей у віці від трьох до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, можуть залучатися до понаднормових робіт тільки з їхньої згоди.

 

Не допускається залучення до робіт у нічний час, до понаднормових робіт і робіт у вихідні дні й направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, що мають дітей у віці до трьох років (ст. 176 КЗпП).  Жінки, що мають дітей у віці від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, не можуть залучатися до понаднормових робіт або направлятися у відрядження без їхньої згоди (ст. 177 КЗпП).

 

Вагітним жінкам відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку, норми обслуговування або вони переводяться на іншу роботу, більш легку, що й виключає вплив несприятливих виробничих факторів, зі збереженням середнього заробітку по колишній роботі. До вирішення питання про надання вагітній жінці відповідно до медичного висновку іншої роботи, вона підлягає звільненню від роботи зі збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за рахунок підприємства, установи, організації. Жінки, що мають дітей у віці до трьох років, у випадку неможливості виконання колишньої роботи переводяться на іншу роботу зі збереженням середнього заробітку по колишній роботі до досягнення дитиною віку трьох років. Якщо заробіток вагітної жінки або жінки з дитиною на більш легкій роботі вище, ніж той, який вони одержували до переведення, їм виплачується фактичний заробіток.

На прохання вагітної жінки, жінки, що має дитину у віці до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, або здійснюючої догляд за хворим членом родини відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений їм орган зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не спричиняє будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Жінкам, що мають дітей у віці до півтора років, надаються, крім загальної перерви для відпочинку й харчування, додаткові перерви для годівлі дитини. Ці перерви надаються не рідше ніж через 3 години тривалістю не менш тридцяти хвилин кожна. За наявності двох і більш грудних дітей тривалість перерви встановлюється не менш години.

 

Право на відпочинок

 

Щорічна відпустка більшої тривалості, а саме 31 календарний день,  передбачена для неповнолітніх співробітників.  Також заборонено не давати  відпустку повної тривалості протягом року співробітникові до 18 років.

 

Жінці, яка працює й має двох або більш дітей у віці до 15 років або дитину з інвалідністю, або яка всиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, самотньої матері, батькові дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у випадку тривалого перебування матері в лікувальній установі), а також особі, що взяв дитину під опіку або особі з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, або одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без врахування святкових і неробочих днів. За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки його загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

 

На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю й родами тривалістю: до пологів — 70 календарних днів; після пологів — 56 календарних днів (70 календарних днів — у випадку народження двох і більш дітей і у випадку ускладнення пологів), починаючи від дня пологів. Особам, що всиновили новонароджених дітей безпосередньо з родильного будинку, надається відпустка від дня всиновлення тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів — при всиновленні двох і більш дітей). У випадку всиновлення дитини (дітей) обома батьками зазначена відпустка  надається одному з батьків на їхній розсуд.

 

Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку й відпустку без збереження заробітної плати по догляду за дитиною більшої тривалості. Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабусею, дідом або іншою родичкою, яка фактично доглядала за дитиною, або особою, що всиновили або взяли під опіку дитини, одним із прийомних батьків і батьків-вихователів.

 

За бажанням жінки, у період знаходження у відпустці по догляду за дитиною вона може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.

Особі, що всиновила дитину із числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківської опіки, старше трьох років, надається одноразова оплачувана відпустка у зв’язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів — при всиновленні двох і більш дітей) без врахування святкових і неробочих днів після набуття законної сили рішенням про всиновлення дитини (якщо усиновителями є подружжя — одному з них на їхній розсуд).  Усиновитель має право на відпустку у зв’язку з усиновленням дитини за умови, якщо заява про надання відпустки подана не пізніше трьох місяців від дня набуття законної сили рішенням про всиновлення дитини.

 

Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку:

  • матері або батькові, що виховує дітей без матері (у тому числі й у випадку тривалого перебування матері в лікувальній установі), що має двох і більш дітей у віці до 15 років або дитини з інвалідністю, — тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
  • чоловікові, дружина якого перебуває в післяпологовій відпустці, — тривалістю до 14 календарних днів;
  • матері або іншим особам, у випадку якщо дитина потребує домашнього догляду, — тривалістю, вказаною в медичному висновку, але не більш ніж до досягнення дитиною шестирічного віку, а у випадку якщо дитина хвора цукровим діабетом I типу (інсулінозалежний) — не більш ніж до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлене категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» — до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку;
  • матері або іншій особі, по догляду за дитиною у віці до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території;
  • учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту», — тривалістю до 14 календарних днів щорічно. Особам, що мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких установлений відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», — тривалістю до 21 календарного дня щорічно;
  • особам, що мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, — тривалістю до 21 календарного дня щорічно;
  • пенсіонерам за віком і особам з інвалідністю III групи — тривалістю до 30 календарних днів щорічно;
  • особам з інвалідністю I і II груп — тривалістю до 60 календарних днів щорічно;
  • особам, що вступають у шлюб, — тривалістю до 10 календарних днів;
  • працівникам у випадку смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, пасербиці), братів, сестер — тривалістю до 7 календарних днів без врахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання й назад; інших родичів — тривалістю до 3 календарних днів без врахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання й назад;
  • працівникам для догляду за хворим родичем по крові або по шлюбу, який за висновком медичної установи потребує постійного стороннього догляду, — тривалістю, зазначеною в медичному висновку, але не більш, ніж 30 календарних днів;
  • працівникам для завершення санаторно-курортного лікування — тривалістю, зазначеною в медичному висновку;
  • працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, — тривалістю 15 календарних днів без врахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу й назад;
  • працівникам, допущеним до здачі вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, що навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі й успішно виконуючим індивідуальний план підготовки, — тривалістю, необхідної для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або установи й назад;
  • сумісникам — на строк до закінчення відпустки за основним місцем роботи;
  • ветеранам праці — тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
  • працівникам, які не використовували за попереднім місцем роботи щорічний основний і додаткові відпустки повністю або частково й одержали за них грошову компенсацію, — тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного строку безперервної роботи;
  • працівникам, діти яких у віці до 18 років надходять у навчальні заклади, розташовані в іншій місцевості, — тривалістю 12 календарних днів без врахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу й у зворотному напрямку. При наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводу кожної дитини;
  • працівникам на період проведення у відповідному населеному пункті антитерористичної операції, з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш семи календарних днів після ухвалення рішення про припинення антитерористичної операції.

 

 

Гарантії при звільненні

 

Звільнення вагітних жінок і жінок, що мають дітей у віці до трьох років (до шести років – якщо дитина потребує домашнього догляду), самотніх матерів при наявності дитини у віці до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого їм органа не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.

Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення по закінченню строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більш трьох місяців від дня закінчення строкового трудового договору.

При скороченні чисельності або штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва й праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією й продуктивністю праці. За рівних умов продуктивності праці й кваліфікації перевага в залишенні на роботі віддається:

  • сімейним — за наявності двох і більш утриманців;
  • особам, у родині яких немає інших працівників із самостійним заробітком;
  • працівникам із тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
  • працівникам, що навчаються у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах без відриву від виробництва;
  • учасникам бойових дій, постраждалим учасникам революції, особам з інвалідністю внаслідок війни й особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту»;
  • авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
  • працівникам, що одержали на цім підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
  • особам із числа депортованих з України протягом п’яти років із часу повернення на постійне місце проживання в Україну;
  • працівникам із числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби по призову по мобілізації, на особливий період, військової служби по призову осіб офіцерського складу й осіб, що проходили альтернативну (невоєнну) службу, — протягом двох років від дня звільнення їх зі служби;
  • працівникам, яким залишилося менш трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на одержання пенсійних виплат.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

 

 

За публікацією Prostopravo

 

___________________________________________________________________

Публікація на нашому сайті – серпень 2018 року

Заинтересовала публикация?
  • Получайте новые публикации по RSS или E-mail.

Ваш отзыв