Відповідальність за засмічення лісів

Напевне, що для дуже значної кількості населення України не є дивиною те, що наші ліси дуже забруднені різноманітним сміттям. Українці всіх національностей, які з незрозумілих причин вважають себе європейським народом, гадять в своїх лісах гірше самих диких дикунів. Нібито все дуже просто і не важко: якщо приніс до лісу повні пакунки і пляшки, то назад забрати пусті набагато легше, та не забирають.

Мерзотники, які забруднюють ліси (а також береги водойм, інші природні території) діляться на 2 категорії. Перша – це ті, ті що кидають сміття будь-де і будь-коли, їм наплювати на всіх і все, таких ї до людей відносити не слід. Вони самі – сміття. До другої категорії мерзотників цього напрямку відносяться ті, що розмірковують приблизно наступним чином: “я от тут кину, адже тут вже хтось насмітив і від мого сміття нічого не зміниться”. Їм стидно, але вони знаходять собі виправдання. Та в будь якому разі, ніякого іншого порівняння відносно обох категорій – як з свинями, не виникає.

Але перейдемо від природоохоронної філософії до природоохоронної юриспруденції. 16 червня Верховна Рада України прийняла Закон № 3532-VI “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за забруднення лісів”, яким зокрема внесла деякі зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), якими посилила відповідальність за засмічення лісів. На жаль, посилена ця відповідальність явно недостатньо. Можливо тому, що й серед депутатів таких забруднювачів – чимала кількість, якщо не більшість.

Тепер, пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, промисловими і комунально-побутовими викидами, відходами і покидьками, що спричиняє його усихання чи захворювання (ст. 72 КУаАП) тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Інше засмічення лісів відходами (ст. 73 КУаАП) тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Закон вже набрав сили.

Одночасно, варто звернути увагу на те, що лісоохоронні й інші природоохоронні органи можуть, крім зазначеної адміністративної відповідальності, притягувати винних осіб до судової цивільно-правової відповідальності – про відшкодування заподіяного винними діями збитку. У таких випадках, суми будуть у сотні й навіть тисячі разів більшими.