Нові вибори – позови по новому!..

Гадаю, що всі, хто хоча б більш-менш цікавиться питанням виборів, вже знають, що у 10 липня Верховна Рада прийняла новий Закон (N 2487-VI) “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”. Про цей закон вже багато було написано, наговорено по телебаченню, але на мою думку, останніми часами цікавими є не стільки самі закони (їх зміст в деякій мірі можна передбачити), а прикінцеві положення цих законів. Вони стають все більш змістовними у найгіршому значенні цього слова.

Напевне я не дуже здивуюся, якщо перехідними або прикінцевими положеннями до якогось чергового закону змінять щось у Конституції.

Але – до закону при місцеві вибори… Прикінцевими та перехідними положеннями до цього Закону внесено досить важливі зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС).

При цьому, у статті 174 КАС (“Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, які порушують законодавство про вибори та референдум”) перше речення частини третьої статті 174 КАС викладено в іншій редакції: “Позовна заява щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб подається до окружного адміністративного суду за їх місцезнаходженням“. Щоб ні хто не заплутався, нагадаю, що йдеться про позови, які стосуються порушень законодавства про вибори та референдум. Також нагадаю, що до цього часу такі позовні заяви подавалися до місцевого адміністративного суду, тобто до звичайного районного або міського суду.

Для мешканців обласних центрів це мало що змінює, тобто тільки те, що чикати на вирішення справи прийдеться довше, адже в десятки разів виросте навантаження на суддів окружних судів і вони просто будуть не в змозі розглядати всі позови вчасно. Але мешканцям районів тепер з кожним позовом прийдеться пертися у обласний центр, а подекуди це і 150 і більше кілометрів, сидіти там у судах разом з свідками (яких теж треба привезти) деколи до пізньої ночі, а потім думати: як доїхати до дому, якщо приїхав не автомобілем, а автобусом, або потягом (де вони ходять). Це в наш час називається: “Покращення доступу населення до правосуддя”. Хоча, чому дивуватися? Це не українське “ноу-хау”, а вже усталена світова “демократична” практика – видавати чорне за біле і навпаки…

У статті 175 КАС друге речення частини третьої викладено в такій редакції: “Позовна заява щодо оскарження дії чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена“. По суті нічого не змінилося.

У статті 177 виключено частину четверту, яка раніше встановлювала, що судові рішення, ухвалені за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 172, 174, 175 КАС, у період від двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування, до шостої години дня голосування, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Тепер рішення ухвалені за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 172-175 КАС можуть бути оскаржені не пізніш як за чотири години до початку голосування. (частина 5 ст. 177 КАС).

____________________________________________________________

Публікація – вересень 2010 року