Ми вже двічі публікували на сторінках нашого сайту статті присвячені форс-мажорним обставинам, пов’язаним з війною (публікації «Форс-мажор під час війни: судова практика» і «Продовження теми «форс-мажору» в воєнні часи: обставини непереборної сили»). Така увага нашого сайту до теми форс-мажору, законодавчо передбаченого статтями 617 Цивільного кодексу України і частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, пов’язана не лише з питанням збільшення в загальному правової грамотності населення і колег-юристів, а й з тим, що Читати далі…

20 липня 2022 року ми опублікували на сайті статтю Дмитра Ніколова «Форс-мажор під час війни: судова практика». Сьогодні, на розвиток цієї важливої на цей час теми в практичній площині публікуємо статтю Марії Руденко про судову практику воєнного часу, яка стосується обставин непереборної сили.

*****************************************************************

Сьогодні поняття «форс-мажор» часто використовується у суспільному просторі. Нерідко його сприймають як ключ до вирішення різних ситуацій: розірвання договорів та застосування тих чи інших наслідків їх розірвання, уникнення виконання зобов’язань чи відповідальності за їх порушення.

Однак таке розуміння форс-мажору є хибним, а судова практика останніх місяців свідчить про те, наскільки критично суди ставляться до форс-мажору як підстави, на яку посилаються сторони Читати далі…

Нині у юридичній і навколоюридичній спільноті спостерігається досить «категоричне» розуміння форс-мажору: нібито тепер будь-яке невиконання зобов’язання вважатиметься таким, що зумовлене форс-мажором. На нашу думку, такий «категоричний» підхід не відповідає чинному законодавству та напрацьованій судовій практиці, про що більш детально буде зазначено далі в цій статті. Читати далі…

Кримінальний цивільний суд в ході розгляду справи № 761/41071/19 (провадження № 61-2192св20) дійшов висновку, що незгода суду з правовим обґрунтуванням позовної заяви не є підставою для визнання її неподаною і повернення позивачу, а є надмірним формалізмом.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, визнав неподаною та повернув позивачці позовну заяву до Головного управління Національної поліції у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення сатисфакції за невиконання рішення суду, оскільки вона не усунула недоліків заяви.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду попередні судові рішення скасував, справу передав на розгляд до суду першої інстанції з огляду на таке. Читати далі…

Державна судова адміністрація України рекомендує судам поштову кореспонденцію надсилати в електронному вигляді. Про це йдеться у листі, який було направлено апеляційним загальним, господарським, адміністративним, місцевим загальним судам та Територіальним управлінням ДСА України.

У листі зазначається, що така необхідність виникла з критичною ситуацією, що склалася з фінансовим забезпеченням діяльності судів у 2020 році, зокрема у частині відсутності асигнувань на оплату послуг з відправки поштової кореспонденції. Читати далі…

Постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2020 р. № 255 внесені зміни до «карантинної» постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 (Постанова КМУ-211). Слово «зміни» в цьому випадку не зовсім відповідає тому, що зробили з тою постановою, адже її просто виклали в майже докорінно іншому змісті, змінивши навіть назву самої постанови. Тепер вона називається «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Мабуть це тому, що Кабмін нарешті з`ясував – в зв`язку з яким вірусом і з якою хворобою було введено карантин. На жаль, мабуть все ж з`ясував не до кінця? Адже до змісту постанови є дуже багато запитань, як юридичних, так і неюридичних… Але стосовно цього, як то кажуть, «по ходу п’єси». Читати далі…

Велика Палата українського Верховного Суду не зачинила «скриню Пандори»: 20 листопада 2018 року нею було винесено Постанову у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) за позовом Харківської міської ради до одного з товариств з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) про стягнення коштів за користування земельною ділянкою.

В позові йшлося про те, що ТОВ, набувши право власності на об’єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином не оформило та не зареєструвало речові права на цю земельну ділянку, не вносило Читати далі…

8 лютого 2018 року Колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду винесла досить значиму Постанову стосовно відмежування, так званого «запрошення» від фактичного затримання, а також відмежування поверхового огляду від фактичного обшуку затриманої особи.

Справа № 754/5978/16-к (провадження № 51-386 км 18)  стосувалася обвинувачення особи, що раніше була судима за злочини, пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконного зберігання наркотичних засобів. Читати далі…

В одних випадках Державна казначейська служб (ДКС) перекаже кошти самостійно, в інших — платнику доведеться проявити активність.

На практиці нерідко трапляються випадки, коли в особи виникає право на повернення сплаченого судового збору в повному обсязі або частково. Розглянемо особливості такої процедури на прикладі типових ситуацій. Читати далі…

Ще у січні 2010 року на нашому сайті публікувалася стаття «Порядок затримання транспортних засобів».  З того часу багато чого змінилося в нормативних актах, в тому числі змінилася і основоположна стаття закону з цього питання – стаття 265-² Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), яка називається «Тимчасове затримання транспортних засобів»

Читати далі…