А Д В О К А Т
Кучерявый Олег Петрович

полный комплекс юридических услуг, защита интересов граждан и юридических лиц

Май

26

КПК – 2012: загальні положення

Автор: Advocat

Про новий Кримінальний процесуальний кодекс01 rus вже багато було сказано. Але, здебільшого всі ми (і юристи теж) чули про його зміст з коментарів представників ЗМІ. На жаль, ці коментарі були дуже суперечливими, і щодо природно – непрофесійними, а подекуди – геть безграмотними. Не додавали розуміння і коментарі у тих самих ЗМІ окремих юристів – напевне через те, що представники ЗМІ, як це буває майже завжди, виривають з контексту те, що їм вважається найбільш цікавим і таким чином спотворюють загальний зміст. Та що хотіти від ЗМІ?

Тому, напевне слід самим перейти до вивчення та обговорення нового кодексу, який для дуже багатьох може мати велике значення після набрання ним чинності. Почнемо з загальних положень, які викладені у розділі І-му КПК. Та не будемо обговорювати все підряд, зупинимось на найбільш нових та на найменш декларативних положеннях, які мають більш істотне значення.

Насамперед потрібно зазначити, хоча і не нове, але дуже важливе положення, що кримінальне процесуальне законодавство України складається не лише з КПК, а також і з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України та інших законів України (ст. 1).

Стаття 3 визначає основні терміни, які вживаються у КПК.

Серед них потрібно знати, що стосовно правовідносин, які регулює КПК, близькими родичами та членами сім’ї вважаються: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Малолітньою особою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років; неповнолітня особа — малолітня особа, а також дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Новий КПК вводить таке зовсім нове для нас поняття, як «слідчий суддя». Це є суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

У статті 17 залишилося положення про те, що ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Щодо того – що означає «поза розумним сумнівом», поки що треба багато думати. Але при цьому, підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи, поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права. Жодна особа не може бути примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні її близькими родичами чи членами її сім’ї кримінального правопорушення (ст. 18).

Новим положенням є те, що ніхто не може бути двічі обвинуваченим або покараним за кримінальне правопорушення, за яким він був виправданий або засуджений на підставі вироку суду, що набрав законної сили. Кримінальне провадження підлягає негайному закриттю, якщо стане відомо, що по тому самому обвинуваченню існує вирок суду, який набрав законної сили. Тобто, на відміну від раніше існуючих норм, мається на увазі, що якщо людину оправдали вироком суду (навіть за недоведеністю вини) і цей вирок набрав законної сили, то вдруге їй по цьому ж факту не можна пред’явити обвинувачення, навіть якщо згодом з’являться незаперечні докази причетності цієї людини до вчинення злочину. Добре це, чи не добре – другорядне питання, адже це вже є норма закону (ст. 19).

Частина 1 статті 21 вводить поняття «розумні строки», в які кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи, хоча ця категорія є досить розмитою, але вона, як то кажуть — європейська. «Розмитість» законодавець спробував зменшити статтею 28, згідно з якою розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Але ці «розумні строки» не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження — суд. Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

За ст. 22, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (частини 1 та 2).

Згідно з ч. 5 ст. 27, під час судового розгляду забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом. З одного боку, це добре, але з іншого –а якщо техзапис пошкодився?

Кожен присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду (ч. 6 ст. 27).

Кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою. Особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом. Судові рішення, якими суд закінчує судовий розгляд по суті, надаються сторонам кримінального провадження або особі, стосовно якої вирішено питання щодо застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, у перекладі на їхню рідну або іншу мову, якою вони володіють. Переклад інших процесуальних документів кримінального провадження, надання копій яких передбачено цим Кодексом, здійснюється лише за клопотанням зазначених осіб. Переклад судових рішень та інших процесуальних документів кримінального провадження засвідчується підписом перекладача.

Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професійним суддею одноособово, але якщо за злочин передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів. Якщо закон передбачає довічне позбавлення волі, розгляд здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого — судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд. У разі якщо в суді, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження, неможливо утворити склад суду, передбачений цією частиною, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду. Кримінальне провадження щодо розгляду стосовно неповнолітньої особи обвинувального акта, клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності, застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, їх продовження, зміну чи припинення, а також кримінальне провадження в апеляційному чи касаційному порядку щодо перегляду прийнятих із зазначених питань судових рішень здійснюються суддею, уповноваженим на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх (ст. 31).

Кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, — суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування (ст. 32).

Кримінальне провадження у першій інстанції здійснюють місцеві (районні, міські, районні у містах, міськрайонні) суди; в апеляційній інстанції здійснюють Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва і Севастополя; у касаційній інстанції -Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Судові рішення переглядаються Верховним Судом України з питань неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, та встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом. Кримінальне провадження за нововиявленими обставинами здійснюється судом, який ухвалив рішення, що переглядається (ст. 33).

Кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності; після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду; обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; ліквідовано суд, який здійснював судове провадження. До початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження. Суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 34).

Заинтересовала публикация?
  • Получайте новые публикации по RSS или E-mail.


комментариев 7

  1. Ирина:

    Добрый день!Интересно Ваше мнение. Судья вынес ухвалу о рассмотрении уголовного дела 21.02.13. Осталось допросить последнего свидетеля защиты. И вот 24.10.13 судья обнаруживает ошибку, которая заключается в том, что дело должна бала рассматривать коллегия судей. Судья выносит устную ухвалу, пишет докладную записку на имя председателя суда и председатель суда издает распоряжение о направлении дела в автоматизированную систему документооборота для определения коллегии. Это законные действия? Спасибо

  2. admin:

    Ирина, относительно законные. Ошибки ведь надо исправлять, другого пути нет

  3. Ирина:

    Добрий день! Дякую за відповідь.Згідно п.5ч.1 ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні у випадку порушення встановленого частиною 3ст.35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи.За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК та ст.80 КПК суддя повінен заявити самовідвід и заявления самовідводу суддею є не його правом, а є його обов’язком.Тому я з Вами не згодна відносно «относительно законные».Як на Вашу думку, можливо проведення судового провадження, якщо обвиняемому не пред`явлено повідомлення про підозру? Дякую.

  4. admin:

    Ирина, суддя правильно написав доповідну голові суду і той правильно зробив, що передав справу до автоматизованої системи для визначення колегії. А зазначене Вами положення ст. 75 КПК тут не до чого, адже Ви не писали у попередньому запитані нічого про будь які порушення порядку призначення цього судді для розгляду справи, коли він був призначений вперше одноособово. Напевне, він був призначений автоматизованою системою, а відповідно порушення саме цього порядку не було.
    У Вас у голові підмінилися поняття, що цілком зрозуміло і деколи буває навіть у юристів. А саме: порушення порядку розгляду справи щодо складу суду і порушення порядку визначення судді для розгляду справирізні поняття, які регулюються різними нормами КПК (ст. 31 і ст. 35 — відповідно).
    А щодо того, що обвинуваченому не пред»явлено підозру, то судовий розгляд призначається на підставі обвинувального акту і навіть матеріали справи не обов»язково надавати з ним до суду. Звідки суд має знати — пред»явлена підозра чи ні? То вже в ході судового розгляду з»ясовується: що правильно в справі, а що ні?

  5. Ирина:

    Дякую за відповідь. Приємно з Вами спілкуватися! А якщо на першому судовому засіданні обвинувачений заявив ходатайство про неналежні докази та ухвалення виправдувального вироку , т.я. йому не пред”явлено підозру, суд розглядає справу далі ,чи виносить виправдувальний вирок(ч.6ст.284)?

  6. admin:

    Ирина, суд повинен розглянути справу всебічно, а потім винести вирок.
    А щодо того, як і що робиться, те практика по новому КПК тільки виробляється і кожен судовий розгляд поки що, по великому рахунку, є експериментом над його учасниками. Потім поступово практика узагальнюється апеляційними судами, в подальшому — касаційними, ще потім — Верховним судом. Це дуже тривалий період, протягом якого не буде єдиного порядку. Але іншого шляху при зміні законодавства не буває.

  7. Ирина:

    Большое спасибо за такие грамотные ,доходчивые ответы и терпение!Вы мне очень помогли! Удачи Вам во всем!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *