А Д В О К А Т
Кучерявый Олег Петрович

полный комплекс юридических услуг, защита интересов граждан и юридических лиц

Авг

25

Новий закон про судовий збір

Автор: Advocat

Наша «народна» влада не залишає спроб все більше «радувати» народ законодавчими реформами, які мають «покращити» життя людей і зробити нашу державу ще більш «правовою». Того року істотно обмежили строк звернення до адміністративного суду з приводу оскарження дій владних суб’єктів. До цьогорічного Дня Конституції в якості поздоровлення народу внесли явно антиконституційні зміни до закону про держбюджет, яким фактично обмежили соціальні виплати значній кількості населення, а 8 липня цього року Верховна Рада України, продовжуючи «поздоровлення» народові – напевне вже до Дня Незалежності, прийняла Закон № 3674-VI «Про судовий збір».

Сам по собі такій закон був безумовно потрібний, адже до цього часу існує незрозуміла система сплати при подачі позову і державного мита і збору на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду. І те і інше йде до бюджетів, а судам фактично нічого не попадає, люди змушені, сплачуючи не відомо за що при подачі позовів кошти (деколи – чималі), добровільно-примусово ще й надавати судам поштові конверти, марки, папір, адже держава суди майже не фінансує.

Закон складено досить продумано, та головна його проблема в тому, що влада цим законом явно продовжує курс на обмеження доступу населення до правосуддя. На цей час це зроблено шляхом досить істотного підвищення розміру судового збору за подачу позовів і заяв до судів першої інстанції і дуже значного підвищення судового збору при касаційному оскарженні рішень судів. Ставки судового збору при зверненні до господарських судів взагалі стали космічними. Введено сплату судового збору в окремих випадках – в яких раніше ні чого сплачувати не було потрібно, наприклад за подачу заяв про забезпечення доказів або забезпечення позову. За окремими змішаними позовами знадобиться сплачувати одночасно 2 різних ставки судового збору.

В цілому слід зазначити, що звернення за судовим захистом стає все більш дорогим «задоволенням» і «задоволенням» для більш заможних громадян. Напевне, на погляд авторів законопроекту, не має чого «черні» всілякими дрібницями відволікати державні судові установи від судових спорів «еліти». Та й ще доходи держбюджету дещо підвищаться і не знадобиться витрачати кошти на збільшення апаратів судів, які на цей час є перевантаженими. Доречи, авторами законопроекту, згідно картки закону, є депутати від Партії регіонів Мірошниченко Ю.Р. та від Блоку Юлії Тимошенко Пилипенко В.П. і Писаренко В.В. (народ повинен знати своїх «героїв»), хоча слід зазначити, що до цього долучився майже весь депутатський корпус.

Та повернемось до змісту Закону. Цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Судовий збір за цим новим законом — збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи — підприємці, які звертаються до суду.

Судовий збір справляється:

  • за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;
  • за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;
  • за видачу судами документів.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, — у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Тобто, оскільки на початок (на 1 січня) цього 2011 року місячна мінімальна зарплата становила  941,00 грн., те саме ця сума буде братися як розрахункове число протягом усього року. Аналогічно — протягом усього 2012 р. буде братися як розрахункове число мінімальна зарплата за станом на 1 січня 2012 р.

Розміри ставок судового збору (у тих випадках, коли в статті, виходячи з розміру мінімальної зарплати, зазначені розміри ставок у конкретних цифрах – це стосується лише періоду з 1.11.2011 р. до 31.12.2011 р.)

1. За подання до суду:

1) позовної заяви майнового характеру — 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів заробітної плати. Тобто, з 1.11.2011 р. — не менш ніж 188,20 грн. (поки — не менш ніж 51 грн.) і не більше 2823,00 грн. (поки — не більше 1700 грн.);

2) позовної заяви немайнового характеру — 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (94,10 грн.);

3) позовної заяви:

  • про розірвання шлюбу — 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (94,10 грн.);
  • про поділ майна при розірванні шлюбу — відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати

4) заяви про видачу судового наказу — 50 відсотків ставки, що визначається з оспорюваної суми у разі звернення до суду з позовом у порядку позовного провадження

5) заяви у справах окремого провадження — 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (94,10 грн.);

6) позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме:

  • позовної заяви немайнового характеру — 0,2 розміру мінімальної заробітної плати
  • позовної заяви про відшкодування моральної шкоди — визначається з урахуванням ціни позову, що встановлюється згідно з підпунктом 1 цього пункту

7) заяви про перегляд заочного рішення 0,1 розміру мінімальної заробітної плати

8) апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду — 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру — 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми

9) касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду — 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру — 70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми

10) заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами — 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру — 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми

11) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України — 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру — 70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми

12) апеляційної скарги на судовий наказ — 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті за подання заяви про видачу судового наказу в наказному провадженні

13) заяви про забезпечення доказів або позову — 0,1 розміру мінімальної заробітної плати

14) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду — 0,1 розміру мінімальної заробітної плати

15) заяви про скасування рішення третейського суду — 0,5 розміру мінімальної заробітної плати

16) заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду — 0,2 розміру мінімальної заробітної плати

17) заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду — 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

2. За подання до господарського суду:

1) позовної заяви майнового характеру — 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

2) позовної заяви немайнового характеру — 1 розмір мінімальної заробітної плати;

3) заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову — 1,5 розміру мінімальної заробітної плати;

4) апеляційної скарги на рішення суду — 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру — 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми;

5) касаційної скарги на рішення суду — 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру — 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми;

6) заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами — 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру — 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми;

7) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України — 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру – 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми;

8) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду — 0,5 розміру мінімальної заробітної плати;

9) заяви про скасування рішення третейського суду — 2 розміри мінімальної зарплати;

10) заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду — 1,5 розміру мінімальної заробітної плати;

11) заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду — 2 розміри мінімальної заробітної плати.

3. За подання до адміністративного суду:

1) адміністративного позову:

  • майнового характеру — 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат;
  • немайнового характеру — 0,03 розміру мінімальної заробітної плати (28,23 грн.);

2) апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду — 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру — 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми;

3) касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду — 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру — 70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми;

4) заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами — 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру — 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми;

5) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України — 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру — 70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми;

6) апеляційної і касаційної скарг на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду — 0,05 розміру мінімальної заробітної плати;

7) заяви про забезпечення доказів або позову — 0,1 розміру мінімальної заробітної плати

8) заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду — 0,1 розміру мінімальної заробітної плати;

4. За видачу судами документів:

1) за повторну видачу копії судового рішення — 1 гривня за кожний аркуш копії;

2) за видачу дубліката судового наказу та виконавчого листа — 3 гривні;

3) за роздрукування технічного запису судового засідання — 5 гривень за кожний аркуш тексту на папері формату А4;

4) за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання — 15 гривень;

5) за виготовлення копії судового рішення у разі, якщо особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов’язків, звертається до апарату відповідного суду з письмовою заявою про виготовлення такої копії згідно із Законом України «Про доступ до судових рішень» — 1 гривня за кожний аркуш копії.

Судовий збір не справляється за подання:

1) заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом;

2) заяви про скасування судового наказу;

3) заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;

4) заяви про поворот виконання судового рішення;

5) заяви про винесення додаткового судового рішення;

6) заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою або недієздатною, або з особою, засудженою до позбавлення волі на строк не менш як три роки;

7) заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням;

8) заяви про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

9) заяви про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

10) заяви про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

11) заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

12) заяви про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

13) позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду;

14) заяви про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб у разі, якщо представництво їх інтересів у суді відповідно до закону або міжнародного договору, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, здійснюють Міністерство юстиції України та/або органи опіки та піклування або служби у справах дітей.

Пільги щодо сплати судового збору. Від сплати судового збору звільняються:

1) позивачі — за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;

2) позивачі — за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;

3) позивачі — за подання позовів про стягнення аліментів;

4) позивачі — за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні»;

5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники — за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;

6) позивачі — за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину;

7) державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі — за позовами, що пов’язані з порушенням їхніх прав;

8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп;

10) позивачі — громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

11) органи прокуратури — при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді;

12) Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель;

13) Міністерство юстиції України — за подання позовів про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;

14) позивачі — за подання позовів про уточнення списку виборців;

15) органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування — за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з відчуженням земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

16) військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і проходять службу у військовому резерві, — за подання позовів, пов’язаних з виконанням військового обов’язку;

17) позивачі — за подання позовів про відшкодування збитків, завданих внаслідок неповернення у строки, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, залучених до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян;

18) Пенсійний фонд України та його органи; органи Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального захисту інвалідів і його відділення;

19) громадські організації інвалідів (спілки та інші об’єднання громадських організацій інвалідів), їх підприємства, установи та організації, громадські організації ветеранів, їх підприємства, установи та організації — за подання позовів, з якими вони звертаються до суду;

20) органи праці та соціального захисту населення — за подання позовів щодо призначення і виплати всіх видів державної соціальної допомоги, компенсації, виплат та доплат, установлених законодавством.

Порядок сплати судового збору

1. Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв’язку. За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

2. У разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

У разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред’явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону.

У разі якщо позовну заяву подано після подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову, розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову.

3. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна.

4. За повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах. У разі якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв’язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору.

5. За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах. У разі вибуття із справи позивача судовий збір сплачується його правонаступником, якщо збір не був сплачений. У разі роз’єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз’єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.

6. У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі:

  • подання позову одним позивачем до кількох відповідачів;
  • об’єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.

7. Розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Повернення судового збору

1. Сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

5) закриття провадження у справі.

2. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, — повністю.

3. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати

1. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Одночасно у відповідних нормах Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України виключено слова «витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу», тобто цей збір вже сплаті підлягати не буде.

Цей Закон набирає чинності з 1 листопада 2011 року. Відповідно при подачі позовів до 1 листопада 2011 р. необхідно сплачувати судовий збір (держмито) і збір на ІТЗ за нині діючим порядком.

______________________________________

 Додатково по цій темі дивіться статтю «Ще раз про судовий збір»

 ______________________________________________________

Публікація — серпень 2011 р.

Заинтересовала публикация?
  • Получайте новые публикации по RSS или E-mail.

комментариев 96

Добрий день, а Ви не могли б відрегувати статтю, а саме в кінці навести декілька прикладів, що буде коштувати громадянам судовий збір, наприклад, якщо пройти всі стадії відповідно по цивільному спорі, господарському та адміністративному.
Це було б цікаво.

Скажіть, будь-ласка, а як на рахунок ІТЗ, по новоспеченому закону не потрібно окремо його платити?

Ігор: це не можливо. Це залежить від ціни позову в кожному конкретному випадку.

Якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. Мене цікавить питання, чи потрібно враховувати при сплаті кожним позивачем мінімального розміру судовог7о збору (на даний час 51 грн.)? Наприклад, чотири позивача. Розмір судового збору становить 60 грн. Кожен позивач повинен сплатити по 15 грн. чи по 51 грн.? Дякую

Тетяна: на даний час можно одним платежем від імені 1-го позивача (за всіх), або поділити на 4-х окремо. Головне, щоб загальна сума була не меншою, ніж положено. Але так лише до 31 жовтня ц.р.

Цікаво, я не знайшов в Законі в статті про пільги зі сплати такої організації, як податкова служба. Невже про них забули, адже у них гори апеляційних та касаційних скарг? Може я щось пропустив?

Здравствуйте Олег Петрович ! Помогите пожалуйста разобраться с вопросом:
До 1.11.2011 г. судебный сбор взымался 1% от стоимости иска , или была только фиксированная минимальная и максимальная сумма ? (51 и 1700 грн.)
Дело в том , что подал иск я 27.10.2011 г. , а в определении , которое мне выдали в суде , было написано что иск поступил им 01.11.2011 г., и указали что необходимо доплатить разницу между стоимостью иска
и оплаченной мной госпошлины (в сумме 51 грн.)
Заранее благодарен , Владимир.

Владимир: если у Вас нет подтверждения подачи иска в октябре, Вы ничего не докажите. Если есть — подайте суду в ответ на ухвалу сосответствующие документы письменным заявлением

Доброго дня! Якщо людина сплатила мито та ІТЗ до 1.11.2011р.,але позов був поданий після 1.11.2011р.,відповідно залишений без руху так як немає належної спати судового збору. Чи можна в такому випадку, усунувши недоліки, вимагати повернення попередньо сплачених платежів? Дякую.

Таня: потрібно написати заяву в суд на повернення платежів, суд винесе ухвалу, з якою можно одержати гроші в держказначействі

Доброго дня! Підкажіть, будь-ласка, який вигляд повинна мати заява про повернення з держаного бюджету мита та витрат на ІТЗ судового процесу. На які статті зробить посилання в заяві? 17.11.2011 було сплачено державне мито в сумі 188.20 грн та витрати на ІТЗ в сумі 236.00 грн (треба було сплатить судовий збір в сумі 188,20 грн. Сума позову 9360.00 грн.
Чи правильно буде написать таким чином:
До господарського суду Київській області
вул. Комінтерну, 16 м. Київ, 01032
Заява про повернення державного мита
У зв’язку з виникненням спору, Управлінням оформлена позовна заява від 14.11.2011 № 895/1-14 до ТОВ „ХХХХХ” про стягнення боргу. Ціна позову становить 9360,00 грн.
Управлінням було сплачено державне мито в сумі 188,20 грн. (сто вісімдесят вісім гривень двадцять копійок) та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень нуль копійок).
У зв’язку з тим, що 01.11.2011 року набрав законної сили Закон України „Про судовий збір”, з 01.11.2011 року за подачу позовної заяви до господарського суду позивач сплачує не державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а судовий збір згідно зі ставками, визначені в Законі на відповідні рахунки, просимо розглянути питання про повернення коштів в сумі 424,20 грн. (чотириста двадцять чотири гривні двадцять копійок) державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, сплачених при поданні зазначеної позовної заяви, на розрахунковий рахунок Управління:
Додатки:
1. копії квитанцій від 17.11.2011 № 601720011 та № 601720013, видані Бориспільським відділення №54 ПАТ „Укргазбанк”;
2. копія ухвали про повернення позовної заяви.
Начальник Управління (підпис)

Таня: пойдет в таком виде. Только — не «повернути на рахунок Управління», а просто — «винести Ухвалу про повернення». То потом будете с казначейством разбираться — куда и как возвращать

Подскажите пожалуйста , какую сумму суд. сбора нужно платить при подаче апел.скарги на суд.рішення за позовом про пеню за несплату аліментів (сума позову 66000,00 грн), подача заяви до місцевого суду була 30.06.2011, рішення винесено 26.11.2011.

Олеся и для всех уважаемых посетителей сайта: извините, но я не счетовод. В статье все написано, а делать арифметические расчеты для посетителей сайта не намерен, над арифметическими задачками уровня 3-4 класса уж как-то сами старайтесь потрудиться. Подобные вопросы в дальнейшем будут просто удаляться.

Підскажіть,чи можна заявою про винесення ухвали про повернення держмита за касаційною скаргою і клопотанням про поновлення строку на її подання, яке (клопотання) Вищий господарський суд відхилив своєю ухвалою і повернув місцевому господарському суду, повернути надалі кошти, сплачені за таке держмито?
Чи існують строки повернення держмита (ухвала Вищого господарського суду винесена в травні 2011р.)?

Андрій: якщо суд виніс ухвалу про повернення держмита, то казначейство повинно повернути. Строків нібито не має, хоча при нашій системі може завалятися якійсь маловідомий підзаконний акт. Та з травня 2011 р., на мою думку, Ви не могли нічого пропустити.

Суддя Хмельницького міськрайоного суду вимагає від громадської організації сплатити судовий збір за члена своєї організації, права якої вона захищає. Як діяти в цій ситуації?

дереш іван арсентійович: від сплати судового збору звільнені лише громадські організації інвалідів і ветеранів. Якщо це така організація, то потрібно послатися на п. 19

Добрий вечір, підскажить будь-ласка чи правильно суд вирішив стосовно сплати судового збору?, якщо позовна заява була подана до суду и прийнята до провадження в серпні, тоді я був звільнений від сплати судового збору так як маю 4 категорію постраж внаслідок Чорнобильської катастрофи. Розгляд справи відбувся в грудні і винесено рішення по справі де також зазначається стягнути з мене судовий збір на користь держави.

Сергей: вважаю, що не законно.

дякую, але тепер щоб на апеляцію подать потрібно платить 0.5 ставки. позов був майновий 120т.грн. Якщо я подам апеляцію я зможу повернути судовий збір? який проплачу за розгляд апеляційної скарги? Підскажить я не можу знайти де прописанно чи на що мені «спиратися» в апеляції, що саме позови, справи які були прийняті судом до 01.11.11 і розглядаються після набрання чиності закону про судовий збір, тобто судовий збір(новий) до них не застосовується….
з яких підстав вважаєте? дуже потрібно, в позові відмовили а суд збір вирішили стягнути а це 1200грн

Сергій: закон зворотної сили не має, це є конституційна норма.

добре, я зрозумів, дякую вам…

а як бути з судовим збором, який я сплачу за розгляд справи в апеляції? просити суд стягнути витрати з відповідача чи можна з держави? реально суддя не правильно вирішив стосовно судового збору хай би і платив за це..

Сергій: просіть стягнути з держави

Яким буде судовий збір якщо в порядку наказного провадження відповідно п.4 ч 1.ст 96 ЦПК заявлено в суд вимогу про присудження аліментів на дитину в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб.
Відповідно п.п.4 ст.4 ЗУ Про судовий збір — за подання заяви про видачу судового наказу справляється 50 відсотків ставки, що визначається з оспорюваної суми у разі звернення до суду з позовом у порядку позовного провадження. Тобто якщо я правильно розумію платити прийдеться половину суми зазначеної у пп 1 зазначеної статті (позов майнового характеру).
Стаття 5.ЗУ Про судовий збір Пільги щодо сплати судового збору
1. Від сплати судового збору звільняються:
3) позивачі — за подання позовів про стягнення аліментів

Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, який зараз порядок повернення судового збору, сплаченого за розгляд цив.справи у районному суді? Як повернути сплачений судовий збір, якщо заяву про видачу судового наказу не було подано? Я зіткнулася з тим, що суд не хоче видавати довідку, в якій було б зазначено, що «В з»вязку з відсутністю розгляду справи суд.збір підлягає поверненню через відділення держказначейства». А без цього казначейство гроші не повертає. Що робити? Чи є вже якийсь Порядок? Дякую

константин: ще навіть не чув, щоб таке подавали в порядку наказного провадження. І для чого? А платити, скоріш за все позивачу не потрібно ні чого

Вікторія: у Вас — прецедент. Суд взагалі-те має виносити ухвали з такого приводу, він не може виносити висновок про повернення судового збору без справи. Може Вам подати тоді з цією квитанцією позов, в якому написати якійсь бред — щоб суд за своєю іниціативою залишив Ваш позов без розгляду. Тоді суд буде мати право винести ухвалу про повернення суд. збору.

Доброго дня!. Підкажіть будьласка, чи звільняється від сплати судового збору пенсіонер, який звертається за донарахуванням доплати як дитині війни на підставі цього пункту — 13) позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду;? Дякую.

Доброго дня ! Під скажіть будь ласка,позову заяву на неправомірні дії Пенсійного фонду по перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру в лютому 2011 року. Пенсійний фонд подав апеляцію на рішення першої інстанції, апеляційний суд відмінив рішення першої інстанції. Сьогодні 25 січня 2012року тобто завтра я їду відвозити касаційну скаргу по постанову апеляційного суду. В якій сумі буде мій судовий збір. Дякую.

Здравствуйте! Подскажите пожалуйста как вернуть гражданину судебный сбор за распечатку технической записи судебного заседания, если сумму уплачено в госказначейство на р/ апеляционнго суда общей юрисдикции (квитанция об оплате от 28.12.2011 года)??????????

Андрій: донарахування доплати не є відшкодування шкоди. Та і такі позови на цей час подавати не має сенсу.

Лариса: по новому закону — 0,015 минимальной зарплаты. Но вообще-то — это уже бессымсленная затея.

Ирина: суд. сбор можно вернуть только по ухвале соответствующего суда. Для получения ухвалы надо подать в суд заявление

Раніше задавав таке питання.
Заява до суду про внесення до списку кредиторів у разі визнання боржника банкрутом
Маю депозитний вклад у кредитній спілці не повернутий після закінчення строку договору. Маю по цьому договору судове рішення та подав виконавчий лист до виконавчої служби. За два роки повернень не було.
В «Голосі Украни» за 21 січня прочитав «Ухвалою господарського суду Черкаської області (18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 307) від 03 січня 2012 р. по справі №14/01-10/1523 порушено провадження у справі про банкрутство кредитної спілки «Фортеця» — вул. Добровольського,1 м. Черкаси, інд.к. 25261821 (Р/р 26500200524001 у відділенні № 4 ПАТ КБ «Промінвестбанк» в м. Черкасі, мфо 334992).
Розпорядником майна призначено ліцензованого арбітражного керуючого Вінник С. В. (м. Черкаси, вул. Дахнівська, 44/1, кв. 42, ліцензія Міністерства юстиції України серія АВ № 600579 від 13 грудня 2011 р. інд. ном. фізичної особи-платника податків 2268516355.
Розпорядник майна Вінник С. В. проводить пошук кредиторів та осіб, бажаючих прийняти участь в санації кредитної спілки «Фортеця», заяви приймаються у місячний термін з часу публікації оголошення за адресою: 18009, вул. Дахнівська, 44/1, кв. 42, м. Черкаси.»
В якому вигляді необхідно заявити про себе, що я є кредитор, куди і які документи необхідно подавати, чи повинен я при цьому сплачувати судовий збір або інші внески.
Чи повинен я як фізособа, що має не виконані зобов’язання боржником визнаним банкрутом під час подання заяви про внесеня меня до списку кредиторів сплатити судовый збір в размірі 1073 грн. Згідно з п.п. 14 п.2 ч.2 ст.4 )Про судовий збір»
, чии не повинен як позывач відповідно до п.п.17 п.2 Ст.5 ЗУ «Про судовий збір».
Отримував від більшості онлай юристів розяснення, що можна заяву скласти так,що платити не треба. В прокуратурі знайомі підтвердили, що платити мито в розмірі 1073 грн. треба.
До Вас прохання шановний Олеже Петровичу. А чи не допоможите нам узнати авторів змін. що стосуються п.п. 14 п.2 ч.2 ст.4 )Про судовий збір». Що були прийняті ВР 22.12.11р, а вступили в дію з 19.01.12р.

Я не фахівець у юридичних питаннях, але на мій погляд на фоні абсолютної бездіяльності ДВС у такому разі звернення до до суду первинної інстанції з приводу стягнення заборгованості за депозитними вкладами не має ні якого сенсу. А необхідно одразу звертатись до господарського суду.

Виктор Вонарх: платити судовий збір потрібно однозначно, адже закон «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в цій частині вступив в дію наступного дня після офіційної публікації, яка відбулася у «Голосі України» 18.01.2012 р., тобто набрав чинності з 19.01.2012 р. Та Ви по зверненню Ви вже пропустили місячний строк…
Зміни до закону Про судовий збір були прийняті 23.12.2012 р. зазначеним законом (http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/4212-17/print1328606279901364 ). Його іниціатором є Кабмін http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=40430

Дякую. Ні я не пропустив я вчасно відіслав рішення судів первинної інстанції, а їх було 2, та копії ухвал, про відкритя та припинення провадження про стягненя в ДВС. Але моя знайома, що відсилала такіж самі підтверджуючі документи до суду отримала лист, а не ухвалу, про необхідність додання копій депозитних договорів, та квітанцій про внесеня коштів. Суд натякнув, що в разі не додання цих документів вона не буде включена до списку кредиторів.
Але питання яке в мене виникло сприводу прийняття змін до ззакону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» трішечки інше.
Раніше як мені пояснювали адвокати та судді припиненя провадження ДВС на підставі Ст. 49 п.1 пп.7
автоматично мало дію наступну: Держ виконавець направляє ухвалу суду, стягувачу та арбітражному керуючему. Останній на підставі отриманої ухвали ДВС включав стягувача до списку кредиторів. Сьогодні у згаданому законі передбачено обовязкове звернення мене у цьому випадку до господарського суду.
Коли я подавав позови на КС до районного суду я мав намір отримати свої кошти за допомогою ДВС, та у разі визнання відповідача банкрутом був упевнений, що на підставі вище викладеного я не прогавлю місячний термін звернення на визнання мене кредитором.
А беручи до уваги, що за 2 роки відкритого провадження у ДВС я не отримав свої кошти і звернення до прокуратури на бездіяльність ДВС довело, що таку бездіяльність ДВС можна довести знову лише рішенням суду, то в мене і виникло інше питання. А може треба оцінюючи теперешні зміни в законодавстві одразу звертатися до господарського суду з вимогою визнати КС банкрутом в звязку з своєчасним неповерненням коштів, прицьому на підставі п.п.17 п.2 Ст.5 ЗУ «Про судовий збір» не треба платити судовий збір за позов, і мене за рішенням суду про визнання відповідача банкрутом автоматично влючать до списку кредиторів без сплати за таке судового збору в розмірі 1073 грн.? Чи я помиляюсь?

Виктор Вонарх: як, я зрозумів, процедура банкрутства вже розпочалася, тому Ви не може її іниціювати повторно. Зазначений Вами пункт закону стосується саме позовів, а не заяв по процедурі банкрутства. Але може спробуйте. Якщо суддя не погодиться, то ухвалою повідомить Вас.

Я мав на увазі те, що в мене є борги ще за декількома КС. І міркую, як уникнути скачування з мене додатково грошей державою у бездонну прірву на кшалт радянського «фонда пятилетки»

Добрий день. Підкажіть будь-ласка. В листопаді 2011 року позивач, який на той момент був інвалідом 2 групи, подав позов до суду «про відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяної внаслідок злочину» мова йде про ДТП. Ніякого судового збору не платив. В лютому 2012 року (він вже інвалід 3 групи), подав заяву з уточненням позовних вимог з такою ж назвою, але т.я. шкода заподіяна здоров’ю вже була відшкодована, то в тексті йшлося про відшкодування втраченого заробітку та моральної шкоди. Чи має він разом з уточненими умовами сплачувати судовий збір?

Виктор Вонарх: нібито чимало прожив за радянських часів, але ні про які відрахування у «фонди пятилетки» та навіть про існування таких фондів ні чого не чув. Тоді, як раз дуже мало «скачували».
По основній суті Вашого питання я Вам більш того, що вже написав, нічого додати не можу. Судова практика з цього питання ще не напрацьована, судді теж не знають толком — що і як вимагати до сплати (суд. збір), а система зараз як раз така, що з Вас будуть «скачувати» всюди і по максимуму.

Наталія: щодо втраченого заробітку, то це теж — матеріальна шкода і він не має за це платити суд. збір. А за моральну шкоду потрібно доплачувати

Доброго дня! Якщо можливо — надайте відповідь на наступне запитання. Була подана заява про перегляд рішення в зв’язку з нововиявленими обставинами. Ухвалою суду заяву залишено без задоволення. Чи підлягає в такому випадку повернення сплаченого судового збору?

Олена: ні, не підлягає

Ви щаслива людина. І мабудь в радянські часи нае працювали на великих підприємствах. Я мав на увазі практику відрахування восьмигодинної денної платні на рахунок «фонда пятилетки» або «фонд помощи кому нибудь». скачування коштів були, але форми їх виконання були інші.

Виктор Вонарх: відрахування на допомогу постраждалим внаслідок якої небудь катастрофи (добровільні, но з моральним тиском) були, щодо фонду пятилетки не чув, та вірю, що могло бути щось таке добровільно-примусове. Та не думаю, що цими питаннями можна міряти щастя, хоча б тому, що таке було не часто.
Але не будемо далі відволікатися тут на сторонні теми.

Підскажіть будьласка. Якщо судом присуджено ще до 1 листопада 2011 року стягнути з відповідача судовий збір та ІТЗ то на який рахунок тепер піде ІТЗ? Можливо його потрібно додати до судового збору та загальну суму сплатити на діючий рахунок судового збору.

Павел: якщо стягнути на користь іншої сторони судового спору, то йому і піде. Якщо до бюджету, то це з»ясовуйте в суді або у виконавчій службі, вони Вам дадуть рахунок

Доброго дня. Мною 16.06.2011р були сплачені кошти в розмірі 1700 грн.як оплату державного та 120 грн.як оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення за розгляд позовної заяви — поділ майна подружжя. Позовна заява була залишена без руху та була повернута. 13.01.2012р. подала заяву про повернення коштів — сьогодні 16.03.2012р мені відмовили в поверненні сплачених мною коштів, спираючись на ЗУ № 1568-VI від 08.07.2011р про виключення ст. 83 ЦПК, якою передбачалось можливість повернення судових витрат у випадку повернення позовної заяви. Чи правомірні дії суду? Дякую.

Інна: цікава ситуація. Я вважаю, що рішення суду незаконне, адже Ви сплачували не по цьому закону і він стосується тих коштів. Закон зворотної сили не має. Суд перестраховується. Пробуйте оскаржити, хоча і це буде не легко

Дякую, але питання ще стоїть в тому, що написали в ухвалі: «Ухвалу можете оскаржити в апеляційному суді», а ст.293 надає певний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному суді — і серед того переліку моєї ухвали немає (тобто про відмову в поверненні коштів). З цього виходить, що апеляційний суд відмовить в оскарженні — і получається замкнене коло. Як поступити в даній ситуації?

Інна: якщо написали в ухвалі, що можна оскаржувати — оскаржуйте. Відмовлять — подасте в Європейський суд и є великий шанс одержати навіть більше.

Дякую.

Добрый день! Подскажите пожалуйста , что нам делать дальше — если в ухвале КАГС написано, что «Повернути підприємству … з Державного бюджету України 706,00 грн.судового збору, сплаченого за п/д №… від…
Они сами вернуть или надо что-то еще писать в Казначейство?

Оксана: надо обращаться в казначейство с исполнительным листом, полученным в суде.

Спасибо!

Здравствуйте Олег Петрович! Скажите пожалуйста, подлежит ли оплате судебный сбор за подачу заяви в суд об освобождении имущества из под ареста и исключении его из акта описи, который был наложен по определению суда и выполнен органами ДВС, но это имущество было ошибочно признано так как оно пренадлежит другому собственнику, и он не знал о том что его имущество было арестовано.
Спасибо!!

Игорь: это имущественный иск, сбор подлежит оплате

Добрий день!Скажіть будьласка для заяви про видачу судового наказу – скільки буде коштувати (50 відсотків ставки, що визначається з оспорюваної суми у разі звернення до суду з позовом у порядку позовного провадження)якщо борг становить 3000 грн.Можете написати конкретно як це рахується.Дякую

Іра: поскольку полная сумма — 1% от цены иска, то Ваши 3000 делим на 100 = 30, но также должно быть не менее 2/10 минимальной зарплаты на начало года (в 2012 г. — 1073 грн.). То есть 1073 делим на 10 и умножаем на 2 = 214,60 грн. Для всех: это (214,60 грн.) — полная сумма, которая является стандартной для всех материальных исков с ценой до 21460,00 грн. Ну а Вам, Іра, при заявлении о выдаче суд. приказа надо заплатить половину — 107,30 грн.

Здраствуйте! Скажите пожалуйста подлежит оплате иск об обжаловании постановления ГАИ, если да в каком размере. В КУПАп сказано что при обжаловании постановлений граждане освобождаются от уплаты гос пошлины, однако как известно сейчас есть судебный сбор!?
Спасибо

Игорь, я Вам определенно не скажу. С одной стороны освобожден, с другой стороны, закон о суд. сборе принят позже, а с третьей стороны, КУпАП — все же кодекс… Наше законодательство — сполшная загадка. Можно эксперементировать, а можно и заплатить — 0,03 розміру мінімальної заробітної плати (сейчас — 32,19 грн.)

подскажите, если спор имущественный между двумя предприятиями в хоз. суде, можно ли положить судебный сбор на ответчика? как в таком случае поступить истцу, подать исковое заявление,оплатить сбор, а если истец выиграет то ответчик ему потом его вернет?

татьяна: именно так — заявите в иске требование о возмещении судебных расходов, в т.ч. суд. сбора.

Уважаемый Олег Петрович, добрый день!

Подскажите пожалуйста, как рассчитать судебный сбор в разе следующих обстоятельств.
Подавался иск хозяйственного характера о взыскании финансовой задолженности до 01.11.2011 и оплачивался мах. сбор действующий на тот момент, 25 500 грн. Сейчас возникла необходимость увеличить исковые требования, и возник вопрос. Необходимо платить суд.сбор. Как его рассчитать ??
С уважением, Александр

Александр: соответственно увеличенным исковым требованиям по новому закону

Доброго дня! Підкажіть будь ласка — якщо позов до суду було подано в 2010 році, відповідно було оплачено судовий збір 51,00 грн. та ІТЗ 120,00грн. Апеляційну скаргу подавали в липні 2012 року, сплатили 50% від ставки оспорюваної суми — 25,50 грн. АС повернув скаргу, оскільки сума недоплачена. Чи можна буде оскаржувати в касаційному порядку? Дякую!

Таня: надо просто доплатити і подати знову з проханням поновити строк оскарження, якщо його пропустили, адже тепер, після виходу нового закону про судовий збір платити потрібно за новим законом, незважаючи на те, що раніше платили за старим. Оскаржувати сенсу не має

Добрый день!
Такая ситуация: подали иск в Печерский суд, в канцелярии его не приняли, так как дислокация не Печерского района, а Голосеевского…каким образом теперь можно вернуть судебный сбор?(Ухвала суда не выносилась)

Александр: подайте еще раз, требуйте принять и представить судьям в установленном порядке. Не принимать не имеют права, это не компетенция канцелярии — решать вопросы подсудности. Если уж совсем наглеют — отправьте почтой, пускай вернут ухвалой. Тогда можно будет ставить вопрос и о вынесении ухвалы о возврате сбора.

Доброго дня! Мені відмовили у відкритті касаційного провадження у справі та відмовили ухвалою судді у клопотанні про повернення судового збору, як бути в такому випадку, адже в ЦПК чітко прописано? Писати скаргу на суддю, так як це є порушення ЦПК? З повагою Юлія.

Юлія: питання повернення судового збору ЦПК не регулює, відсилає до закону про судовий збір (ч. 2 ст. 79). Закон дійсно визначає, що судовий збір повертається у разі «відмови у відкритті провадження у справі». Впевнений, що це стосується і касації, але у суддів касаційної інстанції видно інша думка і скаржитися на них вже не має куда.

при поданні позову до суду про відшкодування матеріальної та моральної шкоди (матеріальна — 3000 грн., а моральна — 2000 грн.) судовий збір сплачується однією квитанцією чи двома окремо на моральну окремо на матеріальну? і яка сума?

Рита: закон такі моменти не конкретизує, тобто можно і 1-ю квитанцією і 2-ма. Але завжди краще двома, щоб не нарватися на власну думку якогось канцелярського працівника або судді. До того ж, в окремих випадках, у разі повернення позову (наприклад) і якщо Ви роздумаєте подавати повтроно, наприклад, по моральній шкоді, то так буде легше повернути судовий збір в цій частині.
Для всіх: розрахунки на сайті робити нікому не буду — я не бухгалтер. Всі так само ходили в школу і вивчали аріфметику, як і я; 4-х класів навчання для цього цілком достатньо

Підкажіть будь-ласка Якщо маємо дитину-інваліда то ми не мусимо платити судовий збір (навіть якщо справа не стосується прямо захисту інтересів нашої дитини) просто долучити до справи посвідчення і дати посилання на закон щодо пільги про судовий збір Чи якщо позов не стосується захисту прав нашої дитини ми мусимо платити судовий збір Дуже дякую якщо відповісте

Людмила: Ви звільняєтеся від сплати збору, якщо подаєте позов в інтересах дитини

Прочитал всю Вашу переписку — идеально наданы ответы на все вопросы посетителей !!!!!

Чи правильно я зрозуміла, що положення Декрету КМУ про держ мито, вже не застосовуються до господарських спорів?

Виктория: так, не застосовуються по позовах, які подані після вступу в законну силу цього закону

День добрый, подскажите нужно платить судебный сбор при подаче админ иска по обжалованию постановления нарушения правил дорожного движения

Гена: в соответствии с ч. 4 ст. 288 КУпАП Укр. «Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита». Однако в законе о суд. сборе этого положения нет. Поэтому, если будут морочить голову в суде, то лучше заплатить 0,03 розмера от мин. зарплаты

Ухвалою райсуду позовної заяви залишено без руху,оскільки,не дивлячись на статтю 19 Закону про судовий збір,суддя вимагає від громадської організації інвалідів,яка в інтересах інваліда,сплатити судовий збір за організації,права якої вона захищає,і також вимагає зазначити норму закону,яка передбачає таке право громадської організації інвалідів,яка в інтересах інвалідів,на звернення до суду. Як діяти в цій ситуації?

Громадська організація інвалідів: потрібно в позовній заяві зазначати підстави звільнення від судового збору — посилання на норму закону, а також і підстави звернення — з посиланням на норму закону. Переоформіть позовну заяву та надішліть на виконання ухвали в переоформленому вигляді.

Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, що робити в ситуації, про котру вже писав в цієї гілці Віктор Вонарх. Я є кредитором кредитної спілки «Фортеця», подавала до суду заяву у справі по банкрутству (щоб потрапити в реєстр кредиторів). Суд вимагав у мене сплати судового збору в розмірі 1073 грн. Я не хотіла платити такі кошти, бо в результаті можу отримати ще менше, тож ніяких дій не вчиняла. Аж раптом отримую ухвалу господарського суду включення мене до реєстру кредиторів та про стягнення з мене суми судового збору. Чи правильно це? Чи суд мав не стягувати з мене судовий збір, а відмовити у включенні мене до реєстру? Дякую!

Таня, суд, за відсутності Вашого клопотання про відстрочення судового збору, був повинен повернути заяву без розгляду. Можна оскаржити, але при цьому знову потрібно платити суд. збір. Або сплатити суд. збір і вимагати його повернення в справі про банкрутство. Щоправда, може дорожче вийти, адже такі справи тягнуться довго.

Добрый день! Подскажите пожалуйста, вот никак не могу найти решение такой мелкой на первый взгляд проблемы. Ст. 6 п. 3 ЗУ «Про судовий збір» 3. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і
немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками,
встановленими для позовних заяв майнового та немайнового
характеру. Вот у меня например, условно 10 000 гр. майновой, соответственно 1% плачу это 100 гривен одной квитанцией и ещё я должен доплатить, тоесть предоставить квитанцию на 0,1 размера минимальной заработной платы? тоесть 114,70. Получается я должен по этому пункту ст. 6 высчитать и предоставить 2 квитанции на сумму (в моём случае) 100 гривен и 114, 70 гривен. Скажите я правильно понимаю? или есть другие варианты чтоб не оставили исковое без рассмотрения? в суде отгавкиваются и не хотят естественно помочь. Заранее спасибо!

Chegevara, Вы понимаете примерно правильно, только по имущественным требованиям надо платить 1%, но не меньше 0,2 от минимальной зарплаты, то есть не менее 229,40 грн.

Добрый день Если сможете подскажите.
Комунальная квартира из 9 комант, 2 комнаты — приватизированы.
Нотариус требует отказ по ст362 от собственников других комнат.
ВСУ в подобных делах — считает, что нет частичной собственности, когда пересматривает дела, когда уже продано, подарено и т.п. Т.е. ст.362 ЦК при приватизации не действует.
Требования в иске, признать незаконноми требования нотариуса, уведомить других владельцев. Т.е. фактически, нотариус перестраховывается. Оплачен сбор 114.70грн Позывачей 4е — это владельцы 2 комнат Ответчик — нотариус Судья дал время на устранение недостатков.
1. Требует что бы каждый оплатил судебный сбор пропорционально. Но в законе, нет запрета — на оплату кемто одним. Это разьяснено например правда не для первого суда Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.12 р. № 10-1386/0/4-12
2. Указал, что нет такого способа защиты в ст16 ЦК
3. Также вместо продажа написал «при подилу» и ст.362
4. Также судья считает, что владельцы других комнат — тоже должны быть привлечены.
1) Как указать, что необязательно чтобы каждый платил пропорционально. Достаточен факт оплаты полной сумы — за судебный сбор?
2) Если нотариус требует выполнить, то что не нужно выполнять исходя из подобный дел — как это оспорить?
И правильно ли цена — 114.70, если оспаривть то, что не должен делать.
3) Правомерно, ли судья требует других владельцев. Они же не имеют прав по ст.362, и ничего не требуют.
Все из-за нотариуса. Если бы просто было отказ получить — то можно было бы просто выполнить даже это не законное требование.

Oleg, закон требует оплатить пропорционально, хотя это, по большому счету маразм: хотят — платит один за всех, не хотят — платят пропорционально. Но логика современных украинских законодателей особенная, в ней много извращенности. Тем не менее, судья прав. Надо оплатить пропорционально, а уплаченную сумму получить обратно по ухвале суда, хотя уверен, что на возврат Вы потратите еще больше времени и денег — чинуши из казначейства у Вас попьют крови.
Относительно совладельцев и пользователей других комнат, то их обязательно надо привлечь к участию в деле в качестве 3-х лиц, поскольку решение суда безусловно повлияет на их права, хотя бы тем, что у них могут поменяться соседи, поменяться статус соседей, да и мало ли еще что может быть. Привлечение в качестве 3-х лиц не требует обязательного непосредственного их участия в суде. Главное, что бы они получили копии иска и приложений, а потом, если хотят — участвуют, не хотят — не участвуют.

Спасибо за ответ. Както выглядит все это «маразматически». Нотариус думает по одному, ВСУ думает по другому — а ты, доказывай кто прав: суд или нотариус. Я думал, что суд должен установить касается это «соседей» или нет, а потом их привлекать. Так как выяснить кто реальный владелец, не очень просто. Особенно, где он проживает в данный момент, так как для запроса в столе справок надо еще знать год рождения, как минимум. Если бы это было просто — то проще было бы отослать письма, и подождать месяц. Насколько применима практика ст.360-7 ЦПК — где указано, что решения ВСУ, обязательны для всех судов в подобных делах?

Oleg, практика ВССУ действительно подлежит применению всеми гражданскими судами. А относительно привлечения 3-х лиц, то это по закону и, пожалуй, правильно, поскольку без участия человека не возможно полноценно установить — может ли повлиять решение на его права.
Кроме того, даже если, к примеру, суд примет решение в Вашу пользу, то любой из владельцев и даже из пользователей комнат, даже через 2,5 года, может его в 2 счета отменить через апелляционный суд, просто написавши, что его не привлекли к участию в деле. А судье (да и Вам) это надо?

По поводу «маразма» деления судебного збора пропорционально. Действительно в реестре, очень много ухвал по Киеву — где приостанавливают дело, так как заплачено 114.7 одним истцом, а не пропорционально. Но если требовать платить всем по ровну, то 3 истца уже не могут заплатить поровну эту суму :-) Ктото заплатит на полкопейки больше, ктото меньше… Так как по ровну не делится.
И если следовать точно по закону, судья должен выдать ухвалу, мол недоплатил ктото полкопейки-копейку. Или выдать ухвалу вернуть переплату полкопейки-копейку. Мда…. на сайте ВСУ — есть раздел, для формирования квитанций для оплаты, который работает странно. Выбираешь неимущественный иск, говорит оплата 114.70 смотришь в сформированную квитанцию сумма на копейку больше 114.71 А потом может какомуто судье не понравится, что переплатил копейку. И теперь ему надо возвращать копейку из бюджета :-) Спасибо за ответы.
Если пока иск без движения. Можно ли уменьшить количество истцов с 4х до 1го? Чтобы не платить повторно 114.70 но уже 4мя частями, которые не делятся… Если в «прохальний» части, переформулировать требования, чтобы там не фигурировали соседи. Но в изложении оставить как есть — это повлияет? Если я не могу указать всех соседей, так как это конфиденциальная информация, и мне не известна — поиском будет заниматься суд? Если интересно вот практика http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9416171

oleg, мне сложно достаточно правильно ответить на Ваш последний вопрос, не зная дела. а соседей надо устанавливать истребованием этих данных через суд и в ходе суда привлекать их к участию в деле в качестве 3 лиц. А начинать можно и без тех, кто пока не известен

Можно еще спросить? Опять оставили без движения. Опять проблема с судебным сбором. 1й истец — заплатил в первый раз 114.7 — за всех.
Во второй раз, 3е оставшихся доплатили по 28.68 каждый. Так как 114.7/4=28.68 Теперь мотивация, что не указано, что у каждого 1/3 требований. Странно, что не написали 1/4/
Также суд говорит, что нет такой защиты в ст.16, «как визнать, що є самостійним обєктом», «признать не законными действия нотариуса»
Это потому, что я сослался на ст.16? Или просто придирка?
В общем, как описать правильно: если нотариус считает комнату, частью комунальной квартиры а я считаю, что это самостоятельный объект К тому же судья, опять думает, а не позвать ли всех, владельцев комнат. Как мотивировать, если суду надо, то пусть зовет. Но у нас нет данных на всех. Например солнце встает на востоке, но ктото утверждает, что на западе. Как это оспорить и доказать в суде?
По мнению, суда в ст.16 такого варианта нет: признать что солнце встает на востоке. Это получается неимущественный спор?
Т.е. 114.7грн, и если например 2 истца, то общая сумма 114.7 или каждый по 114.7грн? Так как с решения суда, уже ничего не понятно…
Дословно: В ст. 16 ЦК України також немає такого способу судового захисту як «визнання незаконним відмови нотарісуа посвідчити договір». Хотя в ст.50 про нотариат, прямо сказано что можно оскаржить.

Oleg, формулировка судьи относительно способа защиты, по моему мнению — просто попытка отфутболить. А в остальном, извините, но Вы слишком многого хотите от такой формы общения. Ни один порядочный юрист не будет давать ответы на такие вопросы по подобным описаниям ситуации. Юрист в таких случаях должен видеть документы, а не слушать, и не читать маловразумительные рассказы про все и не про что… Обратитесь с документами к адвокату или иному юристу на очную консультацию