Чи буде подвійне оподаткування сільгоспземель?

Група народних депутатів від партії «Слуга народу», включаючи главу фракції Давида Арахамію, подала у Верховну Раду законопроект, яким, нібито, прагне детенізувати ринок сільгоспземель в Україні. Досягти цього монокоаліція планує за рахунок збільшення фіскального тиску на власників земельних ділянок сільгосппризначення, власників паїв і орендарів сільгоспземель. Дрібних садівників і дачників дана новація торкнутися не повинна.

На нашу думку закон, що б не казали й не писали автори законопроекту, явно спрямований на 2 мети: насамперед це чергова придумка про те, як «викачати» з народу гроші, оскільки виробництва в країні практично вже не залишилося, «пиляти» і величезні зарплати нараховувати собі не має з чого, оскільки в бюджеті грошей – особливо не розженешся, а кредити МВФ усе менше й усе жорсткіше контролюються… Ну й, що було цілком очікуване, попутно (а може це й головне?) вирішується питання «віджаття» земель сільгосппризначення у дрібних власників на користь великих сільгоспвиробників і з великою мрією на їхній подальший перехід у власність закордонних «начальників»? Нинішніх власників просто поступово, але нагло ставлять в умови, коли володіти земельними ділянками буде не вигідно. І ця практика, явно буде тривати  в такому ж або подібному дусі. Наступним кроком, мабуть буде збільшення нормативної оцінки землі?

З погляду правового, вважаємо, що цей законопроект є явно антиконституційним і є ні чим іншим, як спробою влаштувати подвійне оподатковування одного й того самого об’єкту.

Депутати пропонують ввести новий термін: «покладене податкове зобов’язання», яке так само, як і земельний податок, буде обчислюватися в прив’язці до нормативної оцінки землі (або до вартості аналогічної ділянки в конкретній області) і виходячи з розміру ділянки.

Але якщо сьогодні максимальна ставка земельного податку встановлюється в розмірі до 1% від нормативної оцінки землі в рік, то нове податкове зобов’язання пропонується визначити в розмірі 5% від нормативної оцінки земельної ділянки. Тобто в п’ять раз більше.

«Передбачається, що це буде стимулювати офіційно оформляти орендні правовідносини, унеможливить приховання доходів від оренди й реалізації продукції, а також створить рівні умови для ведення бізнесу для всіх сільгоспвиробників. При цьому збільшиться сплата податків у бюджети всіх рівнів», – відзначила нам адвокат, керівник напрямку податкового консалтингу ЮК Legal House Галина Пилипенко.

У чому бачать проблему автори ініціативи?

На думку авторів законопроекту, тінізація доходів і об’єктів оподатковування є основною проблемою, яка вже багато років гальмує економічний розвиток країни.

За експертними оцінками (то є не підтверджена ні чим, але дуже зручна, думка цих «експертів» – прим. адм. сайту), існуючий сьогодні тіньовий ринок оренди сільгоспземель становить 28% від їхньої загальної площі в Україні – приблизно 12 млн із 42 млн гектар. При цьому в офіційній оренді перебуває близько 25 млн. гектар.

Згідно з пояснювальною запискою до документа, обсяги ж тіньової оренди сільськогосподарських земель в Україні становлять від 19 до 69 млрд грн. При цьому щорічні втрати бюджетів усіх рівнів від недоодержання податків і інших платежів становлять від 6 до 22 млрд. грн.

«Це негативно впливає як у цілому на економіку держави – у зв’язку з недоодержанням значних сум податків і інших платежів по оренді, так і на самих орендодавців, оскільки їм платять «у чорну» мізерну орендну плату. При цьому більш 1,6 млн паїв належать громадянам пенсійного віку, для яких жодна копійка не є зайвою», – говориться в пояснювальній записці («турбуються про людей» :) , нібито після збільшення податкового тиску сплачувати більше? Марять, чи що? – прим. адм. сайту).

За даними Податкової служби, станом на 2019 рік, в Україні налічується 3,6 млн власників паїв, які володіють 16,4 млн га землі, а середній розмір паю становить 4,1 га.

Із усіх власників паїв – 2,3 млн фермерів самі обробляють свою землю. Ще 1,4 млн чоловік здають 6,1 млн га в оренду. Більшість із цих земель перебувають в оренді в с/г підприємств, у тому числі сільгоспвиробників працюючих на «спрощінці».

Ще одна пов’язана з використанням землі проблема, на думку авторів ініціативи, – приховання виробниками реально отриманих доходів від реалізації власної с/г продукції й запобігання її оподатковуванню.

Значна кількість громадян – власників земельних ділянок або паїв не декларують доходи, отримані від використання своєї землі, а податкові агенти не утримують податки з таких виплачуваних доходів.

«У такий спосіб чесні с/г товаровиробники виконують законодавство й платять усі встановлені платежі й податки, але опиняються в нерівних умовах з «мінімізаторами», у яких податкове навантаження значно нижче (зрозуміло, що після 5-ти кратного збільшення податкового навантаження будуть приховувати ще більше, але вже й ті, що сплачували чесно – прим. адм. сайту). Це унеможливлює розвиток нормальної конкуренції й ринку сільгосппродукції й негативно впливає на залучення інвестицій в аграрний сектор України», – говорять автори законопроекту.

Як пропонують сплачувати податок?

Якщо ініціативу незабаром приймуть, податки по-новому прорахують уже за підсумками 2020 року (ця нетерплячка – взагалі э правовий «безпредел» – прим. адм. сайту).

Уведення законопроекту додасть платникам податків також і адміністративних турбот, пов’язаних з додатковою звітністю (додатку до декларацій), з комунікацією з податковими органами з питань врегулювання спорів, що стосуються податкових повідомлень-рішень, а також, прогнозоване – на судові спори, говорять юристи.

При розрахунках податків, власник або користувач землі зобов’язаний буде зрівняти суму податків з певним по формулі поставленим податковим зобов’язанням.

У випадку, якщо більшою виявиться сума покладеного податкового зобов’язання, платник податків буде зобов’язаний збільшити суму податків (доплатити) на суму такого перевищення.

Юридична особа буде порівнювати з поставленим податковим зобов’язанням суми:

• податку на прибуток підприємств (від діяльності, пов’язаної з використанням земельних ділянок);
• податку на доходи фізичних осіб і військового збору, сплачених за співробітників, що брав участь у виробництвы, і ЄСВ, сплаченого на зарплату таких співробітників;
• земельного податку;
• ПДФО і військового збору сплачених при виплаті доходу орендодавцям земельних ділянок.

При цьому юрособа буде зобов’язана подавати окремий додаток до річної податкової декларації по податкові на прибуток підприємств.

Фізичні особи незабаром, після 1 липня наступного за звітним роком, будуть одержувати податкове повідомлення-рішення про оплату ПДФО і військового збору, розрахованих з врахуванням покладеного податкового зобов’язання.

При згоді із цим розрахунками фермер зобов’язаний буде сплатити податки до 1 серпня. А при незгоді – звернутися в податкову з документами, що підтверджують його доходи, отримані від відповідних земельних ділянок, або дані для внесення змін у розрахунки покладеного податкового зобов’язання.

«У випадку, коли доходи суб’єкта сільськогосподарського виробництва від продажу власної продукції отримані фізособою – власником земельної ділянки, яка відповідає умовам, що визначені у Податковому кодексі, і площа якого не перевищує один гектар, те такі доходи не включаються до складу загального оподатковуваного доходу», – відзначила в бесіді з UBR.ua адвокат, партнер ЮА «Абсолют» Ірина Земляна.

Фізичні особи-підприємці на загальній системі оподатковування будуть самі розраховувати покладене податкове зобов’язання й подавати окремий додаток до податкової декларації, порівнюючи з «еталоном» сплачені суми ПДФО, військового збору, земельного податку й ЄСВ.

Платники єдиного податку – сільгоспвиробники також зобов’язані будуть розраховувати в окремому додатку до декларації суму покладеного податкового зобов’язання й порівнювати з нею суми сплаченого єдиного податку, ПДФО, військового збору й ЄСВ із доходів співробітників, ПДФО і військового збору з доходів орендодавців землі.

«З погляду платників податків даний законопроект може розглядатися як спроба посилення податкового тиску на власників земель с/г призначення, землекористувачів, виробників сільгосппродукції. Особливо відчутним удар буде для тих власників землі – фізичних осіб, які її не використовують, оскільки через пропоновані зміни, це не є підставою для звільнення від сплати податку, розрахованого органом ДПС», – говорить Пилипенко.

Кого не торкнеться?

Покладене податкове зобов’язання не буде визначаться стосовно власників і користувачів земельних ділянок, наданих особам у рамках норм безкоштовної приватизації, передбачених Земельним кодексом, для садівництва, будівництва й обслуговування житлового будинку, дачного будівництва, особистого селянського господарства (до 1 га).

Покладене податкове зобов’язання також не буде розраховуватися для фізосіб, що є власниками, постійними користувачами земельних ділянок, які здаються в оренду (передаються в користування) на підставі офіційно зареєстрованих договорів і для орендарів земельних ділянок, які передані в користування іншим особам по договорах оренди, емфітевзісу.

За публікацією «Простоправо»

____________________________________________________________

Публікація на нашому сайті – березень 2020 року