Боротьба з “відмиванням” коштів (частина 2)

Продовжуємо наше роз’яснення Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”. Перша частина роз’яснення була опублікована на нашому сайті 29 березня ц.р.

 Отже – частина друга…

***********************************

Відповідно до ст. 8 Закону, виконання обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується адвокатами, нотаріусами, особами, які надають юридичні послуги, аудиторами, аудиторськими фірмами, фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з бухгалтерського обліку, але лише в тих випадках, якщо вони беруть участь у підготовці і здійсненні правочину щодо:

• купівлі-продажу нерухомості;
• управління активами клієнта;
• управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;
• залучення коштів для утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності та управління ними;
• утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності чи управління ними, а також купівлі-продажу юридичних осіб. Щодо двох останніх підпунктів не зрозуміло, чи буде рахуватися “забезпеченням діяльності” юридичної особи, наприклад її договірне обслуговування по бухгалтерській або юридичній лінії?

2. За другою частиною статті 8 можуть трохи розслабитися ріелтори, адже виконання обов’язків СПФМ забезпечується суб’єктами підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, при підготовці і здійсненні правочинів щодо купівлі-продажу нерухомості, за умови, що сума такої операції дорівнює чи перевищує не 150 тис. грн., а 400 тис. гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 400 тис. грн. Тільки не помоліться з визначенням курсу. Напевне, що краще керуватися курсом НБУ, хоча не факт, що відповідні контрольні органи, коли побажають Вас “прищучити”, не скористаються комерційним курсом якогось банка.

3. Виконання обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується суб’єктами господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, якщо сума фінансової операції дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону (150 тис. грн.), при проведенні операцій з предметами високої вартості (зокрема з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, антикварними речами, предметами мистецтва тощо) або при організації торгівлі такими предметами, у тому числі аукціонної. А чим вони ще торгують? Але нехай буде!

4. Виконання обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується суб’єктами господарювання, які проводять лотереї та азартні ігри, у тому числі казино, електронним (віртуальним) казино, при здійсненні фінансових операцій, пов’язаних з прийняттям чи поверненням ставок або виплатою виграшів.

5. Виконання обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, які проводять фінансові операції з товарами за готівку (виконують роботи, надають послуги), за умови, що сума такої фінансової операції дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону (150 тис. грн.), у випадках, передбачених статтями 6 і 8 цього Закону. Тобто – знову шукайте себе по статтях закону, чи стосується він Вас. Як то кажуть: наша казка хороша, починай з початку… Хоча я ще не бачив, щоб колись стаття якогось закону посилалася сама на себе.

6. Нотаріуси як суб’єкти первинного фінансового моніторингу не повідомляють Спеціально уповноважений орган про свої підозри щодо фінансових операцій у разі, якщо відповідна інформація стала їм відома за обставин, що є предметом таємниці вчинюваних нотаріальних дій (та у них всі випадки такі), крім випадків посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, за умови, що сума такої операції дорівнює чи перевищує 400 тис. гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 400 тис. гривень. теж стукаческий поріг підвищений.

7. Адвокати, особи, які надають юридичні послуги, аудитори, аудиторські фірми, фізичні особи – підприємці, які надають послуги з бухгалтерського обліку, не повідомляють Спеціально уповноважений орган про свої підозри щодо фінансових операцій у разі, якщо відповідна інформація стала їм відома за обставин, що є предметом їх адвокатської таємниці та професійної таємниці, коли вони виконують свої обов’язки щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів. А для чого тоді було цей город городити, адже у адвокатів інших справ не буває? Постає майже шекспіровська ситуація: “Стучати, чи не стучати? Вот в чому питання!”

8. Керівники та працівники, відповідальні за проведення фінансового моніторингу, спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу у разі порушення вимог цього Закону несуть відповідальність згідно із законом.

До обов’язків СПФМ, як ми вже повідомляли шановним читачам, входить ідентифікація клієнтів, які проводять фінансові операції, та вивчення їх фінансової діяльності. Детально цю справу розжовує стаття 9 Закону. Повторюючи, зо СПФМ відповідно до законодавства (?!?) зобов’язаний на підставі поданих офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій (?!?) здійснювати ідентифікацію клієнтів, які проводять фінансові операції. При чому стаття 9 пояснює, що додаткові дані для вивчення клієнта також можуть бути одержані від клієнта, а також з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою). До того ж, зазначені документи мають бути чинними на момент їх подання та включати всі необхідні дані для ідентифікації.

Але, ідентифікація та вивчення фінансової діяльності здійснюються не завжди, а лише у разі: встановлення ділових відносин з клієнтами (а що ще буває у питаннях підприємницької діяльності?); виникнення підозри в тому, що фінансова операція може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму; проведення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу; проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтами на суму, що дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону.

Залежно від ризику проведення операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму ідентифікація клієнта здійснюється також у разі проведення ним фінансової операції на суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону, незалежно від того, проводиться така операція одноразово чи як кілька операцій, які можуть бути пов’язані між собою.

У разі виникнення сумнівів у достовірності чи повноті наданої інформації про клієнта СПФМ зобов’язаний вжити заходів для перевірки та уточнення інформації стосовно ідентифікації такого клієнта (особи). Як це робити? Може слід найняти молодиків, вивезти клієнта до лісу та там добре з ним попрацювати щодо достовірності ідентифікаційних відомостей? Та це жарт, адже особливості здійснення ідентифікації (спрощеної ідентифікації) та вивчення фінансової діяльності СПФМ залежно від специфіки їх діяльності встановлюються органами, які відповідно до цього Закону виконують функції регулювання і нагляду за цими СПФМ. Головне – вчасно з’ясувати, які це саме органи і знайти ці “особливості”. Впевнений, що таких органів буде чимало.

СПФМ має право витребувати, а державні органи зобов’язані протягом десяти робочих днів надати відповідно до законодавства інформацію стосовно ідентифікації клієнта. Зазначена інформація надається безоплатно. Перелік таких органів та порядок надання інформації визначаються Кабінетом Міністрів України. Ну про можливість використання таких даних вже писалося вище.

Ідентифікація клієнта здійснюється до/або під час встановлення ділових відносин, укладення правочинів, але до проведення фінансової операції, відкриття рахунку. СПФМ має право витребувати, а клієнт зобов’язаний надати інформацію стосовно ідентифікації його особи, змісту діяльності та фінансового стану, необхідну для виконання таким суб’єктом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Ну і що тепер казати про авторів закону і тих хто його приймав? Адже це означає, що СПФМ має право написати клієнту: “надайте мені інформацію для виконання вимог Закону, тобто, щоб я настучав на Вас”. Але як це узгодити з прямою забороною розголошення клієнту про надання інформації спецоргану?

При чому, у разі ненадання клієнтом, з яким встановлені ділові відносини, необхідної інформації для ідентифікації та вивчення фінансової діяльності суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовити йому в проведенні подальших фінансових операцій.

Що потрібно з’ясовувати про клієнта з метою ідентифікації резидентів суб’єкти первинного фінансового моніторингу? Це:

• для фізичної особи – прізвище, ім’я та по батькові, дату народження, серію і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав. Під час ідентифікації з’ясовують місце проживання або місце перебування фізичної особи, ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів або серію та номер паспорта, в якому проставлено відмітку органів державної податкової служби про відмову від одержання ідентифікаційного номера;
• для фізичної особи – підприємця – прізвище, ім’я та по батькові, дату народження, серію і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав. Під час ідентифікації з’ясовують місце проживання або місце перебування фізичної особи – підприємця, реквізити свідоцтва про державну реєстрацію та орган, що його видав, реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер банківського рахунку (за наявності);
• для юридичної особи – повне найменування, місцезнаходження, реквізити свідоцтва про державну реєстрацію та орган, що його видав; з’ясовують відомості про органи управління та їх склад; дані, що ідентифікують осіб, які мають право розпоряджатися рахунками і майном; відомості про власників істотної участі в юридичній особі; відомості про контролерів юридичної особи; ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер банківського рахунку.

Ідентифікація клієнта не є обов’язковою у разі: проведення фінансової операції особами, які раніше були ідентифіковані; укладення правочинів між банками, зареєстрованими в Україні.

СПФМ може здійснити спрощену ідентифікацію клієнта у разі: встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції, якщо клієнтом виступає орган державної влади, підприємство, що повністю перебуває у державній власності, міжнародна установа чи організація, в яких бере участь Україна відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також у разі проведення фінансової операції на організованому ринку цінних паперів.

У разі якщо клієнт (особа) діє як представник іншої особи чи в інтересах іншої особи, або якщо у суб’єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені або вигодоодержувачем є інша особа, СПФМ зобов’язаний ідентифікувати також особу, від імені або за дорученням чи в інтересах якої проводиться фінансова операція або яка є вигодоодержувачем. Якщо особа діє як представник іншої особи, СПФМ повинен перевірити також наявність у цієї особи відповідних повноважень.

СПФМ зобов’язаний здійснювати управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму з урахуванням результатів ідентифікації та вивчення фінансової діяльності клієнта, послуг, що надаються клієнту, аналізу операцій, проведених ним, та їх відповідності фінансовому стану і змісту діяльності клієнта. Оцінювання ризиків суб’єктом первинного фінансового моніторингу здійснюється за відповідними критеріями, зокрема за типом клієнта, географічним розташуванням країни реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, і видом товарів та послуг.

Для зменшення виявлених ризиків СПФМ повинен вживати заходів, що зокрема включають: здійснення поглибленої ідентифікації клієнта та перевірку особи клієнта протягом певного періоду, включаючи його власників; додаткові вимоги до клієнта при відкритті рахунка чи встановленні відносин з ним; збільшення частоти проведення перевірок особи клієнта, включаючи його власників; збір інформації з метою формування уявлення про діяльність клієнта, природу та рівень операцій, що проводяться ним; посилений моніторинг операцій, що проводяться клієнтом. Створюйте свою службу економічної розвідки з введенням до нього аналітичного відділу – інакше не виконаєте вимоги цього закону.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу, його посадові особи та інші працівники не несуть дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за подання Спеціально уповноваженому органу інформації про фінансову операцію, якщо вони діяли в межах цього Закону, навіть якщо такими діями завдано шкоди юридичним або фізичним особам, та за інші дії, пов’язані з виконанням цього Закону.

Розголошення у будь-який спосіб працівниками Спеціально уповноваженого органу інформації, одержаної від СПФМ згідно з вимогами цього Закону, тягне за собою відповідальність відповідно до закону.

Державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснюються щодо:

1) банків, платіжних організацій та членів платіжних систем, що є банківськими установами, – Національним банком України;

2) фондових бірж, компаній з управління активами та інших професійних учасників ринку цінних паперів (крім банків) – Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

3) страховиків (перестраховиків), ломбардів та інших фінансових установ, а також юридичних осіб, що відповідно до законодавства надають фінансові послуги (крім фінансових установ та інших юридичних осіб, щодо яких державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснюються іншими суб’єктами державного фінансового моніторингу), платіжних організацій та членів платіжних систем, що є небанківськими установами, – Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України;

4) суб’єктів господарювання, які проводять лотереї або будь-які інші азартні ігри, суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівлю дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, аудиторів, аудиторських фірм, фізичних осіб – підприємців, які надають послуги з бухгалтерського обліку, Державного казначейства України, Головного контрольно-ревізійного управління України – Міністерством фінансів України;

5) нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги, – Міністерством юстиції України;

6) операторів поштового зв’язку (в частині здійснення ними переказу грошей) – Міністерством транспорту та зв’язку України;

7) товарних та інших бірж, що проводять фінансові операції з товарами, – Міністерством економіки України;

8) інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу, для яких цим Законом не визначено органи державної влади, що здійснюють регулювання та нагляд за їх діяльністю, – Спеціально уповноваженим органом.

Для того, щоб фінансову операція було обов’язково потрібно моніторити, крім того, що це повинна бути відповідна сума (150 тис. грн. і 13 тис. грн. для “азартників”), вона повинна мати ще одну або більше таких ознак:

• переказ грошових коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження грошових коштів з анонімного (номерного) рахунку з-за кордону, а також переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі в країні, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;
• купівля-продаж чеків, дорожніх чеків або інших подібних платіжних засобів за готівку;
• зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), проведення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін – учасників фінансової операції є фізичною або юридичною особою, що має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в країні (на території), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, які здійснюють діяльність у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму; або якщо однією із сторін є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому у вищезазначеній країні (території). Перелік таких країн (територій) визначається відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України, на основі висновків міжнародних, міжурядових організацій, діяльність яких спрямована на протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, і підлягає опублікуванню. При чому, зверніть увагу: Ви можете попасти в халепу, якщо не зібрали про учасника фінансової операції достатньо повної інформації. Цей підпункт, якщо чітко по букві закону (“дух” в даному випадку нюхати не доречно), каже, що моніторити потрібно не тільки фіноперацію, спрямовану в якусь Мумбу-Юмбу, а навіть якщо Ваш компаньйон по операції, наприклад зареєстрований у благонадійній Франції чи хай навіть в Україні, переказ коштів здійснюється не в таку страшну країну, яка лише тим і займається, що фінансує тероризм, а наприклад у Німеччину, але при цьому той Ваш клієнт має якусь “хатинку” або фірмочку чи фермочку, наприклад у Сомалі, або рахуночок у банку якоїсь Мумбу-Юмбу. Як Ви маєте з’ясовувати наявність фірм і рахунків у банках того чи іншого клієнта по всьому світі – то Ваші проблеми;
• зарахування на рахунок коштів у готівковій формі з їх подальшим переказом того самого або наступного операційного дня іншій особі;
• зарахування коштів на поточний рахунок юридичної або фізичної особи – підприємця чи списання коштів з поточного рахунка юридичної або фізичної особи – підприємця, період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня реєстрації, або зарахування коштів на поточний рахунок чи списання готівки з поточного рахунка юридичної або фізичної особи – підприємця у разі, якщо операції на зазначеному рахунку не здійснювалися з дня його відкриття;
• переказ особою коштів за кордон за відсутності зовнішньоекономічного договору (контракту);
• обмін банкнот, особливо іноземної валюти, на банкноти іншого номіналу;
• проведення фінансових операцій з цінними паперами на пред’явника, не депонованими в депозитарних установах;
• проведення фінансових операцій з векселями з бланковим індосаментом або індосаментом на пред’явника;

• здійснення розрахунку за фінансовою операцією у готівковій формі; проведення фінансових операцій за правочинами, форма розрахунків за якими не визначена;
• одержання (сплата, переказ) страхового (перестрахового) платежу (страхового внеску, страхової премії); проведення страхової виплати або страхового відшкодування;
• виплата (передача) особі виграшу в лотерею, придбання фішок, жетонів, внесення в інший спосіб плати за право участі в азартній грі, виплата (передача) виграшу суб’єктом господарювання, який проводить азартні ігри;
• здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, що не передбачає фактичного постачання на митну територію України товарів, робіт і послуг;
• надання кредитних коштів особі, яка є членом небанківської кредитної установи, в один і той самий день декілька разів, за умови, що загальна сума фінансових операцій дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою цієї статті.

Фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу (визначення цього терміну є у статті 1, але чесно признаюся, я, як не намагався, але не зрозумів – чим він відрізняється від обов’язкового фінансового моніторингу і взагалі – що воно таке?), якщо вона має одну або більше ознак, визначених цією статтею, або містить інші ризики (з ознаками і ризиками все зрозуміло):

• заплутаний або незвичний характер фінансової операції чи сукупності пов’язаних між собою фінансових операцій, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети;
• невідповідність фінансової операції характеру та змісту діяльності клієнта;
• виявлення фактів неодноразового проведення фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення процедур обов’язкового фінансового моніторингу або ідентифікації, передбачених цим Законом (зокрема дві чи більше фінансові операції, що проводяться клієнтом протягом одного робочого дня з однією особою та можуть бути пов’язані між собою, за умови, що їх загальна сума дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону).

У разі якщо у суб’єкта первинного фінансового моніторингу виникають підстави вважати, що фінансова операція пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, внутрішній фінансовий моніторинг проводиться також щодо інших фінансових операцій, в уточненні яких виникла необхідність. Внутрішньому фінансовому моніторингу підлягають операції відповідно до типологій (?!?) міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Міжнародне співробітництво у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснюється суб’єктами державного фінансового моніторингу за принципом взаємності відповідно до цього Закону, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, інших нормативно-правових актів з урахуванням рекомендацій та стандартів

Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), Спеціального експертного комітету Ради Європи з питань оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL), Європейського Союзу, Світового банку, Міжнародного валютного фонду, Егмонтської групи підрозділів фінансових розвідок, Організації Об’єднаних Націй.

І саме цікаве: яка відповідальність передбачена за невиконання цього закону? Відповідь дамо у скороченому вигляді: особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність згідно із законом. Такі особи також можуть бути позбавлені права провадити певні види діяльності згідно із законом. Юридичні особи, які здійснювали фінансові операції з легалізації (відмивання) доходів або фінансували тероризм, можуть бути ліквідовані за рішенням суду.

У разі невиконання (неналежного виконання) суб’єктом первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону та/або інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, на нього в установленому законом порядку може бути накладено штраф:

• за порушення вимог щодо ідентифікації та вивчення фінансової діяльності осіб у випадках, передбачених законодавством, – у розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для СПФМ, які не є юридичними особами, – у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);
• за невиявлення, несвоєчасне виявлення (мали Ви можливість виявити, не мали можливості – штраф у касу!) та порушення порядку реєстрації фінансових операцій, що відповідно до законодавства підлягають фінансовому моніторингу, – у розмірі до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для СПФМ, які не є юридичними особами, – у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);
• за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання Спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації про фінансові операції, що відповідно до закону підлягають такому моніторингу, – у розмірі до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для СПФМ, які не є юридичними особами, – у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

За повторне (протягом року) порушення СПФМ- юридичними особами або громадянами, які є суб’єктами підприємницької діяльності, вимог цього Закону та/або інших подібних нормативно-правових актів (тобто не лише цього закону, а ще будь чого, що хтось там напише), одержаних злочинним шляхом, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян, які є суб’єктами підприємницької діяльності, – у розмірі до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Крім застосування фінансових санкцій за повторне аналогічне протягом одного року порушення суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону та/або інших подібних нормативно-правових актів суб’єкт державного фінансового моніторингу може обмежити, тимчасово припинити дію чи анулювати ліцензію або інший спеціальний дозвіл на право провадження певних видів діяльності у порядку, встановленому законом.

У разі грубого порушення (яке порушення є грубим, хто буде визначати його грубість?) посадовою особою СПФМ вимог цього Закону та/або інших подібних нормативно-правових актів, суб’єкт державного фінансового моніторингу може відповідно до закону прийняти рішення про тимчасове відсторонення такої посадової особи СПФМ від посади.

За ненадання, несвоєчасне надання або надання недостовірної інформації, пов’язаної з аналізом фінансових операцій, що стали об’єктом фінансового моніторингу, довідок та копій документів (у тому числі тих, що становлять банківську або комерційну таємницю) на запит спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу – штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, які не є СПФМ, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За розголошення в будь-якому вигляді інформації, що відповідно до закону є об’єктом обміну між СПФМ та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади , або факту її подання (одержання) особою, якій ця інформація стала відома у зв’язку з її професійною або службовою діяльністю, – штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Це була адміністративна відповідальність. А тепер про кримінальну відповідальність:

• умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (стаття 209-1 КК України), тобто умисне неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації про фінансові операції, що відповідно до закону підлягають фінансовому моніторингу, спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади, якщо такі діяння заподіяли істотну шкоду (знову ця невизначеність – яка шкода є істотною і хто буде визначати її істотність?) охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, – штраф від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років;
• за розголошення у будь-якому вигляді інформації, яка відповідно до закону надається спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади особою, якій ця інформація стала відома у зв’язку з професійною або службовою діяльністю, якщо такі дії заподіяли істотну шкоду (?!?) охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, – штраф від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

У разі несплати штрафу протягом 15 днів примусове стягнення штрафів здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Новим законом також внесено деякі зміни до Цивільного кодексу України, до Законів України “Про благодійництво та благодійні організації”, “Про банки і банківську діяльність”, “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, “Про боротьбу з тероризмом”, “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, “Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень” (ще не набрав сили), але все в цій статті розібрати не можливо, а тому будемо завершувати.

І підсумок: пам’ятаєте, як колись, перед розвалом Союзу і на початку “незалежності”, так звані, націонал-демократи (або, як народ точніше назвав, – “дерьмократи”) верещали, що в СРСР було роповсюджено “стукачество”. Але цей закон не лише вводить доносительство у ранг державної політики, а ї покладає на дуже широкі верстви населення функції правоохоронних органів, тобто те, що навіть у сталінські роки ні Ягоді, ні Єжову, а ні Бєрії не снилося.

До того ж, слід зазначити, що закон дуже викладено дуже заплутаний, місцями суперечливий, він дуже важкий для сприйняття навіть юристами, не кажучи вже про простих громадян – тих самих підприємців. Без всякого сумніву, закон буде дуже неоднозначно сприйматися, застосовуватися правоохоронними органами, в тому числі судами. І вже на цей час можна однозначно передбачити, що якщо цей закон буде реально діяти (тобто не буде “мертвим” законом), він скалічить судьби тисяч людей, які винні лише в тому, що не в змозі зрозуміти той марення, яке заклали в закон його автори.

Хоча, напевне, праві були брати Вайнери – автори відомого роману “Ера мілосердія”, що став основою фільму “Місце зустрічі змінити не можна”, які через свого героя Глеба Жеглова сказали, що “Покарання без вини не буває”. Адже в тому, що наші законодавці не здатні створювати зрозумілі закони всі ми самі винні – не треба було таких обирати. Хоча… їх реально ні хто і не обирав, та й народними вони називаються тільки тому, що самі себе так назвали.

  ____________________________________________

Матеріал раніше також частково публікувався у підписному електронному виданні “Ліга-закон” (07.07.2010 – 13.07.2010, № 12 )

_____________________________________________