Захист прав споживачів політичних послуг

Наближаються вибори Президента України. Їх результатів очікує і народ і світ. Я не буду в цій статті агітувати за будь кого з кандидатів, хоча адвокатам це не заборонено. Я спробую звернути увагу читачів на проблему цих виборів з точки зору захисту прав споживачів, адже, як це не дивно звучить,всі ми є споживачами політичних послуг та послуг державних управлінців. Тому я буду зазначати виключно принципи, яким на мій погляд потрібно керуватися, щоб Вас як найменше обдурили при здійсненні вибору, який дуже значна кількість виборців рахує своїм власним вибором.

Необхідність цих рекомендацій викликана тим, що більшість політичних сил (зрозуміло – що тих, які мають достатньо коштів і вплив на засоби масової інформації) використовують технології маніпулювання свідомістю людей. І цей вплив не такий малий, як комусь може здаватися: більшість людей в тій чи інший мірі піддаються впливу.

Тому, пропоную Вам для того, щоб зробити остаточний вибір зробити лише чотири коротеньких кроки:

1.Викиньте з голови всі оцінки усіх кандидатів, що Ви чули всі останні роки.

2.Порівняйте попередні обіцянки кандидатів з тим, що вони зробили, коли були при владі.

3.З врахуванням нищевказаних принципів наново оцініть всіх кандидатів, зробіть остаточний але дійсно власний вибір.

4.Обов’язково йдіть на вибори у першому турі і проголосуйте за свого кандидата. У другому турі теж треба йти, за винятком випадком, коли Вам все одне: хто з двох стане президентом.

Принципи:

Не враховуйте нав’язані Вам політичні партій, які представляє собою кандидат. Це не потрібно враховувати насамперед тому, що реальної різниці між більшістю політичних сил (партій, блоків) в Україні не має, між більшістю партій є лише розбіжність між інтересами їх керівників та між бізнес-кланами, які підгодовують лідерів цих партій. З числа нинішніх кандидатів, лише один є представником реальної політичної партії; у решти кандидатів політичні парті є лише обгортками самих кандидатів. Вони створені лідерами для себе, під себе і під інтереси тих самих годуючих бізнес-кланів. Якщо з цих партій уходить лідер, якій їх створив, партія розвалюється і лишиться лише на папері. Тому враховуйте лише особисті якості кандидата.

Напевне, більшість бажає, щоб новий Президент змінив державу. Може і правильно, адже в останні декілька років брежнєвський “застій” виглядає стрімким розвитком. Але, з огляду на сучасний конституційний розподіл повноважень між Президентом і Прем’єр-міністром, а також на розклад сил у парламенті, така надія є досить примарною. Може статися така ситуація, що знову президент, прем’єр і рада будуть лише заважати одне-одному. Тому, якщо Ви хочете змін, то голосуйте саме за того, хто, на Ваш погляд, дійсно має намір провести істотні зміни і який здатен здійснити рішучі кроки. Особливо це стосується тих, кандидатів, які вже були при владі.

Не зважайте на те, що той чи інший кандидат, разом зі своє політичною партією, в різні періоди надавав підтримку іншим політичним силам по окремих питаннях, або вступав в тимчасовий політичний союз. В політиці не буває постійних друзів, а можуть бути лише постійні інтереси, заради яких можна міняти друзів і ворогів. Найбільш яскравий приклад: союз СРСР, Великобританії і США під час Другої Світової війни, коли непримиренні вороги тимчасово об’єдналися для боротьби з фашизмом.

Не робіть вибір виходячи з політтехнологічних закладок.

Головна з них, давня американська закладка – відокремлення двох-трьох кандидатів, на яких зробили ставку ті чи інші могутні країни, міжнародні організації, яких підтримують найбільш потужні фінансово-промислові групи, від решти кандидатів, по принципу: голосуй за одного з цих двох (трьох) або просто змарнуєш свій голос – все одне інші не наберуть достатньої кількості голосів. І вони дійсно не набирають, але не тому, що вони дійсно не прохідні, а тому, що люди, обдурені політиками і засобами масової інформації слухаються їх і голосують не за того, хто нравиться, а за того з “рейтингових”, хто на їх думку, хоча і такий-сякий, але він краще за іншого “рейтингового”. Тобто голосують не кандидата, а проти іншого “рейтингового” кандидата. Не треба звертати уваги на цю закладку, як би її не пхали Вам в голову. Ще в царські часи серед найбільш патріотичних військових існував принцип: “Делай, что должно, и будь – что будет!”. Саме таким чином слід підходити і до вибору свого кандидата. Якщо Вам подобається кандидат – голосуйте за нього, а не за того, якого куплені СМІ висувають – як прохідного. І тоді Ваш кандидат буде мати шанс. Пройде він, чи не пройде, але Ви будете чисті перед собою і вже у другому турі будете голосувати за чи проти одного з двох.

До цієї ж закладки відноситься ще одна – підзакладка. Часто іншим – окремим “нерейтинговим” кандидатам причіплюють термін “технічні”. І не всі вони дійсно “технічні”. Безумовно, що “технічні” кандидати бувають, але їх доволі легко реально вирахувати, якщо самому подумати: чи не витанцьовував майже до самого останнього часу цей кандидат у команді когось з інших, “більш прохідних” кандидатів; чи змінився напрямок його висловлювань під час передвиборчої агітації, порівняно з тим, що він висловлював раніше (наприклад, з питання про НАТО); чи не використовує він у своїй передвиборчій агітації програмні засади кандидатів, які раніше для нього були явно чужими? Якщо Ви самі собі відповіли так на ці питання, то це дійсно технічний кандидат.

Друга (з головних) технологічна закладка існує з часів Кравчука: “цей (або ці) вже накрався (накралися) і далі може буде (будуть) щось робити для людей, а якщо прийде новий – буде красти по новому“. Але вдумайтеся: чи може злодій перестати красти? Чи існує край жадобі наживи? На ці питання відповідає давнє українське прислів’я: “Зареклася свиня їсти…” В цілому, така технологічна закладка – для людей рівня баби Параски, але все ж вона діяла і діє.

Думайте самі, вирішуйте самі, і тільки тоді можна буде щось зробити в цій країні.

___________________________________________________________________

Публікація – січень 2010 р.