Облік та оплата водопостачання

На сайті міста Сокиряни 12 вересня було опубліковано страшенно лякаючу, на мій погляд, статтю директора Комунального підприємства “Сокиряни-благоустрій” п. В.Олійника “Без лічильників вода не подаватиметься”. Напевне, що така ж сама стаття була розміщена і у міській газеті. Аналогічним чином, напевне діють комунальники і в інших містах України.

У цій статті автор, посилаючись на п. 16 розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.02.2009 року № 159-р, та на розпорядження Кабміну від 28.04.2009 р. № 466-р, зазначає, що в місті Сокиряни здійснюється обов’язкове запровадження приладового обліку холодної води і вказує, що всі користувачі води з міської водопровідної мережі повинні встановити лічильники обліку холодної води.

Одночасно у статті зазначається, що придбання, встановлення та утримання лічильників виконується за рахунок абонента. Таке встановлення водолічильників на водопровідних мережах абонентів повинно проводитись відповідно з проектом і технічними умовами, які необхідно отримати в інженерній службі комунального підприємства “Сокиряни-благоустрій”.

п. В.Олійник суворо попереджує споживачів води, що “при відсутності або встановленні абонентом водомірних пристроїв з порушенням діючих правил водоокористування абонента буде вважатися безобліковим і плата за воду буде справлятись з розрахунку цілодобового використання 2 м. куб. на секунду. Для встановлення водолічильників відведено 10-денний термін. В разі невиконання цієї вимоги абоненти будуть відключені в односторонньому порядку від водопровідної мережі без попередження“. Але, на завершення, автор досить лагідно просить всіх користувачів погасити заборгованість за спожиту воду.

Але зі змісту статті п. В.Олійника не зрозуміло: яких абонентів або користувачів міської водопровідної мережі стосується ця стаття. Може на те і розрахунок – щоб лякалися всі підряд, адже хто там знає, що в тих розпорядженнях Кабміну? Спробуємо розшифрувати загадки, які задав сокирянцям п. В.Олійник.

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.02.2009 року № 159-р називається “Деякі питання реалізації державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів”. Пункт 16-й, на якій посилається у статті п. В.Олійник має такий зміст: “Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, … обласним, … держадміністраціям підготувати графіки поетапного переведення до кінця 2009 року (починаючи з II кварталу) підприємств і установ, які належать до сфери їх управління, на здійснення розрахунків за спожиті енергоресурси та воду виключно на підставі показників приладів обліку… “

Тобто, дане розпорядження і відповідна вимога стосується виключно підприємств і установ, та жодним чином не стосується населення.

Інше розпорядження Кабміну, на яке теж посилається директор комунального підприємства – розпорядження Кабміну 28.04.2009 р. № 466-р “Про заходи зменшення обсягів енергетичних ресурсів”, теж зобов’язує міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, обласні, адміністрації забезпечити обов’язкове запровадження до 1 січня 2010 р. приладового обліку електроенергії, природного газу, теплової енергії, холодної та гарячої води, але знову ж такі виключно “на підприємствах і в установах, що належать до сфери їх управління“. І це розпорядження ні яким чином не стосується населення.

Ну з підприємствами комунгосп хай з’ясовує відносини, але чому ж його директор не пише конкретно, кого стосуються зазначені ним нормативні акти. Хоча, щось мені підказує, що саме на населення (ну і може, ще на приватних підприємців) спрямована ця публікація?

Тому напевне слід роз’яснити населенню, яким чином насправді здійснюються облік і оплата водопостачання.

В цілому ці питання регулюються Постановою (а не розпорядженнями) Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630 “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” (з останніми змінами від 17.02.2010).

У пункті 21 Правил, що затверджені вказаною Постановою Кабміну, чітко і недвозначно вказано, що “У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення – з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства…“. Тобто – ні якого обов’язку для населення встановлення лічильників обліку води не має, як не має ні яких міфічних 2 куб м. на секунду. Ця цифра взагалі не зрозуміло звідки взята? Таким чином, це особиста справа кожного абонента (користувача) – як йому платити: чи по встановленим нормам з розрахунку на 1 особу, яка проживає у квартирі (будинку) чи по лічильнику.

Але, у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку (тобто, якщо наявний лічильник на вводі води у будинок), де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири. Та це лише у разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено (це п. 11 Правил). При цьому потрібно мати на увазі, що будинків у віці 1-15 років, без витоків практично не буває.

Показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця один раз на місяць у присутності постачальника та представника споживачів (п. 14 Правил).

У квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача. Засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця, а не за рахунок користувачів, оскільки все це входить у тариф за водопостачання і водовідведення.

Періодична повірка засобів обліку води проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує відповідні послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці. У разі несправності лічильника, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.

У разі виникнення сумнівів щодо правильності показань квартирних засобів обліку споживач в установленому порядку може проводити їх позачергову повірку за власні кошти, про що інформує виконавця. Якщо виявлена у показаннях помилка виходить за межі, передбачені у паспорті квартирного засобу обліку, виконавець повинен здійснити перерахунок плати за споживання води та/або теплової енергії з дня останньої повірки або встановлення засобу обліку, якщо його повірка не проводилась, шляхом зменшення плати на відсоток, який перевищує встановлені межі точності для цього типу засобу обліку, до моменту виявлення помилки.

Послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води.

Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

_____________________________________________________________

Публікація – 2010 рік.