Україна впроваджує принцип рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя?

За повідомленням прес-служби Міністерства юстиції України, міліцію та інші органи, які уповноважені здійснювати адміністративне затримання, затримання згідно з дорученнями правоохоронних органів або затримання органами дізнання та досудового слідства зобов‘яжуть негайно повідомляти про затримання будь якої особи до центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Відповідну Постанову, яку розробило Міністерство юстиції на виконання Закону України “Про безоплатну правову допомогу”, було ухвалено 28 грудня минулого року на засіданні Кабінету Міністрів України.

Постанова набере чинності з 1 січня 2013 року.

До цієї дати Міністерство юстиції, відповідно до вимог Закону України “Про безоплатну правову допомогу”, зобов‘язане утворити при управліннях юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Такі центри надаватимуть допомогу у складанні процесуальних документів, здійсненні представництва інтересів осіб в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, захисті від обвинувачення. З 1 січня 2013 року центри забезпечуватимуть надання безоплатної вторинної правової допомоги особам, до яких застосовано адміністративне затримання та арешт; підозрюваним у вчиненні злочину особам, які затримані органами дізнання та слідства; особам, до яких як запобіжний захід обрано взяття під варту; особам, у справах яких відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу України участь захисника є обов’язковою.

За словами Міністра юстиції, виходячи з означених вимог закону, Кабінет Міністрів своєю постановою затвердив порядок, яким встановив загальні вимоги та механізм інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання осіб.

Так, після фактичного затримання особи службова особа, яка здійснила затримання, буде зобов‘язана негайно повідомити за допомогою телефонного, факсимільного зв’язків, електронної пошти або через спеціальні інформаційно-комунікаційні системи відповідному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги такі відомості:

• прізвище, ім’я, по батькові затриманої особи (якщо вони відомі);
• час та підстави затримання особи;
• точну адреса місця для конфіденційного побачення адвоката із затриманою особою;
• найменування суб’єкта подання інформації, його поштова адреса, номери телефону та адреса електронної пошти;
• прізвище, ім’я, по батькові та посада особи, що передала повідомлення.

Повідомлення про затримання осіб прийматимуться центром з надання допомоги цілодобово.

Протягом однієї години з моменту реєстрації повідомлення про затримання особи центр з надання допомоги буде зобов‘язаний призначити адвоката та видати доручення для підтвердження його повноважень. Адвокат буде зобов‘язаний прибути протягом однієї години з моменту отримання доручення, а у виняткових випадках — не пізніше ніж протягом шести годин з моменту отримання доручення, до затриманої особи для надання безоплатної вторинної правової допомоги. У разі, коли призначений адвокат з незалежних від нього причин не може надати безоплатну вторинну правову допомогу, він негайно повідомлятиме про це центру.

Органи, що здійснили затримання, подаватимуть щокварталу до центру з надання безоплатної вторинної допомоги інформацію про кількість випадків затримання осіб протягом звітного періоду. Посадові особи цих органів нестимуть відповідальність за несвоєчасне повідомлення про затримання особи та перешкоджання наданню адвокатом безоплатної вторинної правової допомоги.

Крім того, слід зазначити, що 11 січня 2012 р. Кабмін затвердив Постанову N 8 “Про затвердження Порядку і умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі” .

Закон “Про безоплатну правову допомогу” визначає, що безоплатна первинна правова допомога – вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Вона включає такі види правових послуг:

1) надання правової інформації;

2) надання консультацій і роз’яснень з правових питань;

3) складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);

4) надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Право на таку – безоплатну первинну правову допомогу мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.

Безоплатна вторинна правова допомога – вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Вона включає такі види правових послуг:

1) захист від обвинувачення;

2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

3) складення документів процесуального характеру.

Право на таку – безоплатну вторинну правову допомогу мають такі категорії осіб:

1) особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо середньомісячний сукупний дохід їхньої сім’ї нижчий суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до Закону України “Про прожитковий мінімум” для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, – на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону (див. Закон за цим гіперпосиланням);

2) діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, безпритульні діти, діти, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім’ї, – на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону ;

3) особи, до яких застосовано адміністративне затримання, – на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону;

4) особи, до яких застосовано адміністративний арешт, – на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону;

5) підозрювані у вчиненні злочину особи, які затримані органами дізнання та слідства, – на правову послугу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 13 цього Закону;

6) особи, до яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, – на правову послугу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 13 цього Закону. Така допомога надається протягом 72 годин з моменту затримання. У разі якщо суд прийняв рішення про тримання особи під вартою, безоплатна правова допомога надається, якщо така особа належить до однієї з категорій осіб, зазначених у пунктах 1 і 2 частини першої цієї статті;

7) особи, у справах яких відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу України, участь захисника є обов’язковою, – на правову послугу, передбачену пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 цього Закону;

8) особи, на яких поширюється дія Закону України “Про біженців” ( 2557-14 ), – на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону, до моменту прийняття рішення про надання статусу біженця та у разі, якщо особа оскаржує рішення щодо статусу біженця;

9) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань, – на правові послуги, передбачені пунктами 1-3 частини другої статті 13 цього Закону, стосовно питань, пов’язаних з їх соціальним захистом;

10) особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, – на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, протягом розгляду справи в суді;

11) особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, – на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, протягом розгляду справи в суді;

12) особи, реабілітовані відповідно до законодавства України, – на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, стосовно питань, пов’язаних з реабілітацією.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають також громадяни держав, з якими Україна уклала відповідні міжнародні договори про правову допомогу, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також іноземці та особи без громадянства відповідно до міжнародних договорів, учасником яких є Україна, якщо такі договори зобов’язують держав-учасниць надавати певним категоріям осіб безоплатну правову допомогу.

___________________________________________________________

Публікація – лютий 2912 р.