Які справи можуть або не можуть бути оскаржені в касаційному порядку по ЦПК?

З 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до процесуальних кодексів України, прийняті в рамках судової реформи. В цілому, я вважаю, що нові кодекси за змістом стали значно складнішими для сприйняття, значно проблемнішими для правильного застосування, істотно ускладнили і навіть обмежили доступ населення до правосуддя.

При цьому, законодавці частково обмежили право оскарження судових рішень першої і апеляційної інстанції до касаційної інстанції, якою тепер є Верховний Суд України. Тому, варто знати: коли є можливість подання касаційної скарги, а коли такої можливості не має.

В цій статті розглянемо це питання за новими нормами Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК). Розкладемо нові норми законодавства таким чином, щоб відвідувачі сайту мали змогу не «бігати» по кодексу за відсиланнями від статті до статті, від пункту до пункту, а відразу зрозуміти – що вимагає закон.

За загальним правилом частини 1-ої статті 389 ЦПК, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, а також ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (ч. 2 ст. 389 ЦПК).

Тепер з’ясуємо, які саме рішення не дозволяє оскаржувати в касаційному порядку, згідно з частиною 3 ст. 389 ЦПК?

Не можна оскаржити в касаційному порядку рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом. Це, згідно зі ст. 23 ЦПК, стосується лише справ щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів, справ щодо визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу.

Не оскаржуються в касаційному порядку судові рішення у малозначних справах, яким згідно з ч. 6 ст. 19 ЦПК вважаються справи, у яких ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В даному випадку знову потрібно з’ясовувати: які справи вважаються справами незначної складності і  можуть бути визнані судом малозначними? Але кодекс на це питання не відповідає, то вже є оціночне питання, яке віднесено до думки суду. Тобто, якщо на думку суду Ваша справа є незначної складності і визнана малозначною (це, взагалі-те, на мою думку, є якесь законодавче хамство, адже для кожної особи його справа є значною), те Ви автоматично позбавляєтеся права на подальше касаційне оскарження.

Одначе, з цих правил є виключення. Все ж такі можуть бути оскаржені в касаційному порядку справи з зазначених категорій, якщо:

• касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
• особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
• справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
• суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Які ухвали судів не можуть бути оскаржені в касаційному порядку? Як вже зазначалося, не можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини 1 статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку, а саме ухвали про:

• забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову;
• повернення заяви позивачеві (заявникові);
• відмову у відкритті провадження у справі;
• відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності;
• закриття провадження у справі;
• залишення позову (заяви) без розгляду;
• повернення заяви про перегляд заочного рішення;
• відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами;
• розгляду скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця;
• заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження;
• звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку;
• визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Також не можуть бути оскаржені в касаційному порядку такі ухвали суду апеляційної інстанції:

• про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження,
• про повернення апеляційної скарги,
• про зупинення провадження,
• щодо забезпечення позову,
• заміни заходу забезпечення позову,
• щодо зустрічного забезпечення,
• про відмову ухвалити додаткове рішення,
• про роз’яснення рішення чи відмову у роз’ясненні рішення,
• про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення,
• про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами,
• про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами,
• про заміну сторони у справі,
• про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов’язки учасника справи.

____________________________________________________

Публікація – лютий 2018 року