Набрав чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції про угоди про вибір суду» від 21.09.2022 №2627-IX, що дозволяє обрати суд у спорах з іноземним елементом. Зазначеним Законом внесено зміни до статті 366 Господарського процесуального кодексу України, статті 497 Цивільного процесуального кодексу України і до низки положень Закону України «Про міжнародне приватне право».  В цілому, згідно з прийнятим Законом, учасники приватноправових відносин з іноземним елементом можуть укласти угоду про вибір суду, якою визначити підсудність справ у спорах, що виникли або можуть виникнути між ними.

Читати далі…

Ми вже двічі публікували на сторінках нашого сайту статті присвячені форс-мажорним обставинам, пов’язаним з війною (публікації «Форс-мажор під час війни: судова практика» і «Продовження теми «форс-мажору» в воєнні часи: обставини непереборної сили»). Така увага нашого сайту до теми форс-мажору, законодавчо передбаченого статтями 617 Цивільного кодексу України і частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, пов’язана не лише з питанням збільшення в загальному правової грамотності населення і колег-юристів, а й з тим, що Читати далі…

20 липня 2022 року ми опублікували на сайті статтю Дмитра Ніколова «Форс-мажор під час війни: судова практика». Сьогодні, на розвиток цієї важливої на цей час теми в практичній площині публікуємо статтю Марії Руденко про судову практику воєнного часу, яка стосується обставин непереборної сили.

*****************************************************************

Сьогодні поняття «форс-мажор» часто використовується у суспільному просторі. Нерідко його сприймають як ключ до вирішення різних ситуацій: розірвання договорів та застосування тих чи інших наслідків їх розірвання, уникнення виконання зобов’язань чи відповідальності за їх порушення.

Однак таке розуміння форс-мажору є хибним, а судова практика останніх місяців свідчить про те, наскільки критично суди ставляться до форс-мажору як підстави, на яку посилаються сторони Читати далі…

Нині у юридичній і навколоюридичній спільноті спостерігається досить «категоричне» розуміння форс-мажору: нібито тепер будь-яке невиконання зобов’язання вважатиметься таким, що зумовлене форс-мажором. На нашу думку, такий «категоричний» підхід не відповідає чинному законодавству та напрацьованій судовій практиці, про що більш детально буде зазначено далі в цій статті. Читати далі…

Пресс-служба Министерства социальной политики Украинцы 21 октября 2021 года сообщила, что жители Украины, имеющие задолженность по оплате жилищно-коммунальных услуг, могут оформить субсидию.

«В соответствии с законодательством, жилищная субсидия не назначается при наличии просроченной свыше трех месяцев задолженности по оплате жилищно-коммунальных услуг, срок исковой давности которой не истек и общая сумма которой превышает 20 необлагаемых минимумов доходов граждан (то есть – 340 гривен). В то же время жилищная субсидия назначается, если заключен договор о реструктуризации задолженности», – указано в сообщении. Читати далі…

Истица заключила договор купли-продажи имущественных прав на квартиру в новостройке, впоследствии написала письмо о его расторжении застройщику, но ответа не получила и продолжила платить деньги по договору. После того как застройщик сообщил письмом о прекращении договора по инициативе покупателя, истица направляла письма об отказе от расторжения договора, оплатила всю сумму за квартиру, потому считала договор действующим и действительным.

Она просила суд, в частности, признать недействительными отдельные пункты договора, признать действия ответчика о прекращении договора незаконными, признать за ней имущественные права на квартиру. Читати далі…

Не смотря на то, что из средств массовой информации постоянно звучат призывы и предупреждения о недопустимости использования работы без официального трудоустройства, из практики видно, что далеко не все представители субъектов хозяйствования реально осознают – насколько значительной в настоящее время является ответственность за такие нарушения и иные нарушения трудового законодательства.

Поэтому, мы на странице нашего сайта также разъясняем: любой субъект хозяйствования (то ли руководитель юридического лица, то ли частный предприниматель, несёт определённую законодательством ответственность за Читати далі…

Кодексом законов о труде (КЗоТ) предусмотрены льготы и гарантии для некоторых категорий сотрудников. К таким категориям относятся беременные женщины, женщины с детьми, одинокие матери и отцы, усыновители, приёмные родители, несовершеннолетние сотрудники, инвалиды, внутренне перемещённые лица и другие. Особые условия, по сравнению с остальными сотрудниками, предусмотрены для них при приёме на работу, выполнении трудовой функции, реализации права на отдых и увольнении. Читати далі…

После внедрения в нашем государстве финансовой ответственности за нарушения законодательства о работе, наделении органов государственной власти и местного самоуправления значительными полномочиями в процессе осуществления контроля за соблюдением законодательства о работе, определении порядка проведения контроля, который осуществляется в форме инспекционного посещения и невыездного инспектирования, приобрела популярность тема скрытых трудовых правоотношений, которая состоящая в подмене трудового договора на гражданско-правовой. Читати далі…

Условия договора квалифицируются как несправедливые, если они, во-первых, нарушают принцип добросовестности, во-вторых, приводят к существенному дисбалансу договорных прав и обязанностей сторон, в-третьих, наносят ущерб потребителю. К такому выводу пришел в постановлении от 8 июня 2016 г. Верховный Суд Украины, анализируя положения п. 6 ч. 1 ст. 3 и ч. 3 ст. 509 Гражданского Читати далі…