Тут Ви можете підписатися на розсилку для отримання статей сайту на адресу електронної пошти через систему FeedBurner від Google Inc. Всі опубліковані на сайті матеріали будуть надходити до Вас на мовах публікації відразу після публікації. Звертаємо Вашу увагу на те, що самостійною розсилкою статей адміністрація сайту не займається і не може впливати на неї
Наш сайт 1 грудня минулого року роз’ясняв читачам основні моменти пов’язані зі зверненнями до Європейського суду з прав людини. Але в України існує не лише сама по собі проблема порушень прав людини, а також і проблема виконання та врахування в судовій практиці рішень Європейського суду. Вирішенню цих проблем мав слугувати Закон “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини“, прийнятий ще в 2006 році, але насправді, віз майже і досі був на тому ж місці.
На сайт надходить чимало запитань, пов’язаних з порядком помилування осіб, засуджених за ті чи інші злочини. В зв’язку з цим напевне слід роз’яснити діючий порядок здійснення помилування. Такий порядок помилування засуджених встановлений відповідними “Положенням…”, яке затверджене Указом Президента України вiд 16.09.2010 № 902/2010. Це вже четверте таке Положення за роки незалежності, але на обговоренні колишніх положень ми зупинятися не будемо, адже для зацікавлених осіб має значення лише те, що діє на цей час.
Європейський суд з прав людини – міжнародний орган Ради Європи, який може розглядати заяви, подані особами, що скаржаться на порушення прав людини та основних свобод. Умови розгляду визначаються європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Конвенція є міжнародним договором, на підставі якого більшість європейських держав зобов’язалися дотримуватися прав та основоположних свобод людини.
Наш сайт 1 грудня минулого року роз’ясняв читачам основні 
моменти пов’язані зі зверненнями до Європейського суду з прав людини. Але в України існує не лише сама по собі проблема порушень прав людини, а також і проблема виконання та врахування в судовій практиці рішень Європейського суду. Вирішенню цих проблем мав слугувати Закон “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини“, прийнятий ще в 2006 році, але насправді, віз майже і досі був на тому ж місці.