Явка з повинною, або як тепер її частіше  називають: «з’явлення із зізнaнням» — це особисте, добровільне письмове чи усне повідомлення заявником представникам правоохоронного органу про причетність самого заявника до вчинення злочинних дій.

Раніше діючий Кримінальний процесуальний кодекс України 1960 року (КПК-60), в статті 96 своєї останньої редакції визначав явку з повинною, як «особисте, добровільне письмове чи усне повідомлення заявником органу дізнання, дізнавачу, слідчому, прокурору, судді Читати далі…

Суди не вправі спиратися на факт явки з повинною, яку оформили без участі адвоката, а показання, одержані за відсутності захисника, не можна вважати достовірними. Такими є висновки Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) після розгляду скарги російського в’язня. У рішенні у справі «Шличков проти Росії» (№ 40852/05) ЄСПЛ підкреслив, що до його обов’язків не належить з’ясування того, чи є певні види доказів допустимими. Проте вирішив проаналізувати, чи можна вважати справедливим цей розгляд у цілому, зокрема спосіб отримання доказів. Читати далі…

Одним з доказів можуть бути показання. Згідно з ст. 95 КПК, показання – це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право давати показання під час досудового розслідування та судового розгляду. Свідок, експерт зобов’язані давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду в установленому КПК порядку.

Читати далі…