20 липня 2022 року ми опублікували на сайті статтю Дмитра Ніколова «Форс-мажор під час війни: судова практика». Сьогодні, на розвиток цієї важливої на цей час теми в практичній площині публікуємо статтю Марії Руденко про судову практику воєнного часу, яка стосується обставин непереборної сили.

*****************************************************************

Сьогодні поняття «форс-мажор» часто використовується у суспільному просторі. Нерідко його сприймають як ключ до вирішення різних ситуацій: розірвання договорів та застосування тих чи інших наслідків їх розірвання, уникнення виконання зобов’язань чи відповідальності за їх порушення.

Однак таке розуміння форс-мажору є хибним, а судова практика останніх місяців свідчить про те, наскільки критично суди ставляться до форс-мажору як підстави, на яку посилаються сторони Читати далі…

Нині у юридичній і навколоюридичній спільноті спостерігається досить «категоричне» розуміння форс-мажору: нібито тепер будь-яке невиконання зобов’язання вважатиметься таким, що зумовлене форс-мажором. На нашу думку, такий «категоричний» підхід не відповідає чинному законодавству та напрацьованій судовій практиці, про що більш детально буде зазначено далі в цій статті. Читати далі…

Не дивлячись на те, що з засобів масової інформації постійно лунають заклики і попередження про неприпустимість використання праці без офіційного працевлаштування, з практики зрозуміло, що все одне далеко не всі представники суб`єктів господарювання достеменно усвідомлюють – наскільки значною на цей час є відповідальність за такі та інші порушення трудового законодавства.

Тому, ми на сторінці нашого сайту теж розповідаємо: будь який суб’єкт господарювання (чи то керівники юридичної особи, чи то приватний підприємець несе визначену законодавством відповідальність за Читати далі…

Явка з повинною, або як тепер її частіше  називають: «з’явлення із зізнaнням» — це особисте, добровільне письмове чи усне повідомлення заявником представникам правоохоронного органу про причетність самого заявника до вчинення злочинних дій.

Раніше діючий Кримінальний процесуальний кодекс України 1960 року (КПК-60), в статті 96 своєї останньої редакції визначав явку з повинною, як «особисте, добровільне письмове чи усне повідомлення заявником органу дізнання, дізнавачу, слідчому, прокурору, судді Читати далі…

На відміну від переважної більшості інших кодексів, діючий на цей час Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) виявив незвичайну стійкість до життя. Прийнятий ще за радянських часів Верховною Радою УРСР 7 грудня 1984 року він, хоча й перетерпів окремих змін, але не здав свої позиції новим редакціям.   Читати далі…

В Україні останніми роками набувають усе більшої гостроти проблеми захисту прав інтелектуальної власності, оскільки масштаби порушення цих прав стрімко зростають. При цьому, значна частина цих порушень вчиняється з використанням мережі Інтернет. Та у всесвітній мережі порушують не лише інтелектуальні права. Там вчиняються також Читати далі…

Вища рада юстиції на засіданні 14 листопада 2016 року, розглянувши питання про забезпечення реалізації права громадян та юридичних осіб на звернення зі скаргами щодо дисциплінарного проступку судді затвердила зразок дисциплінарної скарги, розроблений відповідно до Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів». Читати далі…

У статті «Новий порядок реєстрації нерухомості» від 26 січня 2016 року наш сайт писав про набрання чинності з 1 січня 2016 року Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їхні обтяження». При цьому вже тоді ми прогнозували, що це «реформаторство» призведе до масових порушень при проведенні держреєстрації нерухомого майна, до росту числа рейдерських захоплень такого майна.

На жаль, цей прогноз Читати далі…

Вироки в кримінальних справах про тяжкі й особливо тяжкі злочини, винесені на підставі Кримінально-процесуального кодексу України (УПК) 1960 року, не виключено, що в подальшому можуть бути переглянуті.

Відповідний законопроект № 2033а “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення окремим категоріям засуджених осіб права на правосудний вирок)”  було  Читати далі…

Верховний Суд України на спільному засіданні Судових палат у цивільних та господарських справах дійшов висновку, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється також і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. Такий висновок міститься у постанові Суду від 1 липня 2015 року у справі № 6-178цс15 за позовом  прокуратури м. Ірпеня Київської області в інтересах Бучанської міської ради Київської області до громадянина про стягнення з громадянина вартості відновлення зелених насаджень. Читати далі…