Питання критеріїв для визначення наявності в діях особи необхідної оборони завжди було (та і на цей час є) досить болючим питання в українській юриспруденції. І от нещодавно Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду (ККС ВС) у своїй постанові від 15 червня 2021 року в справі № 570/1055/19 вказав, які обставини виключають притягнення до кримінальної відповідальності за нанесення легких тілесних ушкоджень при наявності ознак необхідної оборони.

В справі, що розглядалася у ККС ВС районний суд, з яким згодом погодилася апеляційна інстанція, визнав винним громадянина в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень та присудив йому за ці дії штраф у розмірі 510 грн. Суди встановили, що засуджений нібито умисно заподіяв один удар дерев’яною палицею по нозі потерпілого під час конфлікту. Читати далі…

Неповнолітній, що вчинив два тотожні кримінальні правопорушення, які утворюють повторність, може бути звільнений від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду відмовив у задоволенні касаційної скарги прокурора на ухвалу апеляційного суду щодо залишення без змін вироку місцевого суду. Цим вироком неповнолітнього визнано винуватим у крадіжці (ч. 1 ст. 185 КК України) та замаху на крадіжку (ч. 2 ст. 15 , ч. 2 ст. 185  КК України), а на підставі ч. 1 ст. 105 КК України звільнено від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру у вигляді передачі його під нагляд матері на один рік. Читати далі…

Не раз під час проведення процесуальних дій (іноді — навіть не зовсім законного виклику) від слідчого чи оперативного працівника можна почути: «Скажи чесно, не для протоколу». І дехто, розраховуючи на щирість співрозмовника, повідомляє інформацію, що цікавить останнього. Проте мало хто задумувався над тим, що це прихована форма допиту, який проводять у рамках аудіо-, відеоконтролю особи, а здобуті в такий спосіб відомості є недопустимими доказами. Читати далі…

Потерпілий наділений правом безпосередньо надавати слідчому докази без спеціального судового дозволу, оскільки є стороною кримінального провадження.

Такий висновок надала об’єднана палата Верховного Суду з ініціативи Офісу Генерального прокурора, передає «Закон і Бізнес» з посиланням на прес-службу Офісу Генпрокурора.

Згідно з цим висновком, потерпілий наділений правом безпосередньо надавати слідчому докази без спеціального судового дозволу, оскільки є Читати далі…

Явка з повинною, або як тепер її частіше  називають: «з’явлення із зізнaнням» — це особисте, добровільне письмове чи усне повідомлення заявником представникам правоохоронного органу про причетність самого заявника до вчинення злочинних дій.

Раніше діючий Кримінальний процесуальний кодекс України 1960 року (КПК-60), в статті 96 своєї останньої редакції визначав явку з повинною, як «особисте, добровільне письмове чи усне повідомлення заявником органу дізнання, дізнавачу, слідчому, прокурору, судді Читати далі…

Суддями судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду була розглянута скарга адвоката засудженого за перевищення меж необхідної оборони при проникненні в житло. У результаті, ККС-ВС дійшов висновку, що застосування зброї проти збройного нападаючого, групи людей або при насильницькому протиправному проникненні в житло або інше приміщення не є перевищенням меж необхідної оборони. Читати далі…

У червні 2013 року наш сайт публікував статтю під назвою «Провокація  злочину правоохоронцями». У статті наголошувалося, що необхідність та можливість розмежування дій працівників  правоохоронних органів (чи є конкретні їх дії – провокацією?) є значною проблемою сама та стаття присвячувалася критеріям такого розмежування, виробленими Європейським судом з прав людини при винесенні рішення від  4 листопада 2010 року у справі «Баннікова (Bannikova) проти Російської Федерації»  (скарга № 18757/06).

Сьогодні ми пропонуємо Читати далі…

Вироки в кримінальних справах про тяжкі й особливо тяжкі злочини, винесені на підставі Кримінально-процесуального кодексу України (УПК) 1960 року, не виключено, що в подальшому можуть бути переглянуті.

Відповідний законопроект № 2033а “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення окремим категоріям засуджених осіб права на правосудний вирок)”  було  Читати далі…

Відповідно до статей 1 і 3 української Конституції, Україна рахується демократичною, правовою державою, в якій людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека повинні визнаватися найвищою соціальною цінністю. При цьому права і свободи людини та їх гарантії мають визначати зміст і спрямованість діяльності держави, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини має бути її головним обов’язком.

Читати далі…

Продовжуємо роз’яснення питань кваліфікації злочинів, пов’язаних з хабарництвом. Перша частина матеріалу була опублікована на нашому сайті 9 березня.

При вирішенні питання про повторність злочинів, передбачених статтями 368 і 369 КК, слід керуватися п. 3 примітки до ст. 368 КК. Цією ознакою охоплюються як перший, так і наступні злочини, тому кваліфікувати перший із них додатково ще й за ч. 1 ст. 368 чи 369 КК не потрібно.

Читати далі…