Тут Ви можете підписатися на розсилку для отримання статей сайту на адресу електронної пошти через систему FeedBurner від Google Inc. Всі опубліковані на сайті матеріали будуть надходити до Вас на мовах публікації відразу після публікації. Звертаємо Вашу увагу на те, що самостійною розсилкою статей адміністрація сайту не займається і не може впливати на неї
Проект передбачає повну фіксацію дій поліцейських щодо затриманої особи від моменту фактичного затримання, в тому числі коли вона зайшла до будівлі поліції, і до моменту, коли покинула її. Таким чином «Сustody records» дисциплінує як самого поліцейського, так і затриманого. Оскільки всі дії фіксуються і відеодокази можна використати як захист поліцейського, так і захист затриманої особи.
Примітка адм. сайту: «Custody Records» – у дослівному перекладі з англійської мови означає «відомчі записи» (чому не дали системі нормальну назву українською мовою є незрозумілим: мабуть вже починають забувати. Але це, нажаль, у нас на всіх «фронтах» йде така “боротьба за розвиток” української мови).
Отже, ці «відомчі записи» то є система відеомоніторингу в підрозділах поліції, яка фіксує перебування цивільних (сторонніх) осіб у відділеннях поліції. При цьому, у разі перебування там з будь яких причин: на консультації, допиті чи вас затримали. Кожен крок сторонньої особи та дії поліцейських щодо цієї особи в повній мірі підлягають фіксуванням камерами відеоспостереження.
8 лютого 2018 року Колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду винесла досить значиму Постанову стосовно відмежування, так званого «запрошення» від фактичного затримання, а також відмежування поверхового огляду від фактичного обшуку затриманої особи.
Справа № 754/5978/16-к (провадження № 51-386 км 18) стосувалася обвинувачення особи, що раніше була судима за злочини, пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконного зберігання наркотичних засобів. Читати далі…
Затримання – це короткострокове позбавлення свободи особи, здійснене іншою особою, якій законом надано таке право. За загальним правилом, затримання особи допускається лише на підставі рішення суду. Однак Конституція України у ч. 3 ст. 29 передбачає як виняток можливість затримання особи без рішення суду «у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити». Затримання можна поділити на такі види: кримінальне (за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), адміністративне та запобіжне. Читати далі…
Обіцянка найвищих посадових осіб держави брати під варту всіх підозрюваних у корупційних злочинах може бути реалізована вже найближчим часом. Відповідні законопроекти зареєстровані в парламенті. Крім хабарників, пропонується безальтернативно заарештовувати й осіб, підозрюваних в інших злочинах. Про це пише “Закон і бізнес”. Читати далі…
Напевне, що серед відвідувачів сайту знайдуться такі, що тим чи іншим чином стикалися з проблемою адміністративних затримань, які вчиняють органи міліції. У статті 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУАП) передбачено, що адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години, а у виняткових випадках, у зв’язку з особливою потребою законами України може бути встановлено інші строки адміністративного затримання (частина перша).
Кримінальним кодексом України (КК), закріплено право кожної людини на необхідну оборону від суспільно небезпечного посягання (ст. 36 КК). І це є важливою гарантією реалізації конституційних положень про непорушність прав та свобод людини і громадянина, про невід’ємне право кожної людини на життя, недоторканність її житла й майна, а також забезпечує умови для захисту суспільних інтересів та інтересів держави.
Продовжуємо публікацію роз’яснень цивільного законодавства з питань відшкодування шкоди. Перша публікація, присвячена питанню відшкодування шкоди, яка завдана при обставинах, які зустрічаються не дуже часто – під час рятування життя, здоров’я і майна відбулася 20 липня цього року. Сьогодні ми починаємо публікацію матеріалів про відшкодування шкоди у випадках, які зустрічаються частіше і почнемо з загальних положень про відшкодування шкоди.
У матеріалі від 3 серпня, опублікованому на нашому сайті, було викладено основні положення нового Закону України “Про судоустрій і статус суддів”. Ця публікація продовжує розгляд нового закону стосовно статусу суддів, народних засідателів, присяжних, можливостей і порядку притягнення їх до відповідальності, а також про те – як можна стати суддею або народним засідателем.