Боротьба заявників за внесення відомостей до ЄРДР

Відколи набув чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 року № 4651-V (КПК), у осіб, які звертаються до різних правоохоронних органів з приводу різноманітних кримінальних проявів, проблем не поменшало, а навпаки стало набагато більше. З одного боку це пов`язано з тим, що правоохоронці на початковому етапі просто не розуміли – як саме потрібно діяти, а з іншого боку вони, коли зрозуміли нову систему, почали використовувати її численні недоліки на свою користь, а точніше – для майже суцільної бездіяльності. Тобто, як приховували злочини під час дії старого КПК, так і зараз їх приховують. Одним з головних способів такого приховування злочинних проявів від обліку є різноманітне списання заяв про кримінальні правопорушення в справи поліцейського підрозділу під виглядом простих звернень громадян: тобто слідчий або навіть дільничний інспектор не вбачає підстав для внесення події у Єдиний реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) і після формального збору пояснень списує заяву в номенклатурну справу (або щось подібне).

Нагадуємо, що у відповідності до частини 1 статті 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

При цьому, щоб там не вважали собі працівники правоохоронних органів, щоб не писали в їх інструкціях, ця норма є чіткою та недвозначною: якщо людина подала заяву про вчинення дії або бездіяльності, яку ЗАЯВНИК вважає злочином, слідчий зобов`язаний внести відомості до ЄРДР, не залежно від власної думки про наявність ознак складу злочину, адже зазначений у ч. 1 ст. 214 КПК обов’язок слідчого або прокурора внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР не вимагає попередньої оцінки ними поданої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину. Тобто, зазначена норма закону жодним чином не передбачає здійснення будь якої оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення, а передбачає лише обов’язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення шляхом внесення до ЄРДР з наступним розслідуванням кримінального провадження.

Слід зазначити, що на цей час таке тлумачення вказаної норми КПК додатково підтверджене Правовою позицією, що викладена у п.п. 1.1. Узагальнень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2016 року «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування».

При чому, Узагальнення більш, ніж конкретно вказує, що обґрунтованими у зв’язку із цим є мотиви слідчих суддів, які в ухвалах зазначають таке: «органи досудового розслідування не мають змоги посилатись на необхідність проведення перевірки як причину невнесення відомостей до ЄРДР по суті заяви громадянина. Перевірка такої заяви повинна проводитись вже в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР. Лише потім, у разі, якщо посадова особа дійде висновку, що у викладеній ситуації немає ознак складу кримінального правопорушення, вона може винести постанову про закриття кримінального провадження відповідно до ст.284 КПК.

Тому, коли правоохоронці не бажають вносити до ЄРДР Вашу заяву про будь яке кримінальне правопорушення, відразу впевнено користуйтеся іншою нормою КПК: пунктом 1 частини 1 статті 303, згідно з якою, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Оскаржувати можуть заявник, потерпілий, його представник чи законний представник.

Згідно їз частиною 1 статті 304 УПК, такі скарги можуть бути подані особою протягом 10-ти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Тобто, якщо протягом доби відомості не внесені до ЄРДР, то вже має місце відповідна бездіяльність слідчого і Ви вже маєте право подати скаргу слідчому судді районного (міського) суду за місцем находження органу, до якого Ви подали заяву. Тобто, відлік 10-ти денного строку на оскарження починається через 1 добу після подання Вами заяви про кримінальне правопорушення. Та, якщо Ви все ж пропустили строк, те Ви маєте право просити суд поновити його, якщо у Вас є поважні причини пропуску. Але, навіть, якщо не має, те ні чого не заважає Вам повторно подати заяву про вчинений злочин (кримінальне правопорушення) і якщо відомості про нього знову не буде внесено до ЄРДР, оскаржити вже без порушення строків. Хоча при цьому у слідчого судді до Вас будуть відповідні питання… Та головним аргументом тут є те, що подія все ж була вчинена і вона не отримала належного реагування. Впевнений, що якщо в Вашій заяві дійсно проглядається склад злочину, слідчий суддя обов`язково вирішить скаргу на Вашу користь – зобов`яже слідчого внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування, не залежно від того, що по першій заяві Ви пропустили строк оскарження. Інакше станеться, що суддя допомагає поліції приховувати злочини.

Як зазначає згадане Узагальнення, на окрему увагу заслуговує питання застосування до відповідних правовідносин закону «Про звернення громадян». Цей нормативно-правовий акт має свою мету і певним чином урегульовує питання взаємодії громадян з державними органами, у тому числі з органами, уповноваженими на здійснення досудового розслідування. Водночас слід зробити застереження щодо недопустимості підміни нормами цього закону положень, які визначають порядок реагування державних органів на одержання інформації про вчинені кримінальні правопорушення.

Так, відповідно до преамбули закону «Про звернення громадян» він регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією права вносити в органи державної влади, об’єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Водночас, якщо особа звертається з певним документом до органів, відповідальних за реалізацію завдань кримінального провадження, пов’язаних із учиненням, на її думку, кримінального правопорушення, то таке звернення недопустимо розцінювати як таке, в якому реалізується право особи на внесення пропозицій стосовно вдосконалення роботи органів досудового розслідування, викриття недоліків у їх роботі або як прояв участі у державних справах. Також неправильно (із цих же міркувань) розглядати заяви, які, на думку уповноважених суб’єктів органів досудового розслідування, містять відомості про кримінальне правопорушення, за правилами ст.214 КПК, а які таких відомостей не містять, — за правилами закону «Про звернення громадян», оскільки така ознака не може використовуватись як розмежувальна для цих двох видів звернень.

З наведених підстав обґрунтованою є практика слідчих суддів, які визнають протиправною бездіяльність слідчих та прокурорів із невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, якщо заява, яка, на думку особи, що її подала, містила відомості про кримінальне правопорушення, однак була розглянута в порядку закону «Про звернення громадян».

В будь якому разі, головне, подаючи письмову заяву про вчинений злочин, чітко пишіть заголовок: «Заява про кримінальне правопорушення». Вказувати статтю Кримінального кодексу Ви не зобов`язані, адже правова кваліфікація – справа слідчого. Хоча й це Вам ніхто не забороняє.

____________________________________________

Публікація – квітень 2017 року