Тут Ви можете підписатися на розсилку для отримання статей сайту на адресу електронної пошти через систему FeedBurner від Google Inc. Всі опубліковані на сайті матеріали будуть надходити до Вас на мовах публікації відразу після публікації. Звертаємо Вашу увагу на те, що самостійною розсилкою статей адміністрація сайту не займається і не може впливати на неї
Законом Украины от 11 января 2011 года № 2913-VI “О внесении изменений в статью 61 Семейного кодекса Украины, относительно объектов права общей совместной собственности супругов”, вступившим в силу 8 февраля 2011 года, статью 61 СК Украины дополнено частью пятой, которой установлено, что объектом права общей совместной собственности супругов Читати далі…
Законом України від 11 січня 2011 року № 2913-VI “Про внесення зміни до статті 61 Сімейного кодексу України щодо об’єктів права спільної сумісної власності подружжя”, який набрав чинності 8 лютого 2011 року, статтю 61 СК України доповнено частиною п’ятою, якою передбачено, що об’єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового Читати далі…
Коментарі Вимкнено до Право власності подружжя на приватизовані землю і житло
В судебной практике по рассмотрению трудовых споров очень часто возникают вопросы относительно определения срока для обращения работника в суд с иском о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при освобождении и о возмещении владельцем или уполномоченным им органом морального вреда, причиненного несвоевременной выплатой работнику надлежащих ему при увольнении сумм, и начала его течения.
В судовій практиці з розгляду трудових спорів дуже часто виникають питання стосовно визначення строку для звернення працівника до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди, завданої несвоєчасною виплатою працівникові належних йому при звільненні сум, та початку його перебігу.
Изучая новый Уголовный процессуальный кодекс Украины (УПК), переходим к главе 5, которая определяет порядок фиксирования уголовного проведения. Согласно ст. 103 УПК, процессуальные действия в криминальном производстве могут фиксироваться (именно так – не фиксируются, а могут): в протоколе; на носителе информации, на котором с помощью технических средств зафиксированные процессуальные действия; в журнале судебного заседания (ст. 103 УПК).
Вивчаючи новий Кримінальний процесуальний кодекс України, переходимо до глави 5, яка визначає порядок фіксування кримінального провадження. Відповідно до ст. 103 КПК, процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися (саме так – не фіксуються, а можуть): у протоколі; на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії; у журналі судового засідання (ст. 103 КПК).
Согласно части первой статьи 225 ЦК Украины правочин (сделка), который дееспособное лицо совершило в момент, когда оно не сознавало значение своих действий и (или) не могло руководить ими, может быть признано недействительным по иску этого лица, а в случае его смерти – по иску других лиц, чьи гражданские права и интересы нарушены.
Відповідно до частини першої статті 225 ЦК України правочин, який дієздатна особа вчинила в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнано недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті – за позовом інших осіб, чиї цивільні права та інтереси порушено.
Любое процессуальное действие или совокупность действий при проведении уголовного производства должны быть выполнены без неоправданной задержки и в любом случае не позднее предельного срока, определенного соответствующим положением УПК. Для обеспечения выполнения сторонами уголовного производства требований разумного срока следственный судья, суд имеет право устанавливать процессуальные сроки в пределах предельного срока, предусмотренного УПК, с учетом обстоятельств, установленных при производстве соответствующего уголовного производства.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КПК. Для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого КПК, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.