Відповідальність за порушення виборчого законодавства

О. ШЕВЧУК, старший помічник проку­рора Сокирянського району, юрист 1 класу.

Досвід попередніх вибор­чих процесів свідчить про необізнаність громадян про те, яким чином захистити свої конституційні права, до кого звертатись зі скаргами на ті чи інші порушення. У зв’язку з наближенням чергових ви­борів Президента України вважаю за доцільне роз’ясни­ти порядок оскарження дій суб’єктів виборчого процесу та відповідальність за пору­шення під час проведення ви­борів.

Питанню оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються процесу ви­борів Президента України, а також відповідальності за по­рушення виборчого законо­давства, відведено розділ 12 Закону України «Про вибори Президента України».

Згідно з вимогами ст. 91 вказаного Закону звертатися зі скаргою, що стосується процесу виборів Президента, мають право у випадках, пе­редбачених ст. 92 Закону, кан­дидат на пост Президента Ук­раїни, партія (блок) – суб’єкт виборчого процесу, виборча комісія, а також виборець, ви­борчі права або охоронювані законом інтереси якого щодо участі у виборчому процесі порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта оскар­ження.

Відповідно до вимог ст. 93 Закону скарга, що стосується процесу виборів, в тому числі призначення, підготовки і проведення виборів, подасть­ся до відповідної виборчої комісії або до суду.

Важливе значення має термін подання скарги, оскі­льки він продовженню або поновленню не підлягає. Так, згідно зі ст. 94 Закону скарга, зазначена у статтях 91 та 92 цього Закону, може бути по­дана протягом п’яти днів після дня прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності, крім випадків, зазначених у частинах третій та четвертій цієї статті.

Бездіяльність, що може бути оскаржена відповідно до цього Закону, вважається вчи­неною в останній день стро­ку, у який мала бути, але не була вчинена відповідна дія. Згідно з ч. 3 ст. 94 Закону, скарга щодо порушень, які мали місце до дня голосуван­ня, може бути подана не пізніше часу закінчення дня, що передує дню початку го­лосування.

Частиною 4 ст. 94 даного Закону визначено, що скарга щодо порушень, які мали місце в день голосування, може бути подана до вибор­чої комісії, яка допустила по­рушення, не пізніше закінчен­ня голосування, а до виборчої комісії вищого рівня або до суду – не пізніше двадцять четвертої години дня наступ­ного за днем голосування, в порядку, встановленому цим Законом.

Не менш важливим є також форма і зміст скарги, оскіль­ки їх недодержання є підста­вою для повернення скарги без розгляду.

Зокрема, скарга виборця повинна містити:

1) назву виборчої комісії або суду, до якої (якого) вона подається; 2) прізвище, ім’я, по батькові, місце проживан­ня громадянина України або точну назву та місцезнаход­ження (офіційну поштову ад­ресу) виборчої комісії чи партії (блоку) – заявника скар­ги; 3) назву суб’єкта оскар­ження та його поштову адре­су; 4) суть порушеного питан­ня; 5) виклад обставин і зазначення доказів, якими заяв­ник скарги обґрунтовує свої вимоги; б) чітко сформульо­вані вимоги; 7^ перелік доку­ментів і матеріалів, що дода­ються; 8) зазначення зацікав­лених осіб, яких суб’єкт по­дання скарги вважає за по­трібне залучити до розгляду скарги; 9) підпис заявника скарги (представника юри­дичної особи заявника) із за­значенням дати підписання. Скарга підписується особою, яка її подає. До скарги дода­ються її копії у кількості, яка дорівнює кількості суб’єктів оскарження та зацікавлених осіб, зазначених у скарзі.

У відповідності зі ст. 105 згаданого Закону особи, винні в порушенні законодавства про вибори Президента, при­тягаються до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності в порядку, встановленому законом. Вид відповідальності встанов­люється в залежності від ха­рактеру вчиненого порушен­ня, його суспільної небезпе­ки, а також наслідків, які по­тягнуло те чи інше порушен­ня.

Що стосується криміналь­ної відповідальності, то зако­нодавцем розслідування кри­мінальних справ про злочини цієї категорії віднесено до компетенції органів прокура­тури. Відповідно і розгляд скарг та звернень громадян, в яких містяться відомості про злочин, також повинні забез­печувати органи прокуратури.

До кримінально караних діянь законодавець відносить:

– перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права, поєднані з підкупом, обманом або примушуванням, застосу­ванням насильства, знищенням чи пошкодженням майна, або іншим способом (ст. 157);

– незаконне виготовлення або зберігання чи викорис­тання завідомо незаконно ви­готовлених виборчих бюле­тенів, бланків відкріпних по­свідчень; підробка виборчих документів, а так само їх ви­користання; незаконна пере­дача іншій особі виборчого бюлетеня виборцем; викра­дення чи приховування ви­борчого бюлетеня, виборчого протоколу або скриньки з бю­летенями або незаконне зни­щення чи псування скриньки з бюлетенями (ст. 158);

– незаконне знищення ви­борчої документації, а так само її пошкодження (ст. 158-1);

– умисне порушення таєм­ниці голосування під час про­ведення виборів, що вияви­лось у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах (ст. 159).

Відповідальність за вчи­нення злочинів, пов’язаних з виборчим процесом, є різною та встановлюється судом в кожному конкретному випад­ку. Це можуть бути штраф до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виправні роботи на строк до 2 років, обмеження волі на строк до 5 років, позбавлен­ня волі на строк до 6 років.

Таким чином, зі скаргами, що стосуються процесу ви­борів, втому числі призначен­ня, підготовки і проведення виборів, слід звертатися до виборчої комісії або суду, а зі скаргами про злочини, наве­дені вище, – до органів про­куратури.

Газета “Сокиряни сім днів”, № 1(208) 1 січня 2010 р.