А Д В О К А Т
Кучерявый Олег Петрович

полный комплекс юридических услуг, защита интересов граждан и юридических лиц

Апр

2

«Карантинні» процесуальні зміни

Автор: admin

2 квітня 2020 року Президент України підписав прийнятий 30 квітня 2020 року на позачерговому засіданні Верховної Ради України Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (реєстровий № 3275). Цей Закон вже опубліковано в газеті «Голос України» і таким чином, він набув чинності.

Зокрема цим законом внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України (КПК), Кодексу адміністративного судочинства (КАСУ), Господарського процесуального кодексу України (ГПК), Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК). Зміни одночасно внесені до Цивільного, Господарського, Податкового кодексів, Кодексу законів про працю, деяких інших законів.

 

 

1) Законодавчими змінами передбачено, що протягом дії карантину учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, тобто, власних комп’ютерів та телефонів (крім кримінального процесу).

Однак реалізувати цю новелу на практиці повноцінно на даний час неможливо. За роз’ясненням радника голови Державної судової адміністрації (ДСА) Л. Богданова, дистанційну участь у судовому процесі запустять лише із 1 травня 2020 року, адже для участі в процесі необхідне підтвердження особи учасника справи. Однак порядок підтвердження особи учасника справи ДСА поки не визначений. Крім того, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) ще не працює, а Положення про ЄСІТС, на яке посилаються в процесуальних кодексах, поки не прийняте. Нічого з цього поки не є можливим здійснити з використанням Zoom або Skype. Для забезпечення завдання за замовленням ДСА було розроблене спеціалізоване програмне забезпечення, яке і впроваджується зараз.

 

2) Процесуальні строки за КАСУ, ГПК та ЦПК продовжаться на час карантину, пов′язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, аніж строк карантину. Тобто, наприклад по КАСУ строк звернення до суду продовжується на строк дії карантину – прим нашого сайту.

 

3) По КПК, суду (слідчому судді) дозволяється приймати рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю або здоров’ю особи. Отже, так звані, «активісти» будуть обмежені в своїх можливостях впливу на судові рішення в кримінальних процесах – прим. нашого сайту.

 

4) Також автори законопроекту № 3275 вирішили піти тим же шляхом, що й автори законопроекту № 3276, і тимчасово встановити особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, та розгляду окремих питань під час судового провадження. А саме: у разі неможливості визначити слідчого суддю у відповідному суді (крім Вищого антикорупційного суду), місцевий суд вносить вмотивоване подання про передачу клопотання, яке має розглядатися слідчим суддею, для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

 

5) Ухваленим Законом Рада продовжила строки, визначені окремими статтями Господарського, Цивільного та Сімейного кодексів на строк дії карантину. Мова йде, насамперед, про позовну давність. А саме:

У Господарському кодексі продовжені такі строки:

  • Строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання (стаття 232 ГК). Згідно з кодексом, цей строк припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
  • Строк позовної давності, що випливає з поставки товарів неналежної якості (стаття 269 ГК). Такі позови можуть бути пред’явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.
  • Строки позовної давності, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво (стаття 322 ГК).
  • Строк позовної давності про відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту (стаття 324 ГК). Позов про відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту, може бути заявлено протягом десяти років, а якщо збитки замовнику завдано протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань, аварій, обрушень, — протягом тридцяти років з дня прийняття побудованого об’єкта.

У Сімейному кодексі продовжені наступні строки:

  • Строк позовної давності до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу (стаття 72 ЦК). Такий строк складає три роки.
  • Строки звернення до суду з вимогою про визнання батьківства (статті 128, 129 Сімейного кодексу). До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
  • Строки звернення до суду з вимогою про визнання материнства (стаття 139 Сімейного кодексу). До вимоги про визнання материнства встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися, що є матір’ю дитини.

Щодо Цивільного кодексу України, то законодавець продовжив на час карантину строки, передбачені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК.

  • Загальний строк позовної давності в три роки (стаття 257 ЦК).
  • Всі строки спеціальної позовної давності, що перелічені в статті 258 ЦК.
  • Строк позовної давності у спорах про переведення прав та обов’язків покупця у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі (стаття 362 ЦК). Такий строк складає один рік.
  • Строки, передбачені статтею 559 ЦК щодо права кредитора протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов’язання пред’явити позов до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред’явить позову до поручителя.
  • Строк позовної давності в один рік, що застосовується до вимог у зв’язку з недоліками проданого товару (стаття 681 ЦК).
  • Строк позовної давності до вимог про розірвання договору дарування (стаття 728 ЦК).
  • Строк позовної давності до вимог про відшкодування збитків у зв’язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі (стаття 786 ЦК).
  • Річний строк позовної давності до вимог про визнання неправомірними дій виконавця заповіту (стаття 1293 ЦК).

 

 

За публікацією інтернет-видання «Судово-юридична газета» 

 

_______________________________________________________

Публікація на нашому сайті – квітень 2020 року



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *