Лист ВАСУ по справах щодо соціальних виплат

4 грудня 2010 р. наш сайт публікував статтю “Встановлено порядок розгляду судами справ про соціальні виплати“, щодо прийняття Верховною Радою відповідного закону, який врегульовував проблеми, що виникли з розглядом таких справ після Рішення Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року № 19-рп/2010 року. Але влада навіть після прийняття цього закону ще довго затягувала його вступ в дію, він був опублікований лише 30 грудня.

Та і після цього суди, особливо апеляційні, в яких накопичилося багато нерозглянутих справ, теж затягували їх прийняття до розгляду, “грали у футбол” цими справами між загальними місцевими судами і адміністративними, хоча в законі всі питання були прописані, скажемо так – достатньо чітко для правильного розуміння (повністю чітко і недвозначно наші законодавці вже писати просто не уміють).

В зв’язку з цим, Вищий адміністративний суд України (ВАСУ) 24 січня 2011 року видав для адміністративних апеляційних судів лист № 98/11/13-11, яким роз’яснив, що за змістом приписів закону, суди апеляційної інстанції з розгляду цивільних справ у справах щодо таких спорів (в яких провадження було відкрито в порядку цивільного судочинства) закривають провадження за правилами Цивільного процесуального кодексу України та розглядають їх у порядку адміністративного судочинства.

Апеляційні скарги щодо таких спорів, подані до судів апеляційної інстанції з розгляду цивільних справ до дня набрання чинності Законом України від 2 грудня 2010 року N 2748-VI, провадження за якими не відкрито, розглядаються цими судами у порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, передача від судів апеляційної інстанції з розгляду цивільних справ (тобто – від місцевих обласних судів) до апеляційних адміністративних судів справ, пов’язаних із соціальними виплатами, не передбачена.

Лист видано для апеляційних адміністративних судів, але ним будуть змушені керуватися і місцеві апеляційні суди, особливо з врахуванням того, що і без цього листа, як вже було зазначено, у законі все досить чітко вказано. Без сумніву, місцеві суди це все розуміли, але просто затягували прийняття таких справ до розгляду, насамперед, в зв’язку з надзвичайно великою кількістю справ “дітей війни”.