Небезпечна “генеральна” довіреність

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССЦКС) видав лист-роз’яснення від 15.05.2012 № 648/0/4-12 по результатах перегляду Верховним судом України цивільних справ з підстав неоднакового застосування касаційною інстанцією одних і тих самих норм законодавства. При цьому, ВССЦКС відзначив, що згідно з частиною 2 ст. 214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суди зобов’язані враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Одним з цікавих рішень Верховного суду, зазначених у цьому листі, є Постанова щодо недійсності правочину, вчиненого внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною. Нібито, це рішення не є цікавим для більшості громадян, але насправді це не так, адже навпаки може відбитися на багатьох громадянах.

Про що йдеться?

Частиною першою статті 237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Що це є? А це, в тому числі, наприклад, звичайні для всіх нас довіреності на користування транспортними засобами з правом продажу, або такі ж довіреності на продаж квартир, дач, іншої нерухомості…

Як у нас зазвичай робиться. Одна особа – власник, продає іншій особі, наприклад автомобіль, але стороні не оформляють купівлю-продаж, адже це дорого. Фактичний продавець оформляє на ім’я фактичного покупця, так звану “генеральну” довіреність – з правом продажу, дарування, тощо. Це саме по собі ризик, адже продавець увесь час дії довіреності залишається власником, може в будь який момент скасувати довіреність і витребувати автомобіль у покупця і навіть кошти повернути при цьому буде вкрай важко. Може статися так, що продавець-власник помер, та претензії на автомобіль заявлять його спадкоємці. Проблеми часто виникають і в разі потрапляння авто в ДТП. По власній практиці відомо, що напевне у більшості випадків нотаріуси не досить вірно оформляють довіреності і далеко не завжди фактичний користувач автомобілем може самостійно отримати відшкодування за пошкоджений автомобіль, оскільки на це має право тільки формальний власник.

Але ризик для покупця виникає навіть у тих випадках, коли він відразу переоформляє придбаний автомобіль на себе, або на когось з членів своєї сім’ї. При чому, це ризик на досить тривалий період, а саме – на строк позовної давності. Чому?

А тому, що згідно з частиною 3 ст. 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом. Відповідно до частини 1 ст. 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійним.

У справі, яку розглядав Верховний суд (постанова від 14 березня 2012 року № 6-5цс12) відповідач, продавши на підставі доручення від позивача земельну ділянку своїй дружині під час їхнього шлюбу за ціною, нижчою від ринкової вартості ділянки, фактично уклав договір купівлі-продажу в своїх інтересах та в інтересах своєї сім’ї, оскільки за правилами статті 60 Сімейного кодексу України земельна ділянка стає об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, тому такий правочин є укладеним внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною.

Тобто, користуючись цією нормою закону і даним рішенням Верховного суду, колишній власник може визнати недійсним будь який договір купівлі-продажу автомашини (квартири, дачі, земельної ділянки), якій вчинено по довіреності, якщо майно оформлено тою особою, на чиє ім’я була довіреність, на себе або на членів своєї родини, хоча всім зрозуміло, що саме про це від початку і була домовленість між сторонами.

Як цього уникнути?

В ідеалі – переоформляти майно з оформленням відразу договору купівлі-продажу у встановленому законом порядку. Ну, а якщо це, з будь яких причин, не можливо, то необхідно, щоб у довіреності було обов’язково передбачене право довіреної особи оформити право власності на це майно на себе або на членів своєї родини. Деякі нотаріуси і самі це роблять, але далеко не всі. Тому завжди вичитуйте зміст довіреності, перед тим, як підписуєте.

______________________________________________________________

Публікація – червень 2012 р.