А Д В О К А Т
Кучерявый Олег Петрович

полный комплекс юридических услуг, защита интересов граждан и юридических лиц

Июн

27

Нові «фокуси» від влади і що з цим робити?

Автор: Advocat

Українська державна влада вирішила дуже оригінально поздоровити український народ з наступаючим днем української Конституції. Зробила влада це законом вiд 14 червня цього року за № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік». В цей закон з досить невинною назвою підступненько впхали пунктик наступного змісту:

«7. Прикінцеві положення доповнити пунктом 4 такого змісту: «4. Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»…, статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» …, статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» … застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік«. Тобто, тепер, ці виплати Кабмін буде виплачувати не в тому розмірі, який визначений законом, а в тому – який йому схочеться встановити.

Це все при тому, що статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Та при тому, що ще Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. (п. 5.4.) було беззаперечно визначено, що «Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів… законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює суперечності у законодавстві, і як наслідок — скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними, мають використовуватися окремі закони«.

Ініціатором законопроекту був Кабінет Міністрів України. Але, як не дивно, у поданому Кабміном до Верховної Ради законопроекті цього явно антиконституційного пункту не було. Не було цього пункту і при перевірці проекту закону Головним науково-експертним управлінням Верховної Ради. Лише вже у висновку комітету Верховної Ради з питань бюджету, підписаному головою комітету В.О. Барановим (Народний блок Литвина) з’явилася пропозиція внести до законопроекту цей пункт и прийняти проект за основу і в цілому.

Голосували у Верховній Раді за прийняття цього антиконституційного законопроекту 252 депутати. Це у повному складі фракції Партії регіонів, блоку Литвина і група «Реформи заради майбутнього» (за винятком декількох відсутніх у залі), голосували «за» декілька депутатів з фракції «Наша Україна — Народна Самооборона» та декілька позафракційних. Проти проголосували лише двадцять п’ять депутатів (частина блоку Тимошенко, 3-є з фракції «Наша Україна — Народна Самооборона», 103 у голосуванні участь не брали (в повному складі не голосували комуністи, не голосувала також частина депутатів інших фракцій).

Та повернемося до самих законодавчих змін.

Законом скасовані на 2011 рік,встановлені соціальними законами, розміри виплат (доплат) громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, додаткової і державної пенсій за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, постраждалим від чорнобильської катастрофи, дітям війни; мінімальні розміри пенсій за вислугу років і по інвалідності військовослужбовцям та прирівняним до них особам, мінімальні розміри пенсій в разі втрати годувальника – військовослужбовця, та загальні розміри обчислення пенсій військовослужбовцям і прирівняним до них особам.

Тепер — що з цим робити?

Закон антиконституційний, відповідно застосуванню не підлягає, хоча, без сумніву його застосовувати будуть. Та є ще процесуальне законодавство, яке зобов’язує суди керуватися насамперед Конституцією — як нормою прямої дії. У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 8 КАС України, «Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується». Крім того, за статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди повинні застосовувати при розгляді справ Європейську Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду — як джерело права.

Відповідно до позиції Європейського Суду у справах «Кечко проти України», «Бурдов проти Росії», № 59498/00, пар. 35, ECHR 2002-ІІІ (mutatis mutandis), Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов’язана з іншим принципом — відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов’язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання соціальної допомоги, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Таким чином позови з соціальних виплат і пільг чорнобильцям, дітям війни, учасникам бойових дій, пенсіонерам-військовослужбовцям, та іншим категоріям, напевне все ж варто подавати, незважаючи на зміни у законі про держбюджет, при цьому посилаючись на цю неконституційність закону. У принципі – основи правового обгрунтування позовів вже викладені у цій статті.

На сайті змінено редакцію зразку позову дітей війни, з врахуванням закону від 14.06.2011 р. Цей зразок – є нашим варіантом такого позову. В ньому наявна загальна схема правового обгрунтування таких позовів, яка в основному підходить для більшості категорій отримувачів соціальних виплат. Зрозуміло, що при підготовці позовів кожному потрібно дуже уважно «підганяти» цей зразок під свою проблему, свої обставини і себе самого.

Впевнений, що окремі судді будуть задовольняти такі позови, але напевне, велика кількість, якщо не більшість суддів, побоюючись скасування, будуть відмовляти у їх задоволенні — спрацює принцип руху за найменшим спротивом. Та й ще у багатьох суддів спрацює бажання зменшити величезне навантаження, пов’язане з неймовірною кількістю соціальних позовів. Під самим зразком написано, що у суди до цього часу надходило по кілька сотень позовів дітей війни в день. Крім того надходить безліч позовів від представників інших одержувачів соціальних виплат (чорнобильці, просто пенсіонери та ін.), а також чимала кількість позовів, що не стосуються соціальних виплат, а ще кримінальні справи, матеріали про адміністративні правопорушення, подання на арешти, обшуки, про умовно-дострокове звільнення засуджених та інше. Самі розумієте, що при такій кількості справ, про дотримання яких би те не було процесуальних строків не може йти й мови. Якби судді спробували дотримуватися строків, їм доводилося б укладатися з розглядом кожної справи в 1-2 секунди. И це не їхня провина, а провина уряду й законодавців. Хоча, слід зазначити, що після прийняття 14.06.2011 р. зазначених змін до закону про держбюджет кількість таких позовів дуже істотно зменшиться.

Перед зразком і після нього детально розписані практично всі питання, що стосуються порядку подання заяв, позовів, та подальших Ваших дій. При цьому враховані численні питання, які надходили від відвідувачів сайту.  Отже, перед тим, як у Вас зявиться намір «бігом» задати питання, спочатку ретельно все перечитайте, адже там викладено все, що потрібно. При чому, все це стосується не лише дітей війни, а практично всіх соціальних категорій, за винятком питання розгляду справи без участі позивача, адже по деяким категоріям справ (наприклад — за позовами по нарахуванню пенсій) участь позивач бажана.

Якщо ж, суд першої та (або) апеляційної інстанції відмовлять Вам у задоволенні позову, то у відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 245 КАС України, коли згодом Конституційним судом буде встановлена неконституційність закону N 3491-VI от 14.06.2011 г., Ви зможете подати заяву про перегляд Вашої справи за нововиявленими обставинами. Це також дасть підстави для звернення до Європейського суду з прав людини та подальшого перегляду Вашої справи, Верховним Судом України, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 237 КАС України (якщо міжнародним судом буде встановлено порушення Україною міжнародних норм при розгляді справи українськими судами).

Якщо ж Ви не подасте такий позов, Ви вже не зможете подати його лише за період, що почнеться від дати винесення майбутнього Рішення Конституційним Судом, коли він скасує дію закону N 3491-VI от 14.06.2011 г. (звісно, якщо таке відбудеться).

Та вирішувати, що робити (подавати позов зараз, чи не подавати взагалі) — лише Вам…

комментария 3

К сожалению, доказать в Конституционном суде неконституционность внесенных в Бюджет 2011 года изменений будет сложно, поскольку сами изменения пока конституции не нарушают, а вот их применение КМ и ПФ Украины может быть неконституционным, именно тогда, когда будут занижены размеры выплат. В Законе непосредственно не сказано, что размер выплат необходимо уменьшить, однако мы все отлично понимаем значение фразы “исходя из имеющегося финансового ресурса бюджета Пенсионного фонда Украины”.
Подтверждение сказаному:
Постанова КМ України від 6 липня 2011 р. № 745
«Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»

Олег Петрович! Подскажите, пожалуйста, что мне делать дальше в такой ситуации? Я инвалид 2 гр.,заболевание связано с аварией на ЧАЭС. Суды и районный,и аппеляционный удовлетворили мой иск. Мне назначили перерасчет и выплату пенсии с 03.02.2010 года согласно ст.ст. 50, 54, 67 п.3 Закона Украины «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи». Но пенсионный фонд насчитал мне пенсию за весь период исходя из размера минимальной пенсии, который действовал в феврале 2010 года без учета повышений прожиточного минимума. За июль 2011 года — тоже по февралю 2010. То есть решение суда они выполнили не полностью, проигнорировав ст.67 п.3. Мотивировали это тем, что у них есть разъяснение Главного управления. Разве решение суда не важнее разъяснения? И куда мне теперь обращаться? Опять в суд или в исполнительную службу? Заранее благодарна!

Татьяна: напишите заявление в исполнительную службу о неисполнении решения суда. Исполнительная служба имеет право обратиться в суд с заявлением о порядке исполнения суда

Ваш отзыв