АДВОКАТСЬКЕ бюро
Кучерявого Олега Петровича

повний комплекс юридичних послуг, захист інтересів громадян і юридичних осіб

Бер

31

Про спалювання залишків рослинності і відповідальність

Автор: Advocat

Наприкінці зими та з початку весни знову гостро нагадує про себе проблема підпалів сухостою трави та спалювання ти сухостій, траву та інше сміття. Пожежі, спричинені спалюванням сухої трави, небезпечні тим, що за короткий проміжок часу набирають велику площу. На відкритій території в безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю до 4-х км/год., а при сильному вітрі з різкими змінами напрямку та зі швидкістю – до 30 км/год. Як правило, територія таких пожеж протягом 15-30 хвилин збільшується в 2-3 рази. Гасіння таких пожеж пов’язано з подоланням великих труднощів, затратою значних матеріальних засобів і людських ресурсів та і не завжди можна встигнути навіть розпочати їх гасіння.

В умовах воєнних дій в країні ця проблема може призвести до ще більш трагічних наслідків, ніж зазвичай, зокрема – внаслідок паніки. До того ж, рятувальні загони, які й так працюють в посиленому режимі, змушені відволікати сили і ресурси на те, щоб ліквідовувати пожежі спричинені спалюванням сухотрав’я.

 

З приводу спалювання сухої трави та залишків рослинності публікується маса статей, з вказівкою на те, що такі дії заборонені і караються. Щодо спалювання сухої трави на площах земельних ділянок і масивів, в тому числі стерні  – це однозначно так і є. Але щодо спалювання зібраних до купи залишків рослинності це не зовсім правильно. Сама ця норма – про заборону спалювання залишків рослинності (зрізаних гіляк, зібраної у купу сухої трави, тощо), на думку автора, є геть не правильною, безпідставною та відображає розуміння законотворців, які геть ні чого не розуміються як у сільському господарстві так і в питаннях збереження довкілля. Адже таке спалювання, зокрема тих самих дрібних гіляк є необхідним, оскільки реальної альтернативи для дрібних господарств не має і при дотриманні заходів пожежної безпеки ні кому шкоди не завдає.  Та поки що повернемось в площину існуючої нормативної бази.

Варто нагадати, що у відповідності до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, «випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 900 до 1260 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, –

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 360 до 720 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 1260 шістдесяти до 1800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Додатково слід зазначити, що у випадку завдання будь яких збитків такими незаконними діями, в тому числі й витрат на гасіння підпалів та викликаних ними пожеж, збитків, завданих через підпали громадянам і юридичним особам, винні особи будуть ще нести цивільну відповідальність у вигляді відшкодування матеріальної і моральної шкоди. А ці суми можуть в десятки, сотні та навіть в тисячі раз перевищувати розміри штрафних санкцій.

 

Сама норма статті 77-1 КУпАП є досить складно викладеною і, крім того, зважаючи на примітку «без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади…» вказує на те, що не має геть повної заборони, спалювання рослинності і залишків, але є якійсь визначений порядок, якого потрібно дотримуватися.

 

Отже розберемо більш детально цю норму закону.

Загалом порушення визначається у таких діях, як самовільне випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя:

  • на землях сільськогосподарського призначення,
  • у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць,
  • у парках, інших зелених насадженнях,
  • та газонів у населених пунктах,

і ще раз при цьому підкреслюємо – без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Таким чином, ця стаття 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення не містить повної заборони вказаних дій, а вимагає дотримання визначеного порядку. І крім того, в будь якому разі геть не стосується спалювання залишків рослинності (наприклад, тих самих гіляк) на земельних ділянках у житловій забудові. 

 

Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, є Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, яке своїм наказом № 541 від 12 серпня 2021 року затвердило Порядок випалювання сухої рослинності або її залишків.

Згідно з п. 2 розділу II цього Порядку, розпалювання багать для випалювання залишків сухої рослинності має проводитись у відповідності до Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, та інших норм законодавства.

А що ж нам вказують Правила пожежної безпеки, котрих потрібно дотримуватися у будь яких випадках?

У відповідності до пункту 11.2. Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, який стосується правил пожежної безпеки при утриманні житлових будинків, розпалювання багать для спалювання сухого листя, бадилля, сміття на території житлових будинків, індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків дозволяється на відстані не менше 15 м від житлових та господарських будинків та споруд. Забороняється розведення багать у вітряну погоду. І більше ні яких обмежень та заборон!

Таким чином все ж, згідно з цими нормативними актами, дозволяється на території земельних ділянок, на яких розташовані житлові будинки, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки розпалювання багать для спалювання зібраного в купу сухого листя, бадилля, сміття (але не випалювання стерні !!!). Зрозуміло, що таке багаття не може бути дуже великим і той, хто розводить багаття має постійно контролювати його горіння.

 

При цьому мабуть варто звернути увагу читачів на норму статті 175 Кодексу України про адміністративні правопорушенняПорушення встановлених законодавством вимог пожежної та техногенної безпеки“: “Порушення встановлених законодавством вимог пожежної та техногенної безпеки, а також використання протипожежної, аварійно-рятувальної або іншої спеціальної техніки або засобів протипожежного захисту не за призначенням – тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн.) і на посадових осіб та фізичних осіб-підприємців – від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”.

_____________________________________________________________________________

 

Публікація – березень 2022 року

 

 



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *