Принцип мовчазної згоди – “кнут і пряник”

Наш сайт вже повідомляв про законодавчі зміни, які спрямовані на зменшення втручання держави у справи бізнесу. Одною з дійсно цікавих законодавчих новин було введення до Закону “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” принципу мовчазної згоди. Це питання є дуже актуальним і цікавим для тих, хто займається підприємницькою діяльністю. Зрозуміло, що і Кабінет Міністрів вирішив не залишатися осторонь від цієї доброї справи і 27 січня 2010 р. видав Постанову № 77 “Деякі питання застосування принципу мовчазної згоди”.

Що цікаво, у кабмінівській постанові не має посилання на те, що вона видається у відповідності до норм закону, адже зазвичай тексти постанов уряду мають такі посилання. Але враховуючи популярність питання і виборчий процес, це вже не викликає такого здивування: напевне хотілося показати, що введення цього принципу заслуга Кабміну, хоча авторами закону є депутати, а не уряд.

Але, все ж – до змісту постанови. Кабмін постановив: “Установити, що в разі ненадання у визначений законом строк суб’єкту господарювання документа дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі суб’єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру через 10 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для видачі документа дозвільного характеру або прийняття рішення про відмову в його видачі, на підставі копії опису прийнятих документів з відміткою про дату їх прийняття” (п. 1 Постанови).

Тобто нічого іншого, ніж зазначено у законі. Єдиний зиск для СПД з цієї постанови може бути лише в тому, що коли до Вас прийдуть перевіряючи, Ви можете посилатися не лише на закон, а і на постанову уряду.

Кабмін також доручив Державному комітетові з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерству юстиції подати у двомісячний строк на розгляд Кабінету Міністрів України проект Закону України про внесення змін до статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 2 постанови). Мається на увазі стаття, яка називається “Порушення порядку провадження господарської діяльності” і яка передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без одержання ліцензії чи іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (частини 1 та 2).

Цей пункт постанови є досить доречним, але все ж досить істотне здивування викликає такий тривалий термін, якій додається на підготовку проекту змін всього лише до однієї статті кодексу. Таким чином, до реального внесення змін до статті кодексу пройде не менше трьох місяців, а найвірогідніше – набагато більше. І весь цей період стаття кодексу буде діяти. А ще стаття у Кримінальному кодексі, яку видко ніхто і не має наміру змінювати.

Тобто, з одного боку, суб’єкт підприємницької діяльності, користуючись змінами до закону “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” і Постановою Кабміну, може застосувати принцип мовчазної згоди, а з іншого боку його цілком законно відповідні органи можуть притягнути за це до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу від двадцяти до шістдесяти (в залежності від частини статті КпАП) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої.

Крім того, ні закон ні постанова не розписують досить детально процедуру застосування принципу мовчазної згоди. При цьому залишається хороша “дірка” і для СПД: можна підготувати все для провадження діяльності, яка потребує ліцензування, подати документи на оформлення, навіть не розраховуючи на позитивний результат. Потім СПД, через 10 днів просто не з’являється за відповіддю і починає “рубати бабло” без ліцензії, аж допоки його не зупинять. І він зможе відбрехатися, що його не повідомили, розмахуючи описом документів, які він здав у дозвільний офіс. При тих видах діяльності, які дають швидкий великий прибуток, це цілком вигідно.

Зрозуміло, що я досить спрощено вказав на цю “дірку”, але напевне знайдуться “майстри”, яку цю схему вдосконалять. Хоча, не віриться, що автори закону і уряд не бачили існування цієї прогалини. Є така особиста впевненість, що заради неї і робилися зміни закону та постанова уряду саме таким чином. Великий бізнес зможе скористатися нею у “особливо-великих розмірах” і на відміну від маленьких СПД йому нічого за це не буде.