Регресні позови страхових компаній

Наш сайт вже роз’ясняв читачам питання, пов’язані з новим порядком виплати страхових відшкодувань за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (ТС). Однак варто мати на увазі, що новий закон регулює не лише питання виплати застрахованим особам, але також і питання, що стосуються пред’явлення матеріальних претензій з боку страхових компаній до громадян і юридичних осіб, які так чи інакше причетні до ДТП і виникнення шкоди.

І ці моменти теж варто знати, що б не опинитися в поганій ситуації, коли Ви “раптом” одержали із суду повістку й копію позову з вимогою стягнути з Вас чималу суму.

Спочатку пояснимо, що таке регресний позов. Це в цивільному праві вимога фізичної або юридичної особи (назвемо її – “А”), до іншої фізичної або юридичної особи (назвемо її – “Н”) про повернення грошової суми, що “А” сплатила третій особі з вини “Н”. Наприклад, страховщик виплатив постраждалій особі страхове відшкодування і хоче повернути сплачену суму, пред’явивши позов до особи, яка тим чи іншим чином винна у завданні шкоди постраждалій особі.

Отже, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов:

1) до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:

а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції”;

б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії;

в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником);

г) якщо ДТП визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху;

ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону;

д) якщо страховий випадок настав з використанням забезпеченого транспортного засобу в період, не передбачений договором внутрішнього страхування (при укладенні договору страхування з умовою використання ТЗ в період, передбачений договором страхування);

2) до підприємства, установи, організації, що відповідає за стан дороги, якщо заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкода виникла з їх вини;

3) до особи, яка заподіяла шкоду навмисно.

МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов:

до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність;

до водія транспортного засобу, який заволодів транспортним засобом за допомогою протиправних дій;

до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов’язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом;

до підприємства, установи, організації, що відповідають за стан дороги, якщо заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкода виникла з їх вини.

до осіб пільгових категорій, які причетні до ДТП, якщо вони керували транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також якщо вони відмовилися від проходження огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та/або вжили алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), та/або вони керували транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії, та/або самовільно залишили місце ДТП.

У разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого ТЗ, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи водієм, водійський стаж якого є меншим, ніж визначено умовами договору страхування, то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, зобов’язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

У разі якщо невиконання (неналежне виконання) особою, відповідальність якої застрахована, водієм забезпеченого ТЗ чи особою пільгової категорії, призвело до порушення строку здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), страховик (МТСБУ) має право вимагати від такої особи компенсацію в розмірі 20 відсотків виплаченого страхового відшкодування (регламентної виплати).

У цьому матеріалі неодноразово згадувалася стаття 41 закону, щодо МТСБУ. Ця стаття визначає регламентні виплати з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, яка за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у разі її заподіяння:

а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі;

б) невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу (до речи, про цей пункт мало, хто знає і за таким відшкодуванням потерпілі зазвичай не звертаються);

в) транспортним засобом, який вийшов з володіння власника не з його вини, а у результаті протиправних дій іншої особи;

г) особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону (пільгові категорії);

ґ) у разі недостатності коштів та майна страховика – учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов’язань за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності;

д) у разі надання страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, свого транспортного засобу працівникам міліції та медичним працівникам закладів охорони здоров’я згідно з чинним законодавством;

е) за інших обставин, визначених законодавством про цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів.

МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння:

а) у разі недостатності коштів та майна страховика – повного члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов’язань за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності;

б) власниками зареєстрованих в Україні транспортних засобів, якщо такі власники надали відповідним уповноваженим органам інших країн страховий сертифікат “Зелена картка”, виданий від імені страховиків – членів МТСБУ, та за умови, що такий страховик не відшкодував шкоду;

в) на території України, водіями-нерезидентами, на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн – членів міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка”;

г) за інших обставин, визначених законом про цивільно-правову відповідальність та міжнародними договорами стосовно обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування. В таких випадках МТСБУ відшкодовується частина шкоди, яка не компенсована за договорами інших видів страхування.

Ще раз нагадуємо, що зміни до цього Закону набирають чинності через шість місяців з дня його опублікування. Опублікований він був у газеті “Голос України” 18 березня і таким чином вступає в дію з 18 вересня 2011 року. Зрозуміло, що різним органам для забезпечення дії цього закону потрібно ще розробити і ввести в дію купу інструкцій, зразків документів, тощо.

В цілому Закон України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” можна побачити на сайті Верховної Ради України.

_____________________________________________________________

Публікація – липень 2011 р.