Вер
15
Розрахунок з працівником при звільненні
В судовій практиці з розгляду трудових спорів дуже часто виникають питання стосовно визначення строку для звернення працівника до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди, завданої несвоєчасною виплатою працівникові належних йому при звільненні сум, та початку його перебігу.
У статті 233 Кодексу законів про працю (КЗпП) передбачено строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів: працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (частина перша); у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (частина друга). Статтею 117 КЗпП встановлено обов’язок власника або уповноваженого ним органу виплатити працівникові у разі затримки розрахунку при звільненні його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а статтею 237-1 – відшкодувати працівникові завдану моральну шкоду.
Норми законодавства з цього питання досить неоднозначно тлумачилися і застосовувалися судами. Та нарешті у цьому питанні поставлено жирну крапку: Конституційний Суд України у справі за конституційним зверненням громадянина Стріхаря В.В. (Рішення від 22.02.2012 № 4-рп/2012) остаточно вирішив це питання.
Конституційний Суд вирішуючи порушене в конституційному зверненні питання, зазначив, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку. Звільнений працівник, якому з вини власника або уповноваженого ним органу несвоєчасно виплатили належні при звільненні суми, має право вимагати відшкодування завданої при цьому моральної шкоди. Для звернення працівника до суду з заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої йому несвоєчасною виплатою з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум, встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли такий працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.
Конституційний Суд України вирішив, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
_____________________________________________________________
Публiкацiя – вересень 2012 р.
Добрий день! Я знову звертаюся до Вас! скажіть будьте добрим, що мені робити в цьому випадку? Я пішла на друге засідання суду (відповідач повторно не з*явився), повели мене в зал засідіння, через пару хвилин зайшла секретар суду і попросила написати заяву про те, що я хочу щоб мою справу суд розглядав без моєї участі. Я на свою біду написала. Через декілька днів вислали мені поштою Рішення суду в якому написано, що я не з*явилася на засідання. Рішення задовільнили частково. Я підготувалася щоб захистити свої права, а можливість не мала! Апеляційну скаргу на рішення суду писати не хочеться. Чи можна суд просити, щоб повернули справу до першої інстанції? Дякую за відповідь! З повагою Єріка
Erika, мабуть в рiшеннi написано, що Ви не з”явилися i подали заяву про розгляд без Вашоi участi? В iншому випадку суд мав би постановити заочне рiшення. Якщо рiшення заочне, то можна просити суд, який його постановив, переглянути його в порядку, передбаченому статтями 228-232 Цивiльного процесуального кодексу, або вiдразу оскаржити в апеляцiю. Якщо рiшення не заочне, оскаржити можна лише в апеляцiйному порядку. При цьому повернення на розгляд в суд першоi iнстанцii не можливе, апел. суд може лише змiнити рiшення суду 1-оi iнстанцii, або постановити iнше, або залишити в силi перше.