Спрощений розгляд сімейних справ у судах

В Україні спростили розгляд судових справ за позовами, що походять з сімейних відносин. Відповідні новації містяться в новій редакції статті 274 Цивільно-процесуального кодексу України (ЦПК).

 Які справи розглянуть «по-швидкому»

Згідно із законодавчими новаціями, до справ, які можуть тепер розглядатися судом у спрощеному порядку додалися справи:

• про збільшення розміру аліментів;
• оплаті додаткових витрат на дитину;
• стягненні неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів;
• індексації аліментів, зміні способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов’язані із установленням або заперечуванням батьківства (материнства);
• розірванні шлюбу;
• розділі майна.

На ділі це значить, що суд повинен розглядати такі справи не довше 60 днів з моменту відкриття провадження.

«За загальним правилом, така справа розглядається без виклику сторін. Прагнете з викликом – просить суд у відповідному клопотанні», – говорить керівник АТ «Прядко й партнери» Олена Радтке-Прядко.

Просимо розглянути справу за спрощеною процедурою

Якщо позивач захоче, щоб його позов розглянули за прискореною процедурою, то він повинен зробити наступне:

• Підготувати позовну заяву;
• Разом з позовом подати заяву про розгляд справи в порядку спрощеного провадження й клопотання про розгляд справи без виклику сторін;
• Подати все це до суду з дотриманням вимог ЦПК (попередньо оплативши судовий збір, підготувати примірники позову і копій додатків, відповідно до кількості учасників судового розгляду, завірити копії додатків);
• Контролювати рух справи на сайті суду;
• Через 60 днів після відкриття спрощеного провадження можна просити суд видати рішення (звісно, якщо воно прийняте – прим. сайту адвоката Кучерявого О.П.).

Варто врахувати, що по закінченні двох місяців рішення не буде таким, що автоматично набуло чинності – у другої сторони є ще 30 днів на оскарження рішення. Проте, справи, які могли раніше залежуватися в судах роками, тепер повинні проходити розгляд набагато швидше, кажуть юристи. Витрат на правову допомогу також повинно стати менше (мається на увазі – у випадках почасової оплати правової допомоги – прим. сайту адвоката Кучерявого О.П.).

«Дане нововведення дійсне спростить життя українцям. Єдине, я не певен, що у всіх випадках усе буде відбуватися протягом 60 днів, тому що деякі суди, наприклад, як Шевченківський і Печерський Києва – дуже перевантажені, але однозначно строки будуть суттєво зменшені», – відзначила в бесіді з UBR.ua адвокат Тетяна Лежух-Вовк.

Розв’язок про розгляд справи в спрощеному провадженні може прийняти сам суд, якщо на те будуть підстави, але краще подати заяву про спрощений розгляд разом з подачею позову або попросити про це в позові, радять юристи.

Також варто врахувати, що по тих справах, які вже перебувають у процесі розгляду в суді не передбачені підстави для розгляду справи в спрощеному порядку.

«Розгляд справ про спрощеній процедурі дійсно дозволить прискорити розгляд деяких категорій малозначних і простих справ, які зможуть бути розглянуті в розумний термін, але не довше 60 днів із дня відкриття провадження в справі», – відзначив у розмові з UBR.ua керуючий партнер ЮК «Альянс Правових Чинностей» Віталій Собкович.

У чому обмежують права сторін?

Однак, говорять юристи, швидкість розгляду справ повинна незмінно поєднуватися з повнотою й правильністю їх вирішення. Якщо баланс цих вимог не дотриманий, спрощене провадження може виявитися нераціональним для деяких категорій сімейних спорів.

«Спрощена процедура не передбачає проведення підготовчого засідання, що позбавить сторін права на здійснення окремих процесуальних дій (ст. 197 ЦПК), як, наприклад, вирішення питання про витребування додаткових доказів, призначення експертизи, тощо. Також це означає й обмеження права на касаційне оскарження рішень по таких справах», – відзначила нам молодший юрист Міжнародної судової практики Eterna Law Ганна Сливінська.

Окремі зауваження у юристів виникають і із приводу доцільності віднесення до сфери спрощеного провадження справ про розірвання шлюбу (а також і справ про розділ сімейного майна – адвокат Кучерявий О.П.).

«Зокрема, процесуальні зміни не враховують положень ст. 111 Сімейного кодексу України щодо вживання заходів по примиренню подружжя й ч. 7 ст. 240 ЦПК про можливість призначення судом по справах про розірвання шлюбу строку для примирення. Усе це може привести до обмеження права сторін на слушний і ефективний судовий розгляд», – додала Сливінська.

Разом з тим, у сторін залишається можливість скористатися правом ініціювати розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Наприклад, у випадках, якщо доводи сторін ґрунтуються не тільки на письмових доказах, а й на показах свідків, речових, електронних доказах, висновках експертів.

«Враховуючи специфіку такої доказової бази, є необхідність її дослідження», – відзначила Сливінська.

У зв’язку із цим, юристи рекомендують позивачам для забезпечення більш повного й всебічного вивчення справи, при необхідності, разом з позовом подавати клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Справи все ж можливо затягувати

Розгляд зазначених сімейних спорів у спрощеному провадженні дозволить значно прискорити й спростити процедуру їх розгляду і вирішення. Але, разом із цим, такий підхід не позбавлений ризиків поверхневого й формального підходу при розгляді таких справ судом.

Слід також урахувати, що спрощений розгляд справи не завжди може бути реалізований на практиці, оскільки у відповідача є можливість затягти розгляд справи шляхом:

• оскарження рішення про відкриття провадження;
• заперечення проти процедури спрощеного розгляду;
• подачі зустрічних позовів;
• заяви клопотань про виклик свідків;
• відкладання розгляду справи у зв’язку з лікарняними, відрядженнями, тощо;
• заяв про призначення експертиз;
• а в справах про розірвання шлюбу відповідачі можуть заявляти клопотання про примирення, тощо.

До того ж, не вирішеним залишається питання й по інших видах справ, якими завантажені українські суди.

«У судах зараз дуже багато справ, які тягнуться роками, але на жаль, на них спрощене провадження ніяк не вплине, адже проблема не тільки в законодавстві, а й у навантаженні на суддів, яка в загальних судах дуже висока, адже судді одного суду розглядають цивільні й кримінальні справи, а також справи про адмінправопорушення», – резюмував Віталій Собкович.

За публікацією сайту «Prostopravo»

___________________________________________________________________

Переклад на українську і публікація на нашому сайті – лютий 2020 року