Стягнення боргів по комунальних послугах

Підприємства, які надають споживачам – фізичним особам комунальні послуги, у випадку несплати таких послуг самими споживачами, можуть стягнути з них суму заборгованості в судовому порядку. Слід зазначити, що судова практика з цього питання в Україні склалася на користь комунальних підприємств. Головними причинами цієї ситуації є низька обізнаність споживачів – населення, а також законодавчі зміни, за якими дозволили стягувати борги за житлово-комунальні послуги за спрощеною процедурою – шляхом отримання судового наказу.

У минулому – 2012 році Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ) своїм листом від 03.05.2012 року № 6-27/0/9-12 роз’яснив окремі питання застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулює наказне провадження.

При цьому, ВССУ зазначив, що ці питання значною мірою висвітлено у постанові пленуму ВССУ від 23 грудня 2011 року № 14 “Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження” (далі – Постанова), якою роз’яснено питання застосування розділу II Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК).

Відповідно до пункту 13 Постанови, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання цих послуг.

Згідно з пунктом 9 Постанови відсутність документів, що підтверджують наявність суб’єктивного права у заявника, документів, що підтверджують порушення суб’єктивного права, або документів, що підтверджують виникнення права вимоги, вказує на наявність спору про право.

Тобто, якщо комунальне підприємство (далі – КП) не надало суду договір з споживачем про надання йому комунальних послуг та/або не надало документи, які підтверджують фактичне надання підприємством та отримання споживачем цих послуг, суд не має права розглядати вимоги КП в наказному порядку. Для розгляду такого питання комунальне підприємство повинно подати цивільний позов і спір розглядається в позовному порядку.

Якщо КП заявило вимоги в порядку наказного провадження з наданням договору та своїх доказів про надання та отримання послуг, а відповідач заперечує достовірність або правильність розрахунків КП та/або наданих КП документів, то в даному випадку теж виникає спір про право і суд повинний залишити вимогу КП без розгляду, після чого воно має право звернутися до суду в позовному порядку.

Крім того, ВВСУ роз’яснив, що нормами ЦПК України, які регулюють наказне провадження, немає прямої заборони щодо видачі судового наказу про солідарне стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, якщо буде надано документи про наявність суб’єктивного права у заявника; документи, які підтверджують порушення суб’єктивного права; документи, які підтверджують виникнення права вимоги; договори про надання таких послуг; інші письмові докази, які підтверджують фактичне надання та отримання цих послуг відповідачами. При цьому важливо, щоб із поданої заяви, чи з наданих розрахунків тощо не вбачалося наявності спору про право.

Виконавчий документ у разі видачі судового наказу про солідарне стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги видається з урахуванням вимог Закону України “Про виконавче провадження”.

Також не слід забувати, що судовий наказ можна оскаржити.

_____________________________________________________________

Публікація – травень 2013 року