Не можна красти землю і палити стерню

Верховна Рада України внесла зміни до деяких законів з питань землекористування. При цьому вона вирішила підвищити адміністративну і кримінальну відповідальність за деякі правопорушення.

До Кодексу України про адміністративні правопорушення додатково внесено статтю 53-4 “Незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель”. Тепер таке порушення тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Підвищена відповідальність і за деякі порушення, що були передбачені цим кодексом і раніше.

Адміністративною відповідальністю Верховна Рада не обмежилася і ввела у Кримінальний кодекс статті 239-1 і 239-2 за аналогічні правопорушення, якщо вони спричинили суспільно-небезпечні наслідки.

Так статтею 229-1 передбачено, що за незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи для довкілля, винні особи мають бути покарані штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією знарядь і засобів заволодіння.

А ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або заподіяла матеріальну шкоду у великому розмірі, – карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією знарядь і засобів заволодіння.

Є і частина третя, згідно з якою, дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом або спричинили загибель людей, масову загибель об’єктів тваринного чи рослинного світу або інші тяжкі наслідки, – караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права

обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією знарядь і засобів заволодіння.

Законодавець при цьому роз’яснив, що у цій статті матеріальна шкода вважається заподіяною у великому розмірі, якщо її розмір у сто або більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Подбала Рада і про землі водного фонду. За незаконне заволодіння поверхневим (ґрунтовим) шаром земель водного фонду в особливо великих розмірах статтею 229-2 КК

передбачено покарання у вигляді штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або карається обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією знарядь і засобів заволодіння. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, – караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до

трьох років та з конфіскацією знарядь і засобів заволодіння.

Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, – караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією знарядь і засобів заволодіння.

У цій статті особливо великим розміром Верховна Рада визначила обсяг поверхневого (ґрунтового) шару земель, який становить більше, ніж десять кубічних метрів”;

При цьому, не досить зрозуміло, що мається на увазі під поверхневим шаром земель. З одного боку можна вважати, що то у цьому кодексі мається на увазі відповідальність за незаконний вивіз грунту. До цього схиляє і формулювання особливо-великого розміру у ст. 229-2 КК. З іншого боку, у ст. 229-1 – інший підхід. До того ж, виходячи зі змісту норм Земельного кодексу, таке формулювання можна трактувати – як відповідальність за незаконне заволодіння земельною ділянкою. До такого висновку схиляє і назва статті 229-2. І хоча за це відповідальність існувала завжди, від наших законодавців можна очікувати чого завгодно.

Не зрозуміло також: як можна заволодіти поверхневим шаром землі шляхом підпалу або вибуху? Хоча… у нас такий склад Верховної Ради, що вони напевне з власного досвіду знають і не такі способи вчинення злочинів…

Змінився у Кримінальному кодексі зміст статей 240 і 245. Тепер по ст. 240 порушення правил охорони або використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля, – карається штрафом від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк. Незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення – карається штрафом від чотирьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду або вчинені повторно, – караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією незаконно добутого і знарядь видобування. І знову, якщо вони вчинені шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом або спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією незаконно добутого і знарядь видобування.

У цій статті підпали і вибухи непорозумінь не викликають.

Стаття 245 встановлює відповідальність за знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу. При цьому за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом – караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (от 5100 до 8500 грн.) або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Я не випадково виділив про випалення стерні і сухих дикоростучих трав, адже це досить болюче питання для сучасної України і кримінальна відповідальність за це давно назріла. Таки дії вже є великим лихом для Чернівецької, Вінницької, Одеської та і інших областей України. Не минули підпалювачі (зрозуміло, що місцеві) і Сокирянський район. Хоча, все ж такі можливо, було би доцільніше, у разі відсутності тяжких наслідків встановити не кримінальну відповідальність, а дуже великі штрафи в рамках КпАП.

_____________________________________________________________

Публікація – грудень 2012 р.