Небезпечна продукція!

Оскільки ми говоримо про права споживачів, давайте з’ясуємо: що ми їмо, чим своїх дітей годуємо, що одягаємо і як при цьому уникнути неприємних наслідків. Завжди краще запобігти настанню небезпеки, чим потім ліквідувати її наслідки.

Хочу зауважити, що в значній кількості випадків небезпека продукції, що продається, не приховується, хоча й не афішується. Простий розрахунок на наше незнання, на нашу безалаберність, самовпевненість, безвідповідальність.

Наприклад, візьмемо китайські дитячі іграшки для самих маленьких, навіть такі, як кольорові кільця для ясен, які діти гризуть, коли в них зуби ріжуться. Всі такі вироби, що продаються на території наших країн, виготовлені з отрутних пластмас і пофарбовані отруйними фарбами. При чому, китайці чесно пишуть на упаковці (щоправда англійською мовою) щось таке: “Not for children in the age of till 3 years” (напис може злегка відрізнятися), тобто мається на увазі: “Не для дітей у віці до 3-х років”. Але ж такі іграшки дітям у віці 3 роки й більше вже не цікаві. Для них такі іграшки не купують. Але до китайців ми претензії отут виставляти не будемо. Їхня справа нам “втерти” і заробити. Та й додаткові території в майбутньому їм теж не зашкодять (не дивиться, що ми далеко). Але возять до нас і продають ці товари в нас в основному не китайці, а свої моральні виродки. Крім того, наші люди, здебільшого, англійський-те не дуже… Продавці ж, навіть у магазинах, всупереч вимогам законів про захист прав споживачів, наклейки з повним перекладом не ліплять, а якщо деякі й ліплять, то ми й на російській або українській теж не дуже читаємо: нам лінь вчитуватися. І ми труїмо своїх дітей, онуків, робимо їх і їхніх майбутніх дітей уже не моральними, а фізичними виродками…

Шановні, не купуйте для самих маленьких китайські іграшки, а краще ні для яких не купуйте. Це – дітовбивство.

Не купуйте китайський пластмасовий посуд і зроблену в Китаї кухонну побутову техніку, що контактує з продуктами (соковижималки, тостери, м’ясорубки й т.п.). Китайську неякісну пластмасу дуже легко відрізнити за специфічним неприємним заходом. Правда цей запах не відчувається в прохолодному місці.

Металевий китайський посуд (каструлі, сковороди, чайники, ін.), навіть зроблений по ліцензії відомих західних фірм, теж викликає істотні сумніви щодо якості металу і особливо тефлонового покриття, яке може бути вкрай небезпечним для здоров’я. До речі, майте на увазі, що навіть якісне тефлонове покриття, навіть найвідоміших світових фірм, має строк придатності не більше 3-х років від початку експлуатації. Після закінчення цього строку такий посуд, не залежно від її ціни, виробника і зовнішнього вигляду, придатний хіба що для посадки кімнатних квітів. Хоча, якщо Ви повністю здерете тефлон, то такий посуд може Вам ще послужити… До речі, багато чого із цього стосується і турецької і польської продукції, та природно – і окремих вітчизняних зразків.

Добре подумайте, перш ніж купувати китайський автомобіль. І справа не тільки в якості збирання. Просто сядьте в машину до покупки, понюхайте покриття передньої панелі й подумайте про те, наскільки часто Вам і Ваш рідним прийдеться дихати в замкнутому просторі отрутними випарами цієї панелі.

Я не хочу сказати, що вся продукція, яка зроблена в Китаї, є неякісною. Більш того, я впевнений, що в Китаї виробляється багато дуже гарної, якісної продукції. Але тільки в нас така практично не продається. Її до нас просто не завозять наші імпортери. Вони везуть те – що дешевше, те – на чому можна побільше заробити при мінімальних витратах…

Тепер, про більше насущне: продукти харчування. Нам, наші нові “володарі душ” дуже багато років “утирають” у вуха про страшні радянські роки дефіциту продуктів харчування й про те, як зараз добре стало… Дефіцит тоді, звичайно був, його пам’ятає багато хто з нас. Та і якість продукції не завжди було достатньо доброю. Але що поробиш: їх робили наші ж люди і не якась там аморфна партноменклатура, а директори, інженери-технологи, майстри, завсклади, робітники. А нашим людям не украсти ніяк не можна… Та й головотяпства в нас не мало. От іноді чогось не докладали, чогось поклали більше чим, потрібно. У ВТК (відділи техконтролю, які були на кожному підприємстві) теж сиділи наші і на прохання директора підприємства могли іноді дещо й не помітити, що б не зривати план і премії працівникам, а самому не одержати догану.

У торгівлі теж бувало: наші ж люди не гребували залишити в продажу прострочені консерви, ковбасу, що залежалася під прилавком в очікуванні “хорошої людини”. Траплялися й анекдотичні ситуації: у рибних консервах знаходили замість риби дефіцитну червону ікру. Це на плавучих рибоконсервних заводах, закочували ікру в рибні банки, щоб пустити “ліворуч”, та щось переплутали, або злякав хто – пішло в торгівлю.

Проте, стандарти якості й особливо безпеки продукції, як вітчизняної, так і ввезеної з-за кордону, були дуже високі. При чому, контроль здійснювався також на незрівнянно більше високому рівні, ніж у наші часи. Цим, багато в чому й пояснювався дефіцит продукції, особливо продовольчої й паперової.

Найпростіша ілюстрація – молочна продукція. Раніше вона вироблялася в основному на невеликих молочних заводах, які були практично в кожному сільському районі. Саме молоко й основні рідкі молочні продукти: кефір, ряжанка, кисляк у дефіциті ніколи не були. Дефіцитними були в різні періоди і у різному ступені, в різних місцевостях: вершкове масло, сметана і сгущенка. У більшості сіл було практично неможливо купити морозиво – туди його не везли. Тепер молочну продукцію виробляють на відносно невеликій кількості більш-менш великих підприємств, які не тільки продають свою продукцію по всій країні, але й експортують за рубіж (звичайно, тільки в ті країни, у які їхню продукцію пускають). Є присутнім на ринку деяка, досить невеличка кількість імпортної молочної продукції із західних країн. І всього скрізь вистачає.

Це виглядає дуже дивним, при тім, що за даними українського Держкомстату в 2009 р. в Україні налічувалося всього 5,54 млн. голів великої рогатої худоби, а в 1991 р. їх було більш ніж в 4 рази більше – 24,6 млн. гол.

А що ж з виробництвом молока? Воно за ті ж роки скоротилася з 18,6 до 11,76 млн.т. Цікаво: корів стало вчетверо менше, молока вироблено лише в 1,5 рази менше (приблизно). А корови ті ж самі. Звідки різниця? Просто в статистиці – значна частина виробництва молока припадає на молоко, отримане шляхом розведення водою імпортного сухого молока.

Але все одне, навіть з врахуванням сухого молока, його кількість менша, як вже було написано, в 1,5 рази, а дефіциту не має. Странно? Та ні. Просто з однієї сторони впала купівельна спроможність основної маси населення і велика частина цього населення просто не купує або купує набагато рідше й менше молочних продуктів, ніж у радянські часи.

З іншого боку, молока в цих продуктах стало набагато менше, майже всюди (у найкращому разі) – сухе молоко маловідомого походження, не зрозуміло із чим змішане, а те й зовсім немає. Зате застосовується дуже багато хімічних добавок (згущувачі, ароматизаторы, смакові добавки, стабілізатори, барвники, консерванти), які в радянських технологіях виробництва молочних продуктів практично не використовувалися. Саме тому, до речі, радянські молочні продукти мали строк придатності не більше 3-х днів, а зараз по 3-6, а те й більше місяців. Ну самі подумайте: може молочний продукт зберігатися так довго?

До речі, наприклад, саме тому була дефіцитом радянська сгущенка. ЇЇ не рахували продуктом значної необхідності для основної маси населення і насамперед забезпечували нею північні і гірські райони, держрезрв, військових, геологів та інші подібні категорії, які дійсно мали в ній потребу.

Не буду відволікатися також ще й на виробництво м’ясної продукції. Якщо хочете – почитайте самі лист голови української Нацассоциации виробників м’яса й м’ясопродуктів на ім’я головної української працівниці Юлії: http://www.meatbusiness.ua/article.php?p=473&j=2. А щодо якості ковбас та ін. м’ясної продукції теж маса інформації в Інтернеті, та й по телебаченню всі частіше починають показувати.

До чого я все це: дивитеся що купуєте й що їсте самі, що їдять Ваші діти. Звичайно, повністю вберегтися від продукції хімпрому в їжі нікому не вдасться. Вже занадто багато до неї пхають, оскільки харчові добавки – простий і дешевий спосіб додати продукту привабливий вид і колір, підсилити смак, а також продовжити строк його зберігання.

Але, майте на увазі, що вся ця хімія має властивість накопичуватися в організмі, поступово викликаючи ракові захворювання. Тому, ретельно вивчайте написи на упаковці, намагайтеся брати продукти, в яких мінімум хімічних добавок і в яких вони найбільш безпечні. Дані про маркування хімічних добавок на впакуваннях продуктів приводяться нижче

Відносно нешкідливими можна назвати лише невелику кількість харчових добавок, але навіть їх, лікарі рекомендують не вживати дітям до 5 років:

Е100 – куркумін (барвник), може міститися в порошку керрі, соусах, готових блюдах з рисом, варінні, консервованих фруктах, рибних паштетах;

Е363 – бурштинова кислота (подкислитель), міститься в десертах, супах, бульйонах, сухих напоях;

Е504 – карбонат магнію (розпушувач тесту), може міститься в сирі, жувальній гумці, харчової солі;

Е957 – тауматін (підстластитель) може міститься в мороженому, сухофруктах, жувальній гумці без цукру.

До найбільш шкідливих хімдобавок відносяться консерванти й антиокислювачі.

У середовищі, у якій присутні консерванти, життя стає неможливим і бактерії гинуть, що довше зберігає продукти від псування. Природно, що там гинуть і всі корисні мікроорганізми, тому ні про яку користь таких продуктів говорити навіть нема рації. Людина, складається з величезного числа різних клітин і має велику масу (у порівнянні з одноклітинним організмом), тому на відміну від одноклітинних організмів не гине від уживання консерванту відразу (у деяких випадках, ще й тому, що соляна кислота, що втримується в шлунку, частково руйнує цей консервант). Так, украй небезпечний для людини консервант Е240 (формальдегід) може бути присутнім у консервах (гриби, компоти, варення, соки й т.д.). І консерванти й стабілізатори діють так саме, як антибіотики, придушуючи імунітет людини.

Багато дуже шкідливих добавок серед барвників, зокрема: Е121 (цитрусовий червоний барвник) і Е123 (барвник амарант), які найчастіше містяться у солодкій газованій воді, солодощах, фруктовому морозиві.

Крім названих вище, є хімічні сполуки, які вважаються не дуже небезпечними й дозволені до застосування в усьому світі. Однак, зважте самі, наскільки доречно говорити про їхню нешкідливість. От одні з найпоширеніших: Е250 – нітрит натрію, Е251 – нітрат натрію, Е252 – нітрат калію.

Без цих добавок неможливо уявити собі ковбасні вироби. У процесі обробки ковбасний фарш втрачає свій ніжно-рожевий колір, перетворюючись у сіро-буру масу. Тоді в хід ідуть нітрати й нітрити, і от з вітрини на нас “дивиться” уже варена ковбаса кольору парної телятини. Нітродомішки містяться не лише у ковбасних виробах, але й у копченій рибі, шпротах, консервованому оселедці. Додають їх і у тверді сири, для попередження спучування.

Людям, що страждають захворюваннями печінки, кишечника, дисбактеріозом, холециститом рекомендується виключити з раціону продукти, що містять ці добавки. У таких людей частина нітратів, потрапляючи в шлунково-кишковий тракт, перетворюється в більше токсичні нітрити, які у свою чергу, утворюють досить сильні канцерогени – нітрозоаміни.

Останнім часом все більшу популярність здобувають різні замінники цукру, ці добавки позначаються кодами: Е954 – сахарин, Е952 – цікламановая кислота й цікламати Е950 – ацесульфан калію, Е951 – аспартам, Е968 – ксиліт. Ці речовини, у різному ступені, несприятливо впливають на печінку. Обов’язково уникайте продуктів, що містять такі добавки, особливо протягом півроку після перенесеного гепатиту. Обережно треба ставиться й до ксиліту. Він може стати причиною дисбактеріозу.

Перелік шкідливих для здоров’я харчових добавок

E 102 небезпечний

E 103 заборонений

E 104 підозрілий (?)

E 105 заборонений

E 110 небезпечний

E 111 заборонений

E 120 небезпечний

E 121 заборонений

E 122 підозрілий (?)

E 123 дуже небезпечний, заборонений

E 124 небезпечний

E 125 заборонений

E 126 заборонений

E 127 заборонений

E 129 небезпечний

E 130 заборонений

E 131 сприяє утворенню ракових захворювань

E 141 підозрілий (?)

E 142 може викликати рак

E 150 підозрілий (?)

E 151 шкідливий для шкіри

E 152 заборонений

E 153 може викликати рак

E 154 викликає кишкові розлади, порушує артеріальний тиск

E 155 небезпечний

E 160 шкідливий для шкіри

E 171 підозрілий (?)

E 173 підозрілий (?)

E 180 небезпечний

E 201 небезпечний

E 210 може викликати рак, може викликати нирково-кам’яну хворобу

E 211 заборонений. Може викликати рак. Припустиме максимальне дозування в безалкогольних напоях – 150 мг/л!

E 212 може викликати рак

E 213 може викликати рак

E 214 може викликати рак

E 215 може викликати рак

E 216 заборонений. Пропіловий ефір (спирт). Може викликати рак

E 217 заборонений. Пропіловий ефір. Сприяє утворенню ракових захворювань

E 219 може викликати рак

E 220 небезпечний

E 221 викликає розлад кишечника

E 222 небезпечний

E 223 небезпечні

E 224 небезпечний

E 226 викликає розлад кишечника

E 228 небезпечний

E 230 може викликати рак

E 231 шкідливий для шкіри

E 232 шкідливий для шкіри

E 233 небезпечний

E 239 шкідливий для шкіри

E 240 заборонений. Може викликати рак

E 241 підозрілий (?)

E 242 небезпечний

E 249 може викликати рак

E 250 порушує артеріальний тиск

E 251 порушує артеріальний тиск

E 252 може викликати рак

E 270 небезпечний

E 280 може викликати рак

E 281 може викликати рак

E 282 може викликати рак

E 283 може викликати рак

E 310 шкідливий для шкіри, викликає висипка

E 311 шкідливий для шкіри, викликає висипка

E 312 шкідливий для шкіри, викликає висипка

E 320 холестерин

E 321 холестерин

E 330 може викликати рак

E 338 викликає розладу шлунка

E 339 викликає розладу шлунка

E 340 викликає розладу шлунка

E 341 викликає розладу шлунка

E 343 викликає кишкові розлади

E 400 небезпечний

E 401 небезпечний

E 402 небезпечний

E 403 небезпечний

E 404 небезпечний

E 407 викликає розлад шлунка

E 405 небезпечний

E 450 викликає розладу шлунка

E 451 викликає розладу шлунка

E 452 викликає розладу шлунка

E 453 викликає розладу шлунка

E 454 викликає розладу шлунка

E 461 викликає розладу шлунка

E 462 викликає розладу шлунка

E 463 викликає розладу шлунка

E 465 викликає розладу шлунка

E 466 викликає розладу шлунка

E 477 підозрілий (?)

E 501 небезпечний

E 502 небезпечний

E 503 небезпечний

E 510 дуже небезпечний

E 513 дуже небезпечний

E 527 дуже небезпечний

E 620 небезпечний

E 626 викликає кишкові розлади

E 627 викликає кишкові розлади

E 628 викликає кишкові розлади

E 629 викликає кишкові розлади

E 630 викликає кишкові розлади

E 631 викликає кишкові розлади

E 632 викликає кишкові розлади

E 633 викликає кишкові розлади

E 634 викликає кишкові розлади

E 635 викликає кишкові розлади

E 636 небезпечний

E 637 небезпечний

E 907 шкідливий для шкіри, викликає висипки

E 924а заборонений

E 924б заборонений

E 951 шкідливий для шкіри

E 952 заборонений

E 954 може викликати рак

E 1105 шкідливий для шкіри

Особливо шкідливі й заборонені харчові добавки за відомостях міністерства охорони здоров’я РФ:

Е 102; Е 104; Е 110; Е 120; Е 121; Е 122; Е 123; Е 124; Е 127; Е 128; Е 129; Е 131; Е 132; Е 133; Е 142; Е 151; Е 153; Е 154; Е 155; Е 173; Е 174; Е 175; Е 180;

Е 214; Е 215; Е 216; Е 217; Е 219; Е 226; Е 227; Е 230; Е 231; Е 233; Е 236; Е 237; Е 238; Е 239; Е 240; Е 249 … Е 252; Е 296; Е 320; Е 321; Е 620; Е 621; Е 627; Е 631; Е 635;

Е 924 а-b; Е 926; Е 951; Е 952; Е 954; Е 957.

Крім того, фахівці Роспотребнагляду вважають небезпечними наступні добавки: Е102, Е110, Е120, Е124, Е127, Е129, Е155, Е180, Е201, Е220, Е222, Е223, Е224, Е228, Е233, Е242, Е270, Е400, Е401, Е402, Е403, Е404, Е405, Е501, Е502, Е503, Е620, Е636 і Е637.

У список дуже небезпечних занесені Е123, Е510, Е513 і Е527, однак з невідомих причинах вони дотепер не заборонені.

Підозрілими названі добавки Е104, Е122, Е141, Е150, Е171, Е173, Е241 і Е477.

Слід зазначити, що всі оцінки про заборону стосуються Росії, де нормативи набагато жорсткіше, ніж в Україні. Тому, значна частина вкрай небезпечних для здоров’я добавок в Україні дотепер не заборонена й застосовуються на повний хід. Але, якщо Ви побачили таку добавку на маркуванні упаковки, то не купуйте цей продукт, навіть, якщо Ви дуже погано відноситися до північного сусіда. Це не той випадок, коли потрібно підтримати вітчизняного виробника. Гірше Ви зробите лише собі.

Про ліки і медичні послуги. Ніколи не погоджуйтеся, коли Вам лікарі пропонують стати “кроликами” для випробування імпортних ліків. Своєю згодою Ви не заощадите. Ви забезпечите лікареві поїздку на Каріби, а собі роки мучень і величезних витрат. Лікарі в нас, нажаль мабуть – у більшості, давно намагаються не згадувати клятву Гіппократа.

Якщо лікар державної або комунальної медустанови направляє Вас на здачу аналізів у приватну лабораторію або в конкретну аптеку вже задумайтеся: чому він це робить? А, особливо, якщо він ще при цьому говорить: скажіть, що я Вас направив, Вам треба серйозно насторожитися. В останні роки склалася практика взаємодії між лікарями і приватними лабораторіями, аптеками. Лікар спочатку направляє Вас у таку лабораторію, потім дзвонить туди й сам заздалегідь говорить: який саме повинен бути результат Ваших аналізів. При цьому лікар одержує від керівництва лабораторії свої 10-30% від суми Вашої оплати за послуги лабораторії. Потім, користуючись отриманими з лабораторії результатами аналізів, він призначає Вам дорогі ліки й одержують ще частку від суми їхнього продажу із власників аптеки.

Іноді й самі лікарі продають ліки або направляють до приватних осіб, які найчастіше не є ні фармацевтами, не мають ніяких прав продажу таких ліків.

Ніколи не купуйте біологічно-активні добавки з рук або в якихось фірмах. Якщо й зважуєтеся на це, то купуйте тільки в аптеках. Там хоча б якийсь контроль діє. А фірми, навіть якщо вони й мають ліцензію, то їм дуже легко приховати продаж того, або іншого з заборонених або неякісних ліків або БАДів: вітрин з товаром у них немає.

Звичайно, у цій ситуації складно відразу все з’ясувати. Переляканим хворим найчастіше не до з’ясування правильності діагнозу. Але потім може бути пізно. Тому, при найменшій можливості, постарайтеся для контролю проконсультуватися з іншим лікарем, не говорячи йому нічого про діагноз першого, оскільки між лікарями діє негласний кодекс взаємопідтримки. До речі, його дотримуються й судово-медичні експерти, які потім дають висновок про правильність лікування й про, не дай боже, причину смерті…

Велику небезпеку являє собою парфюмерно-косметична продукція. Ніколи не купуйте таку на вуличних розкладках і в магазинах дешевих розпродажів. Дешевина вийде боком, а точніше отруєннями, алергією або іншими шкірними захворюваннями, аж до ракових. В інших місцях купуйте лише продукцію відомих фірм, а краще тих – які для Вас особисто добре себе зарекомендували. Звичайно, у базарного торговця й у дорогому магазині Ви теж не гарантовані від підробки, але все-таки менше шансів постраждати.

Ніколи не купуйте ніякі товари, на яких немає маркування виробника або хоча б на упаковці не записаний виробник. Такий товар не може бути якісним, хоча б тому, що виробник якісного товару завжди постарається вказати себе. Відомості про виробника не можуть обмежуватися тільки назвою фірми. Обов’язково повинні бути зазначені країна, де перебуває виробництво, повна поштова адреса, бажано веб-сайт і електронна адреса.

Не купуйте товари, на яких позначено, що вони зроблені такою-то фірмою (без вказівки місця виробництва) для якогось там ТОВ “Кузькіна мати” (або ін. назва) у РФ або в Україні, навіть якщо зазначено повну адресу цієї “кузькіної матері”: від Вас явно приховують місце виробництва й це може бути де завгодно, а відповідно й низькоякісна продукція.

Завжди забирайте із собою касові чеки на будь яку придбану продукцію. Зберігати їх треба, щонайменше до того, поки Ви не переконаєтеся, що вживання продукту пройшло для Вас без видимих наслідків. Якщо наслідки наступили швидко, бажано зберегти залишки небезпечного продукту й упаковки для подачі в санепідстанцію на аналіз.

Бережіть своє здоров’я!

При підготовці статті частково використані матеріали сайту www.kakras.ru