Новий порядок оформлення на роботу та звільнення з роботи фізичними особами

Кабінет Міністрів України розглянув і вирішив деякі питання застосування законодавства про працю фізичною особою, яка використовує найману працю. Постановою від 29 жовтня 2009 р. N 1168 уряд постановив, що форма трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю (далі – фізична особа), затверджується Міністерством праці та соціальної політики. Хоча це і раніше так було.

Підписаний договір фізична особа подає для реєстрації державній службі зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи (у трьох примірниках). Одночасно, фізична особа подає свідоцтво про свою державну реєстрацію в якості підприємця, довідку податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера, копію такої ж довідки, виданої працівникові, трудову книжку працівника та пред’являє свій паспорт. Це, в основному, так і було.

Новиною є те, що тепер підпис працівника у трудовому договорі, якщо цей працівник не був присутній під час його реєстрації, посвідчується нотаріально. Тобто, в більшості випадків, простіше і вигідніше буде привести працівника з собою в державну службу зайнятості, щоб він підтвердив справжність свого підпису.

Відповідальна особа державної служби зайнятості має реєструвати договір в день подання фізичною особою всіх необхідних документів, які вказані вище. Після того два примірники договору з відміткою про реєстрацію повертаються фізичній особі. А фізична особа, в свою чергу, зобов’язана вручити під розписку працівникові один примірник зареєстрованого трудового договору протягом трьох робочих днів з дня його надходження. Про це робиться відповідний запис у книзі реєстрації. Напевне, мається на увазі книга реєстрації державної служби зайнятості. Також фізична особа повинна повернути працівникові трудову книжку із записом про прийняття на роботу. Тобто, трудова книжка працівника у фізичної особи не має зберігатися.

У разі розірвання трудового договору за ініціативою фізичної особи, тобто працедавця, у випадках, визначених Кодексом законів про працю України, працедавець зобов’язаний письмово повідомити про свій намір працівникові та у визначені строки провести передбачений законодавством розрахунок.

У цьому випадку, зняття державною службою зайнятості з реєстрації трудового договору проводиться за умови подання фізичною особою (працедавцем): примірника трудового договору; заяви про зняття трудового договору з реєстрації із зазначенням дати звільнення з роботи працівника та підстав розірвання зазначеного договору; копій документів, що підтверджують надсилання працівникові повідомлення про намір розірвати з ним трудовий договір (рекомендованим листом з повідомленням про вручення). У разі коли вручити поштове відправлення було неможливо, подаються копії підтвердних документів, тобто то саме поштове повідомлення з відміткою пошти. Фізична особа – працедавець, також повинна надати в службу зайнятості документи на підтвердження проведення передбаченого законодавством розрахунку з працівником (напевне – копію платіжної зарплатної відомості) або копію платіжної відомості із зазначенням суми депонованої заробітної плати.

Державна служба зайнятості протягом трьох робочих днів з дня надходження зазначених документів знімає трудовий договір з реєстрації, та повідомляє працівникові.

За зверненням працівника, який не був присутній під час зняття трудового договору з реєстрації, посадова особа центру зайнятості протягом трьох робочих днів з дня такого звернення робить відповідну відмітку у виданому йому примірнику трудового договору та засвідчує у трудовій книжці запис про звільнення з роботи, внесений фізичною особою. Не зрозуміло лише: чому цю п’ятихвилинну операцію не зробити відразу, а ганяти людину ще раз, та й ще три дні витримати в очікуванні?

У разі коли документи, що подаються для реєстрації чи зняття з реєстрації трудового договору, не відповідають вимогам цієї постанови, органи державної служби зайнятості повертають їх без вчинення будь-яких дій із зазначенням причини. Чи має бути таке повернення письмовим, Кабмін не вказує.

Працівник має право оскаржити рішення фізичної особи щодо його звільнення з роботи у порядку, встановленому законодавством. Але, це і без постанови КМУ зрозуміло.