Тваринний світ: охорона і відповідальність

Внесенням змін до законодавства в Україні посилено відповідальність за бракон’єрство та інши порушення правил використання і відтворення тваринного світу. Закон № 1827-VI, прийнятий Верховною Радою 21.01.2010 р. вже набрав силу.

При цьому, насамперед внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу.

Зокрема, у частині першій статті 85 КУпАП “Порушення правил використання об’єктів тваринного світу”, слова “в дозволі на їх добування” замінено на слова “в контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання та в дозволі на їх добування”. Це суто технічна правка, яка визначає порушенням відсутність запису не в оморфному “дозволі”, а в конкретній контрольній картці.

За порушення, передбачені цією статтею КУпАП (порушення правил полювання) посилено штрафні санкції. Тепер штраф становить по частині першій від десяти до до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторне порушення правил полювання можут оштрафувати на суму від шістдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Сума штрафу різниться для фізичних осіб і для посадових осіб.

За виготовлення, збут заборонених знарядь добування об’єктів тваринного або рослинного світу, а також збут незаконно добутої продукції тепер передбачений штраф від дев’яти до двадцяти одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу, тобто незаконна купівля тварин, птахів, тощо (стаття 88-1 КУпАП) потягне штраф від трьох до двадцяти чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в залежності від того, кого придбано, або продано.

Жорстоке поводження з тваринами, їх мордування або вчинення інших дій, що призвели до їх мучення, каліцтва чи загибелі буде каратися штрафом від дев’яти до двадцяти одного неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зрозуміло, що за відсутності підстав для порушення кримінальної справи.

Посилено відповідальність і за таки дії, як здійснення в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об’єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об’єкти природно-заповідного фонду. Штраф за таке буде становити від дев’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з обов’язковою конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів.

Від імені органів мисливського господарства розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

· керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового, мисливського господарства та полювання і його заступники,

· начальник управління мисливського господарства спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового, мисливського господарства та полювання і його заступники,

· керівники, заступник керівника з питань мисливського господарства,

· головні лісничі,

· головні мисливствознавці,

· начальники відділів (секторів),

· головні або провідні спеціалісти відділів (секторів) мисливського господарства територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового, мисливського господарства та полювання,

· державні районні мисливствознавці,

· керівники, головні лісничі,

· лісничі,

· головні мисливствознавці,

· мисливствознавці держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств.

Як вже зазначалося, посилено відповідальність і за кримінально карані дії.

За порушення правил полювання (стаття 248 КК), якщо воно заподіяло істотну шкоду, а також незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, тепер передбачено штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого. Ті самі дії, якщо вони вчинені службовою особою з використанням службового становища, або за попередньою змовою групою осіб, або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу, або з використанням транспортних засобів, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, – караються штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого.

Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду (стаття 249), – буде каратися штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

І, якщо в частині першій цієї статті КК змінено тільки розмір штрафних санкцій, то частину другу викладено в новій редакції: “Ті самі діяння, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, – караються штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого”.

Змінено та доповнено деякі норми закону “Про мисливське господарство та полювання”. Наприклад, в ньому викладено значення деяких термінів і термінологічних визначень, які використовуються у законодавстві про захист тваринного світу. Зокрема встановлено, що:

· мисливські угіддя державного мисливського резерву (або запасу) – це є мисливські угіддя, які не закріплені за певними користувачами або звільнилися за рахунок позбавлення права користування, охорона яких та регулювання чисельності тварин на яких здійснюються безпосередньо територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань мисливського господарства та полювання;

· дозвіл на добування – це документ (ліцензія, відстрільна картка, дозвіл на селекційний, діагностичний та науковий відстріл), який дає право на добування (в тому числі відлов) дикої тварини (тварин), а також право на використання (транспортування, перенесення, зберігання) продукції полювання;

· незаконно добута продукція полювання – це дика тварина чи її частина, добута (відловлена) чи набута будь-яким іншим шляхом з порушенням вимог цього Закону чи інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до нього, що регулюють відносини у сфері користування природними ресурсами України;

· регулювання чисельності диких тварин – це вилучення (відстріл та відлов) диких тварин, що перебувають у стані природної волі, за умови, що їх чисельність на конкретній території загрожує життю та здоров’ю людей, свійських тварин, завдає значних збитків сільському, лісовому чи мисливському господарству, порушує природний баланс видів, загрожує існуванню інших видів диких тварин;

· темний період доби – період доби, що починається за годину після заходу сонця і закінчується за годину до сходу сонця.

Також є і інші нововведення.

Мисливські тварини можуть перебувати у приватній, комунальній власності юридичних та фізичних осіб, лише якщо вони вилучені з природного середовища в установленому законом порядку, розведені в неволі, напіввільних умовах або набуті іншим шляхом, не забороненим законом.

Посвідчення мисливця та щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання, родоводи і паспорти на собак мисливських порід, які можуть використовуватися в полюванні, паспорти на інших ловчих звірів і птахів видаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань мисливського господарства та полювання або його територіальними органами.

Полювання може здійснюватися з мисливською зброєю, що належить іншій фізичній особі або користувачу мисливських угідь, лише у присутності власника цієї зброї або уповноваженого працівника користувача мисливських угідь, за яким закріплена ця мисливська зброя, за умови наявності у власника зброї чи уповноваженого працівника користувача мисливських угідь відповідних дозволів, виданих органом внутрішніх справ.

Полювання може здійснюватися з мисливським собакою, що належить іншій фізичній чи юридичній особі лише за наявності у мисливця паспорта на такого собаку.

Добування мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду здійснюється за дозволом – ліцензією або відстрільною карткою.

· За ліцензією здійснюється полювання на кабана, лань, оленів європейського та плямистого, козулю, лося, муфлона, білку, бабака, бобра, борсука, ондатру, куницю лісову.

· За відстрільною карткою здійснюється полювання на пернату дичину, кроля дикого, зайця-русака, єнотовидного собаку, вовка, лисицю, шакала, куницю кам’яну, норку американську, тхора лісового.

· За дозволом може здійснюватися відстріл (відлов) будь-якого виду мисливських тварин з метою селекційного відбору, ветеринарно-санітарної експертизи, регулювання чисельності.

· Добування вовка, лисиці, єнотовидного собаки та шакала дозволяється здійснювати також за наявності у мисливця ліцензії або відстрільної картки на добування інших мисливських тварин.

Ліцензії видаються мисливцям користувачем мисливських угідь, який отримує їх у спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади з питань мисливського господарства та полювання або у визначеному ним територіальному органі. Відстрільні картки видаються мисливцям користувачем мисливських угідь. Ліцензії та відстрільні картки видаються мисливцям із зазначенням у них терміну та місця здійснення полювання з урахуванням лімітів добування мисливських тварин та пропускної спроможності мисливських угідь.

Вартість відстрільних карток на добування мисливських тварин встановлює користувач мисливських угідь. Дозволи на добування мисливських тварин з метою селекційного відбору, санітарно-ветеринарної експертизи, регулювання чисельності диких тварин видаються безоплатно. У разі добування мисливських тварин за вказаними дозволами, які надаються відповідно до лімітів, користувач угідь закриває ліцензію та сплачує її вартість.

Полювання може здійснюватися у такі строки:

· на норця великого, качок (крім гоголя, черні білоокої, савки, огара, галагаза, гаги звичайної, лутка, крохалів), лиску, курочку водяну, пастушка, куликів (крім кулика-сороки, ходуличника, шилодзьобки, кроншнепів, чайки, лежня, дерихвоста, поручайника, крем’яшника, чорниша, перевізника, фіфі, зуйка морського, малого, великодзьобого, галстучника), голубів (крім голуба-синяка) – у серпні – грудні;

· на гусок: сіру, білолобу велику, гуменника – у серпні – січні;

· на куріпку сіру, фазана – у жовтні – грудні;

· на перепела – у серпні – листопаді;

· на самця козулі – з 1 травня по грудень включно;

· на самців лані, оленів європейського і плямистого, лося, муфлона, кабана та його молодняк, здатний до самостійного існування, – у серпні – січні;

· на самок лані, оленів європейського і плямистого, козулі, лося, муфлона, кабана та їх молодняк, здатний до самостійного існування, – у вересні – грудні;

· на бабака – у червні – вересні;

· на борсука – у жовтні – листопаді;

· на білку, бобра, ондатру, куниць лісову та кам’яну, норку американську, тхора лісового, єнотовидного собаку, лисицю, вовка – з жовтня по лютий включно;

· на кроля дикого та зайця-русака – з 1 листопада по січень включно.

Строки полювання (конкретна дата відкриття та закриття полювання на певний вид мисливських тварин, дні полювання протягом тижня) та порядок його здійснення, а також норма добування мисливських тварин визначаються користувачем мисливських угідь у межах строків, визначених цим Законом, за погодженням з відповідним територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та доводяться користувачами мисливських угідь до відома громадськості.

З метою охорони мисливських угідь користувачі угідь створюють єгерську службу з розрахунку не менш як один єгер на п’ять тисяч гектарів лісових або десять тисяч гектарів польових чи водно-болотних мисливських угідь.

Кошти, за відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства у галузі ведення мисливського господарства та полювання, зараховуються на рахунок користувача мисливських угідь, якому заподіяні збитки.

Посвідчення мисливця та щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання видаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання і його територіальними органами та органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства та полювання відповідно до порядку, встановленого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання.