Тепер в молочній продукції буде молоко! Може бути…

Державна влада України такі вирішила злегка взятися за збереження здоров’я населення України. Напевне не для кого вже не є таємницею, що лозунг “купуй українське”, стосовно їстівних продуктів (і не лише їстівних), давно перестав бути актуальним. Адже не лише якість цих продуктів є ні якою, а що саме погане – ці продукти, напевне у більшій своїй частині, є вкрай небезпечними для споживання.

Безумовно, що це стосується не лише української продукції, закордонне продовольство на наш ринок постачається теж не кращої якості, і не більше безпечне, адже його теж постачають наші імпортери. І більшу частину цих імпортерів і виробників (від власників та керівників, до технологів і навіть окремих простих робітників) навіть людьми важко назвати. Адже вони, по великому рахунку є душогубами, яких потрібно притягувати до відповідальності за геноцид нації, який за розмірами і наслідками можна порівняти лише з голодоморами 30-х та 40-х років. Відмінність лише в тому, що наслідки проявляються повільніше.

І не має ні якого значення – дозволені ті чи інші хімічні добавки законодавством чи ні. Не має значення для чого той інженер чи робітник погоджується з своїми господарями-роботодавцями всипати їх у продукти – за для власної вигоди чи для збереження роботи. Адже труїти хімікатами чужих дітей, навіть для того щоб заробляти на прокорм своїх – це злочин! І цьому не може бути виправдання.

Але на жаль, поки що головні злочинці цього напрямку або самі сидять у Верховній Раді, або там засідають їх представники. І допоки вони там розсілися, ніхто їх не зможе відправити туди, де їм місце.

Відносно доброю новиною є те, що Верховна Рада такі трошки звернула увагу хоча б на безпеку молочної продукції і 15 квітня 2010 р. законом № 2132-VI внесла зміни до Закону України “Про молоко та молочні продукти” щодо безпечності та якості молочних продуктів.

Що є суттєвого у цих змінах?

Відтепер, молочною сировиною рахується лише молоко, яке піддавалося попередній обробці (фільтрації, охолодженню), а також будь-які молочні продукти, що містять виключно складові молока (молочний жир, молочний білок, лактозу) і можуть бути використані у виробництві іншої продукції. Ключовим у цих змінах є додання слів “що містять виключно складові молока”, адже у нас на цей час у продажу багато “молочних продуктів”, у яких молока взагалі не має, або його там вкрай мало (наприклад продукти з назвами на кшталт “Сметанка”, “Кефирчик”, “Сгущенка” та багато інших).

Молочними продуктами раніше рахувалися продукти, в яких молочна сировина становила не менше 50 відсотків від загального складу продукту. Ті що не підпадали під цю категорію, продавали під виглядом молочної продукції. Тепер молочними продуктами рахуються продукти, одержані з молока або молочної сировини. При цьому дозволено, щоб вони містили харчові добавки, необхідні для виробництва, за умови, що ці добавки ні частково, ні повністю не замінюють складових молока (молочний жир, молочний білок, лактозу). Тобто, консерванти в молоко можна сипати без проблем і обмежень.

У статті закону, яка стосувалася вимог до показників безпечності та якості молока, молочної сировини і молочних продуктів (стаття 4), в основному обмежилися переставлянням слів місцями. Єдине, що змінили, та це те, що раніше норми масової частки жиру і білка в молоці розроблялися і затверджувалися центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики (Мінагрополітики) разом із центральним органом виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт). Тепер Держспоживстандарт посунули від цього діла і його розробок і затверджень не потрібно.

Раніше відокремлення процесу пакування молочних продуктів від технологічного циклу виробництва продукції (в одному місці виготовляють, в іншому пакують) заборонялося взагалі. Тепер таке забороняється не зовсім. Дозволено дещо окремо пакувати масло, сир, сухі молочні продукти – атестованими структурними підрозділами одного переробного підприємства або атестованими переробними підприємствами, що входять до складу одного об’єднання. Тобто, в цьому плані безпеку продукції ще понижено.

Дещо обнадійливою є те, що новий закон забороняє використовувати у виробництві традиційних молочних продуктів жири та білки немолочного походження, а також будь-які стабілізатори і консерванти. Відразу слід зазначити, що “традиційними молочними продуктами” рахується не вся молочна продукція, а лише: “масло, сири; а також кисломолочні продукти, вироблені із застосуванням заквасок на чистих культурах молочнокислих бактерій – ацидофілін, простокваша, ряжанка, сметана, сир кисломолочний; кефір – із застосуванням заквасок на кефірних грибках”. Тобто у згущене молоко та і просто у молоко можна сипати що завгодно, хоча все ж таки – це вже є суттєвий прорив уперед.

Не будемо зупинятися на вимогах до самоконтролю виробників, адже якість самоконтролю на наших виробництвах залежить виключно від якості контролю з боку держави. Ні про совість, ні про свій авторитет там у більшості випадків не йдеться – лише про прибутки. Держава має здійснювати атестацію виробництва молока, молочної сировини і молочних продуктів. При цьому, суб’єкти господарювання (крім особистих селянських господарств, фізичних осіб), які здійснюють виробництво молока, молочної сировини і молочних продуктів, підлягають атестації на відповідність обов’язковим вимогам нормативно-правових актів. Дія атестата може бути тимчасово зупинена органом, який його видав, у разі порушення виробником вимог нормативно-правових актів про безпечність та якість молока, молочної сировини і молочних продуктів. Виробництво та переробка молока, молочної сировини і молочних продуктів без атестата виробництва забороняються. В іншому форми держконтролю не змінилися, теж дещо слова місцями попереставляли.

Особисті селянські господарства, фізичні особи, які утримують корів, овець, кіз, буйволиць чи кобилиць для виробництва молока, молочної сировини, повинні мати довідку про епізоотичне благополуччя тварин у господарствах, що видається установою ветеринарної медицини за місцем утримання тварин. З цієї норми не зрозуміло: чи стосується це всіх селян, які отримують таких тварин, чи лише тих, хто продає молоко? Напевне, що тероризувати будуть всіх підряд.

Змінено систему надання дотацій виробникам молочної продукції. Раніше їм до закупівельної ціни доплачували (щонайменше мали доплачувати) 20% за молоко першого гатунку і 25% за молоко вищого гатунку. Тепер: 20% за вищий гатунок і 25% за молоко ґатунку екстра.

В цілому слід зазначити, що просування до безпеки продуктів споживання вкрай кволе, але хоча б щось.

Закон набирає чинності через тридцять днів з дня його опублікування. Президент його підписав, але він ще опублікований у офіційному виданні.

Проблема лишається також в тому, що закон ні яким чином не забороняє продавати продукцію, яка не підпадає під вимоги молочної, але під виглядом молочної. Наприклад ті самі “сгущенки” і “сметанки”. Тара одна, вигляд один, а що там не буде написано – народ все-рівно не придивляється. Наприклад, зобрежена на фото банка не має жодного відношення до молочних продуктів. Це закумуфльована “обманка” під згущене молоко. Вона виглядає так, як люди звикли бачити сгущене молоко з радянських часів, але справжнє згущене молоко може називатися саме “Сгущене молоко” і не може містити жодних інгидієнтів, крім молока і цукру. Якщо є хоча б щось додаткове – значить виробник “хімічить”. Аналогічно з сметаною і “сметанками”.

____________________________________________________________

Публикация – 2010 год.