Як звернутися до Європейського суду?

Європейський суд з прав людини – міжнародний орган Ради Європи, який може розглядати заяви, подані особами, що скаржаться на порушення прав людини та основних свобод. Умови розгляду визначаються європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Конвенція є міжнародним договором, на підставі якого більшість європейських держав зобов’язалися дотримуватися прав та основоположних свобод людини.

Основні права людини визначаються і їх захист гарантується безпосередньо самою Конвенцією, а також додатковими протоколами до неї (Протоколи № 1, 4, 6, 7, 12 і 13), згода на обов’язковість яких надана державами – сторонами Конвенції.

Україна ратифікувала Конвенцію 17 липня 1997 року Законом N 475/97-ВР. На цей час в Україні також діє Закон “Про виконання рішень та застосування практики європейського суду з прав людини” від 23 лютого 2006 року N 3477-IV і видана на підставі цього закону Постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 р. N 784 “Про заходи щодо реалізації Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”.

Та українські нормативні акти визначають лише порядок виконання рішень Європейського суду, а підстави і порядок звернення до Суду фізичних і юридичних осіб з України або з претензіями до України визначається виключно Конвенцією і Протоколами до неї.

До Суду може звернутися будь яка фізична або юридична особа, яка не є державним органом (підприємство, неурядова організація), якщо вона вважаєте, що її права чи основоположні свободи, передбачені Конвенцією, порушені будь якою з держав, що є учасниками (сторонами) Конвенції. Тобто, наприклад, українці мають право позиватися не лише до України, але до будь якої країни – учасниці Конвенції.

Юрисдикцію суду визнають всі західноєвропейські, північноєвропейські і середньоєвропейські держави, Туреччина. З держав – учасниць СНД Конвенцію ратифікували, крім України також Росія, Азербайджан, Грузія, Вірменія і Молдова.

При цьому, відповідачами в таких справах не можуть бути будь які фізичні або юридичні особи, відповідачем може бути виключно – держава, або декілька держав.

Ще раз слід наголосити, що Суд може розглядати лише ті заяви, в яких йдеться про порушення одного або кількох гарантованих Конвенцією та протоколами до неї прав.

Відповідно до статті 32 Конвенції, юрисдикція Європейського суду поширюється на всі питання, які стосуються тлумачення та застосування Конвенції і протоколів до неї та які передаються на його розгляд відповідно до статей 33, 34 і 47 Конвенції.

Особливо слід зазначити, що Суд не виконує функції, які притаманні національним судам, не має повноважень скасовувати або змінювати рішення національних судів. Суд також не може безпосередньо втручатися в діяльність органу влади, дія або бездіяльність якого спричинила порушення прав або свобод. Тобто, якщо Ви судилися в Україні і Вам не подобаються винесені українськими судовими інстанціями рішення, то Європейський суд не буде вирішувати – правильні то були рішення чи ні, не буде змінювати їх або скасовувати, та навіть не буде вимагати цього від держави. Суд також не буде давати вказівки органам влади України. Суд з’ясовує виключно одне питання: чи були порушені Ваші права і свободи, передбачені Конвенцією?

Можна для більш точного розуміння навести декілька простих прикладів.

Припустимо, що Ви позивалися в Україні до сусіда через межу. Або навіть Ви судилися з міською радою, через те, що Вам квартиру надали не Вам, а комусь іншому. Судовий процес тривав 3 роки, але суд не пристав на Ваш бік, хоча на Ваш погляд, у Вас були беззаперечні докази. Ви подаєте заяву до Європейського Суду, але він не буде з’ясовувати хто насправді був правий: Ви чи сусід, Ви чи міська рада, не буде перевіряти – правильні або ні винесені по Вашій справі судові рішення. А от, якщо Європейський Суд встановить, що під час такого розгляду було порушене Ваше право на розгляд справи у розумні строки, Україна буде визнана винною.

Ще один з розповсюджений прикладів – порушення права на справедливий судовий розгляд. Це не означає, що Європейський Суд буде перевіряти справедливість рішення національного суду. Він буде перевіряти, чи Вам надали доступ до судового розгляду і до оскарження судового рішення. Припустимо, що Ви подали позов з дотримання всіх передбачених законом вимог, а суд не хоче його розглядати… Або Ви вчасно подали апеляцію, а її не прийняли до провадження, або відмовили у апеляційному розгляді.

Сучасними прикладами можуть бути ухвали про залишення без розгляду позовів дітей війни і інших позовів з приводу соціальних виплат, через законодавче неврегулювання цього питання. Та Європейський Суд не цікавить, є в Україні відповідний закон чи ні – це проблеми і відповідальність держави.

Порушенням прав людини Європейський суд вважає також невиконання рішень національних судів. Наприклад, за одною з підготовлених нашим адвокатським бюро заяв до ЄС (можливо, що і ще хтось позивався з того ж приводу), Україна була змушена внести зміни в закон «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» щодо мораторію на виконання судових рішень відносно підприємств ПЕК.

Щодо кримінальних справ, то такими порушеннями прав людини є, наприклад, застосування працівниками правоохоронних органів до підозрюваних, обвинувачених тортур, іншого насильства. І якщо хтось, будучи підданим такому насильству під час досудового слідства, заявляв про це у судах першої, апеляційної і касаційної інстанції, посилався на це в апеляційній і касаційній скарзі, та національний суд не взяв це до уваги, Європейський Суд, у разі доведеності факту насильства визнає державу відповідальною. Та при цьому Суд не буде вирішувати питання про винність або невинуватість скаржника по пред’явленому йому обвинуваченню, про правильність вироку.

Безумовно, що це не всі приклади, але потрібно зрозуміти, що Суд не переглядає справи, які розглядалися національними судами, не перевіряє правильність рішень цих судів, а лише з’ясовує, чи не були порушені при цьому Ваші права, передбачені Конвенцією.

Якщо Ваші права і свободи були порушені, Суд присуджує на Вашу користь з України справедливу сатисфакцію. Слід зазначити, що сатисфакцію Суд, зазвичай, призначає досить солідну.

Суд може розглядати лише ті заяви, які спрямовані проти держав, що ратифікували Конвенцію та відповідні протоколи, і виключно ті, що стосуються подій, які відбувалися після дати ратифікації відповідною державою. Тобто, стовно України, претензії приймаються, якщо подія, що стала приводом для звернення, відбулася після 17 липня 1997 року.

До Суду можна звернутися лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності органів влади (парламенту, Президента, суду, прокуратури, ОВС тощо). Суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб або проти недержавних інституцій.

Суд приймає заяви до розгляду лише після того, як були використані усі внутрішні засоби юридичного захисту, тобто, якщо Ви пройшли всі українські інстанції і далі звертатися вже не має куди, або не має сенсу. Наприклад, якщо вирішення Ваших проблем було в компетенції українських судів, то Ви мали пройти всі судові інстанції: суд першої інстанції, апеляцію і касацію. Якщо Ви не зверталися до українських судів за захистом Ваших прав, Ви повинні у своїй заяві довести, що такі засоби захисту є неефективними. Та це Вам навряд чи вдасться, тому дуже важливо до звернення до Суду використали усі засоби судового захисту в державі.

Якщо Ваша заява стосується рішення національного суду, то після того, як Ви використали всі національні процедури судового оскарження, не обов’язково використовувати позасудові засоби захисту, наприклад звертатися зі скаргами або заявами, наприклад, до глави держави, парламенту, уряду, міністерства, уповноваженого з прав людини, оскільки ці засоби захисту не вважаються необхідними для звернення до Суду. Також слід зазначити, що оскарження у порядку виключного судочинства (друга касація) Європейський Суд теж не цікавить, адже вони це рахують надмірною інстанцією. Так само, наприклад у Росії, Європейським Судом не визнається необхідною наглядова судова інстанція.

Використовуючи належні засоби захисту, необхідно дотримуватись національних процесуальних правил, зокрема, передбачених законодавством держави строків (позовна давність, строк звернення до суду) – Європейський Суд звертає на це увагу.

Оскарження до Європейського Суду теж має обмеження за строком звернення. Воно можливе лише протягом шести місяців з дати винесення остаточного рішення останньою національною інстанцією (наприклад – касаційною інстанцією). Шестимісячний строк відраховується з моменту Вашого ознайомлення або ознайомлення Вашого представника з остаточним судовим рішенням, за результатами звичайної процедури оскарження на національному рівні. У тих випадках, коли Ви вважає, що ефективний засіб юридичного захисту щодо такого порушення на національному рівні відсутній – з моменту порушення Ваших прав, на які Ви скаржитеся. Перебіг шестимісячного строку припиняється в момент отримання Судом від Вас першого листа, в якому чітко викладено – хоча б у стислій формі – предмет заяви, яку Ви маєте намір подати, або заповненого формуляру заяви. Звичайного запиту з проханням надати інформацію недостатньо, щоб зупинити перебіг шестимісячного строку.

Офіційними мовами Суду є англійська та французька, але за бажанням Ви можете звертатися до Секретаріату Суду любою офіційною мовою будь якої з держав, що ратифікували Конвенцію. Наприклад, з України можна скаржитися українською, російською, іншими – навіть турецькою мовою, якщо є бажання. А з Росії не лише – російською, а також українською, французською, іншими.

На початковій стадії провадження Суд може також листуватися з Вами цією мовою. Проте, якщо Суд не визнає Вашу заяву неприйнятною (тобто – майже прийме до розгляду) і вирішить запропонувати Уряду держави висловити свою позицію щодо скарг заявника, Суд буде вести подальше листування англійською чи французькою мовою, а Ви чи Ваш представник будете повинні надсилати подальші зауваження англійською чи французькою мовою.

Вигляд конвертів, в яких ЄС надсилає свої відповіді (для збільшення – клікніть мишкою).

Суд приймає лише заяви, які надіслані поштою (а не по телефону). Якщо заяву направлено електронною поштою або факсом, обов’язково потрібно продублювати її звичайною поштою.

Заява надсилається до Суду в одному примірникові, всі додатки, які Ви бажаєте приєднати до заяви, також надсилається в одному примірникові.

Будь якого нотаріального чи іншого посвідчення Вашої заяви або доданих документів не потрібно, хоча зрозуміло, що додані документи не повинні викликати сумнівів у їх автентичності.

Ні яке державне мито, або будь які збори, на кшталт нашого українського ІТЗ, за подання заяви в Європейський Суд платити не потрібно. Розгляд справи відбувається безкоштовно.

Суд не надає заявникам допомогу з оплати послуг адвоката для підготовки заяви до Суду. Хоча, після рішення Суду про направлення заяви Урядові для надання зауважень, у разі браку коштів для оплати послуг адвоката, заявник може претендувати на отримання безкоштовної юридичної допомоги, але виключно в тому випадку, якщо надання такої допомоги Суд визнає за необхідне для належного розгляду справи.

В цілому, немає необхідності бути особисто присутнім у Суді для усного викладення обставин справи.

Листи і документи, які надсилаються до Суду, не рекомендується прошивати степлером, склеювати чи скріплювати іншим чином, краще пронумерувати їх.

Адреса суду: The Registrar European Court of Human Rights Council of Europe F–67075 STRASBOURG CEDEX FRANCE – ФРАНЦІЯ.

Після отримання від Вас першого листа або формуляру заяви Секретаріат Суду надсилає відповідь з повідомленням про те, що за Вашим іменем було відкрито справу, номер якої потрібно зазначати в усіх наступних листах до Суду. Останнім часом секретаріат Суду також надсилає заявникам штрих-коди, які потрібно наклеювати на свої поштові відправлення до суду. Вас також можуть попросити надати додаткову інформацію, додаткові документи чи роз’яснення. Якщо Ви бажаєте вести справу через представника, Вам запропонують заповнити довіреність, яку також не потрібно посвідчувати у нотаріуса.

Ви маєте своєчасно і сумлінно відповідати на листи Секретаріату Суду. Будь-яка затримка з відповіддю (строк зазначається у листі з Секретаріату) може розцінюватися Судом – як те, що Ви не зацікавлені у продовженні провадження в Суді, і розгляд заяви, відповідно, припиняється, Вашу справу буде знищено. Щоправда, строки на відповідь Секретаріат Суду дає чималі.

Та постійно вести переписку з Вами Секретаріат Суду не буде, тому, якщо Ви бажаєте мати підтвердження, що Суд отримав будь який Ваш лист з доповненнями, надсилайте їх рекомендованим листом з поштовим повідомленням про вручення. Секретаріат Суду також не надає інформації щодо законодавства держави, проти якої спрямовано заяву, а також не надає юридичних консультацій стосовно застосування або тлумачення національного права.

Слід мати на увазі, що згідно з правилом 33 Регламенту Суду, всі документи, що надійшли до Секретаріату Суду у зв’язку із заявою, за винятком поданих з приводу переговорів щодо дружнього врегулювання, як це передбачено правилом 62, мають бути доступними для громадськості, якщо з причин, викладених у пункті 2 цього правила, Голова Палати Суду не вирішить інакше – з власної ініціативи або за клопотанням сторони чи іншої заінтересованої особи. Тобто, за загальним правилом, доступ до всієї інформації, яка міститься в документах, наданих заявником Секретаріату Суду, зокрема до інформації про осіб, про яких йдеться в документах, є відкритим. Крім того, у разі якщо Суд викладе таку інформацію у рішенні щодо прийнятності або щодо суті справи, або ж у рішенні про вилучення справи з реєстру справ Суду, її може бути розміщено в інформаційній базі Суду HUDOC на офіційному Інтернет-сайті Суду.

Про будь-яке рішення, винесене Судом у Вашій справі Суд Вас поінформує, але відразу слід зазначити, що швидкого розгляду Вашої заяви в Європейському суді очікувати не варто. Навіть, якщо Вашу заяву Суд визнає прийнятною для розгляду, це буде досить довго, в більшості випадків – декілька років.

Додаткові публікації по цій темі дивіться у рубриці “Європейський суд” (кожна стаття має перенаправлення на україномовний варіант)

**********************************************************************

Адвокатське бюро надає послуги  по консультаціях з визначення прийнятності звернень і по підготовці заяв-скарг фізичних і юридичних осіб до Європейського Суду проти Україні та Росії, а також фізичних і юридичних осіб України та Росії проти інших країн – учасників Європейської Конвенції.

 Такі платні послуги надаються очно або засобами електронної пошти.

_____________________________________________________________

Публікація – грудень 2010 р.