Про приватизацію кімнат у гуртожитках

Сьогодні депутати Верховної Ради України доповнили низку законів, які стосуються прав мешканців гуртожитків. Зокрема, зміни спіткали Житловий кодекс (далі – ЖК) і Закони України “Про приватизацію державного житлового фонду”, “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”. За Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” проголосувало 268 депутатських карток (не самих депутатів, зрозуміло).

В Україні, по даним Фонду держмайна, налічується 14 тис. гуртожитків (без врахування студентських), у яких проживають близько 1,5 млн. родин, або 4 млн. громадян. І всі вони хочуть поліпшити свої житлові умови. Але, на жаль, не всі мешканці гуртожитків можуть це собі дозволити через відсутність засобів на покупку квартир. Єдиний вихід – приватизація вже наявного житла у гуртожитках.

Та на практиці існують непоодинокі випадки, коли керівництво підприємств – власників гуртожитків приймало незаконні рішення щодо перепрофілювання гуртожитків, передавало їх в оренду комерційним структурам, укладало договори купівлі-продажу будинків-гуртожитків, порушуючи при цьому житлові права їх мешканців. В деяких випадках мешканців гуртожитку взагалі виселяли в примусовому порядку, грубо порушуючи ст. 47 Конституції України, за якою ніхто не може бути позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Достеменно всі деталі прийнятого закону поки що не відомі, адже він ще опублікований, навіть у прийнятому проекті, який до того ж ще не підписаний Президентом. Але виходячи з змісту остаточного проекту закону, який зазвичай пройшов на “одобрямс”, можна зробити висновки, що зокрема, внесено наступні зміни:

Насамперед, нібито продовжено термін дії мораторію на виселення мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія цього Закону, а також на відчуження (крім передачі у власність територіальних громад) гуртожитків, які перебувають у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, або були включені до статутних фондів організацій створених у процесі приватизації.

Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом України. Не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов’язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Приватизація квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, включених до плану реконструкції поточного року, здійснюється після її проведення власником (володільцем) будинку (гуртожитку). Наймачі, які проживали у квартирах (будинках), житлових приміщеннях у гуртожитках до початку реконструкції, після проведення реконструкції мають пріоритетне право на приватизацію цих квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках.

Приватизація здійснюється шляхом:

безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім’ї та додатково 10 квадратних метрів на сім’ю;

продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім’ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов’язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Вартість послуг з оформлення документів на право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку оплачується громадянами за розцінками, що встановлюються місцевими органами виконавчої влади.

Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом. Власники квартир багатоквартирних будинків, житлових приміщень у гуртожитках можуть створювати об’єднання співвласників багатоквартирного буднику відповідно до закону.

Сфера дії Закону “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” поширюється на громадян, які не мають власного житла, більше 5-ти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках та фактично проживають у них. Сфера дії цього Закону поширюється на гуртожитки, які є об’єктами права державної та комунальної власності, крім гуртожитків, що перебувають у господарському віданні чи в оперативному управлінні військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до закону, Міністерства внутрішніх справ України та державних навчальних закладів. Дія Закону “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” не поширюється на гуртожитки, що знаходяться у приватній власності, крім гуртожитків, що було включено до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

Гуртожитки, що було включено до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації) передаються у власність територіальних громад відповідно до державної програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад з урахуванням особливостей, визначених Законом.

Видатки, пов’язані з капітальним ремонтом гуртожитків (їх цілісних майнових комплексів), що передаються у власність територіальних громад згідно з цим Законом, здійснюються за рахунок передбачених на це відповідно до державної програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад коштів державного та місцевих бюджетів.

Утримання приватизованих та неприватизованих житлових, нежитлових і допоміжних приміщень у гуртожитках та прибудинкових територій здійснюється за рахунок коштів їх власників у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Допоміжні приміщення у гуртожитках передаються у спільну сумісну власність власникам житлових приміщень таких гуртожитків безоплатно і окремо приватизації не підлягають. Власники житлових і нежитлових приміщень у гуртожитках є співвласниками допоміжних приміщень гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов’язані брати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням гуртожитку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні гуртожитку. Співвласники допоміжних приміщень у гуртожитку зобов’язані не перешкоджати іншим особам у правомірному користуванні такими приміщеннями.

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Органи місцевого самоврядування повинні вжити заходів щодо видачі ордерів мешканцям гуртожитків, щодо яких в установленому порядку було прийнято рішення про надання їм житлової площі у гуртожитку, але які не отримали їх з незалежних від них причин.