Реагування міліції на повідомлення про злочини

МВС України ще 22 жовтня 2012 року, в зв’язку з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України (КПК), створило дуже важливий, і такий, що має істотне значення не лише для працівників МВС, наказ від 22.10.2012 № 940 «Про організацію реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України МВС України».

Але, не зважаючи на важливість і термінову необхідність цього наказу, його зареєстрували в Міністерстві юстиції України лише 3 січня 2013 року (за № 54/22586).

Цим наказом затверджена «Інструкція з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події» та «Інструкція про оперативне інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ, внутрішніх військах та навчальних закладах МВС України». При цьому втратив чинність попередній, приблизно аналогічний наказ МВС України від 4 жовтня 2003 року № 1155 «Про вдосконалення реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України».

Ми розглянемо Інструкцію з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, оскільки саме вона має значення для населення.

Насамперед, Інструкція підкреслює основні завдання органів внутрішніх справ щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події (пунктуація збережена, відповідно до вживаної у Інструкції, щоб громадяни могли за необхідності посилатися у своїх скаргах на її конкретні пункти):

1.2.1. Негайне реагування на всі кримінальні правопорушення та інші події, направлення на місця подій сил і засобів, необхідних для захисту порушених конституційних прав громадян.

1.2.2. Підтримання постійної готовності сил і засобів органів внутрішніх справ (далі – ОВС) до реагування.

1.2.3. Оперативне інформування чергових частин вищого ОВС про отримані повідомлення.

1.2.4. Забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав, свобод і законних інтересів, попередження чи припинення правопорушень, виявлення та затримання осіб, які їх вчинили, усунення негативних наслідків правопорушень та інших подій.

1.2.5. Орієнтування всіх видів нарядів про вчинення кримінальних та інших правопорушень, прикмети осіб, які їх вчинили, об’єкти посягань.

1.2.6. Організація взаємодії ОВС з іншими правоохоронними органами під час реагування на кримінальні правопорушення та інші події.

1.2.7. Забезпечення особистої безпеки працівників міліції, організація їх навчання діям у типових та екстремальних ситуаціях.

Далі Інструкція визначає вимоги до організації виїзду та прибуття працівників міліції на місця вчинення кримінальних правопорушень та інших подій.

При надходженні до ОВС заяв чи повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події працівники чергових частин (далі – черговий) міськрайлінорганів з’ясовують час, місце, характер та інші обставини того, що сталося, організовують збір слідчо-оперативних груп (далі – СОГ), оперативних груп (далі – ОГ), інших нарядів та направляють їх на місця подій. Час збору до виїзду:

• для основних СОГ, ОГ та інших нарядів – до 5 хвилин;
• для додаткових СОГ при чергуванні за місцем служби – до 5 хвилин;
• для СОГ при чергуванні за місцем проживання – до 20 хвилин;
• для інших працівників міліції – до 20 хвилин у робочий час (згідно з внутрішнім розпорядком дня ОВС) та до 40 хвилин – у неробочий час.

Загальний строк прибуття працівників міліції на місця вчинення кримінальних правопорушень та інших подій не повинен перевищувати часу збору до виїзду та часу, мінімально необхідного для подолання відстані від ОВС до місця події (з урахуванням особливостей місцевості, погодних та дорожніх умов).

Для нарядів патрульно-постової та дорожньо-патрульної служб, груп швидкого реагування (далі – ГШР) при несенні служби на маршруті згідно з планом єдиної дислокації – негайно, при перебуванні в місці дислокації підрозділу на момент отримання повідомлення – до 5 хвилин. Час їх прибуття на місце події – до 20 хвилин (з урахуванням середньої швидкості руху автомобіля по місту – 40-50 км/год).

Працівникам міліції при реагуванні на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події надається право (згідно з Законом України «Про міліцію»):

3.1.1. Вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції,

виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати передбачені законодавством заходи примусу.

3.1.2. Перевіряти у громадян у разі виникнення підозри у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з’ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію.

3.1.3. Згідно з наданими законодавством повноваженнями затримувати і доставляти до ОВС:

• осіб, яких вони запідозрили у вчиненні кримінального правопорушення або замаху на його вчинення, якщо для цього є достатні підстави (очевидець, у тому числі і потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин), а також безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні;
• осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складання протоколу або розгляду справи за суттю, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці;
• неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування;
• неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечні діяння і не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність;
• військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки кримінального або адміністративного правопорушення;
• осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють у зв’язку з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих.

3.1.4. Проводити огляд осіб, зазначених у підпункті 3.1.3 пункту 3.1 цього розділу, речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, які можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здоров’ю, в установленому законодавством порядку.

3.1.5. Складати протоколи про адміністративні правопорушення, провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законодавством заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.

3.1.6. Брати участь у розкритті кримінальних правопорушень у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством.

3.1.7. Проводити аудіо-, відео-, фотофіксацію як допоміжний засіб попередження протиправних дій та розкриття правопорушень.

3.1.8. Входити безперешкодно в будь-який час доби:

• на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, у тому числі митниць, та оглядати їх з метою припинення кримінальних правопорушень, переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, при стихійному лихові та за інших надзвичайних обставин;
• на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян у разі переслідування особи, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення або припинення кримінального правопорушення, що загрожує життю мешканців, а також при стихійному лихові та за інших надзвичайних обставин;
• до житла чи до іншого володіння особи, яка перебуває під домашнім арештом або адміністративним наглядом, з метою перевірки виконання встановлених судом обмежень.

3.1.9. Перебувати на земельних ділянках, у жилих та інших приміщеннях громадян за їхньої згоди, а також на території і в приміщеннях підприємств, установ і організацій з повідомленням про це їх адміністрації з метою забезпечення безпеки громадян, громадської безпеки, запобігання злочину, виявлення і затримання осіб, які його вчинили.

3.1.10. Відповідно до своєї компетенції тимчасово обмежувати або забороняти доступ громадян на окремі ділянки місцевості чи об’єкти з метою забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, охорони життя і здоров’я людей.

3.1.11. Обмежувати або забороняти у випадках затримання злочинців, при аваріях, інших надзвичайних обставинах, що загрожують життю і здоров’ю людей, рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг.

3.1.12. Вилучати у громадян і службових осіб предмети і речі, заборонені або обмежені в обігу, а також документи з ознаками підробки.

3.1.13. Використовувати безперешкодно транспортні засоби, що належать підприємствам, установам, організаціям і громадянам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначення), для проїзду до місця події, стихійного лиха, доставки до лікувального закладу осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, для переслідування правопорушників та їх доставляння в міліцію.

3.1.14. Користуватися у невідкладних випадках безперешкодно і безплатно засобами зв’язку, що належать підприємствам, установам і організаціям, а засобами зв’язку, що належать громадянам, – за їх згодою.

3.1.15. Користуватися безплатно засобами масової інформації з метою встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень та осіб, які їх вчинили, свідків, потерпілих, розшуку правопорушників, які втекли, безвісно відсутніх осіб і з іншою метою, що пов’язана з необхідністю надання допомоги громадянам, підприємствам, установам і організаціям у зв’язку з виконанням міліцією покладених на неї обов’язків.

3.1.16. Застосовувати фізичний вплив, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених статтями 13-15-1 Закону України «Про міліцію».

3.1.17. Користуватися іншими правами, наданими Законом України «Про міліцію».

Основні обов’язки працівників міліції щодо реагування на повідомлення про

кримінальні правопорушення та інші події:

3.2.1. Забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок.

3.2.2. Виявляти, запобігати і припиняти кримінальні правопорушення, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством.

3.2.3. Виявляти та припиняти адміністративні правопорушення, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких законом покладено на органи внутрішніх справ.

3.2.4. Розшукувати осіб у випадках, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

3.2.5. Виконувати у передбачених законодавством випадках і в межах своєї компетенції постанови прокурора, слідчого, слідчого судді, суду, органу дізнання.

3.2.6. Повідомляти відповідним державним органам і громадським об’єднанням про аварії, пожежі, катастрофи, стихійні лиха, надзвичайні ситуації та інші події, уживати в межах компетенції невідкладних заходів для ліквідації їх наслідків, рятування людей і надання їм допомоги, охорони майна, що залишилось без нагляду.

3.2.7. Брати участь у проведенні карантинних заходів під час епідемій та епізоотій.

3.2.8. Надавати невідкладну, у тому числі медичну, допомогу особам, які потерпіли від правопорушень, надзвичайних ситуацій і нещасних випадків, перебувають у безпорадному або небезпечному для життя та здоров’я стані, дітям, які залишилися без опіки, а також затриманим та взятим під варту особам.

3.2.9. Працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов’язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.

3.2.10. При затриманні особи працівником міліції:

• негайно повідомляється затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, роз’яснюється право оскаржувати їх у суді, а також право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього та інші процесуальні права, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом (далі – КПК);
• у разі затримання особи, яка володіє тільки іноземною мовою, підстави затримання роз’яснюються у присутності перекладача (незрозуміло – де в момент затримання правопорушника – іноземця працівник міліції має взяти перекладача?);
• надається усне роз’яснення частини першої статті 63 Конституції України, право відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника та одночасно в друкованому вигляді (носити з собою потрібно, чи що???) – роз’яснення статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 і 63 Конституції України та прав осіб, затриманих або взятих під варту, установлених законами, у тому числі права здійснювати захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання, право відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника;
• про кожне затримання одразу повідомляються за допомогою технічних засобів відповідальні особи в підрозділі органу досудового розслідування;
• затримана особа доставляється до найближчого підрозділу органу досудового розслідування, в якому негайно реєструються дата, точний час (година і хвилини) доставлення затриманого та інші відомості, передбачені законодавством;
• про затримання одразу повідомляється орган (установа), уповноважений законодавством на надання безоплатної правової допомоги;
• затриманому з моменту затримання забезпечується право захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника, реалізація інших прав затриманих;
• у разі заявлення затриманими особами усної або письмової вимоги про залучення захисника працівники міліції не мають права вимагати від них надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника;
• про заявлення вимоги про залучення захисника або про відмову в залученні захисника в протоколі затримання робиться відповідний запис, який скріплюється підписом затриманої особи;
• надається затриманій особі можливість негайно повідомити про своє затримання та місце перебування близьких родичів, членів сім’ї чи інших осіб за вибором цієї особи. Якщо працівник міліції, що здійснив затримання, має підстави для обґрунтованої підозри, що при повідомленні про затримання ця особа може зашкодити досудовому розслідуванню, він здійснює таке повідомлення самостійно, проте без порушення вимоги щодо його негайності.

При зверненні громадянина до чергової частини черговий зобов’язаний уважно вислухати заявника, з’ясувати час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення чи іншої події. Якщо в заяві (повідомленні) йдеться про питання, що не належить до компетенції ОВС та не містить ознак правопорушення, заявнику слід ввічливо роз’яснити, куди саме він має звернутися. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. При отриманні від особи заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення та іншу подію черговий міськрайліноргану зобов’язаний:

5.3.1. Попередити заявника про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, що підтверджується його підписом у протоколі усної заяви, крім випадків надходження заяви чи повідомлення поштою або засобами зв’язку.

5.3.2. Отриману заяву (повідомлення) надати керівнику органу досудового розслідування, який визначає слідчого, що здійснюватиме досудове розслідування, при цьому з’ясувати у керівника органу досудового розслідування або слідчого попередню правову кваліфікацію правопорушення та поінформувати начальника і відповідального по ОВС.

5.3.3. Негайно направити на місце події СОГ чи ОГ, ГШР, інші наряди або окремих працівників міліції.

5.3.4. Ужити всіх необхідних заходів щодо припинення кримінального правопорушення, забезпечити затримання правопорушників, надання допомоги потерпілим, ліквідації негативних наслідків правопорушення чи події або надзвичайної ситуації, керуючись при цьому Картотекою невідкладних дій та іншими нормативно-правовими актами.

Про кримінальні правопорушення та інші події, інформація про які подається до МВС України, ГУМВС, УМВС, повідомити черговій частині, в оперативному підпорядкуванні якої перебуває, про що зробити відмітку в спецповідомленні із зазначенням часу доповіді та прізвища особи, яка її прийняла.

5.4. При отриманні інформації про кримінальне правопорушення або іншу подію, які вчинені на території обслуговування іншого ОВС, черговий повинен виконати вимоги пунктів 5.1-5.3 (крім підпункту 5.3.3) цього розділу та негайно повідомити чергову частину міськрайліноргану, на території обслуговування якого вчинене кримінальне правопорушення або інша подія, для відповідного реагування.

5.5. При отриманні одночасно двох і більше повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події черговий повинен задіяти для реагування на них додаткові СОГ, ГШР, ОГ, інші наряди або окремих працівників міліції. У разі неможливості негайного реагування на ці повідомлення наявними силами доповісти про це відповідальному по ОВС, начальнику або особі, яка виконує його обов’язки, та за їх дорученням зібрати, екіпірувати та направити на місця подій додаткові сили і засоби.

5.6. Інформацію про кримінальні правопорушення, підслідні органам прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань або органам, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, черговий зобов’язаний зареєструвати та негайно повідомити чергового відповідного органу, ужити необхідних заходів для припинення кримінального правопорушення, організувати проведення невідкладних дій щодо виявлення та затримання осіб, які його вчинили.

5.7. Якщо повідомлення про кримінальне правопорушення та іншу подію надійшло до чергової частини МВС, ГУМВС, УМВС черговий зобов’язаний:

5.7.1. Виконати вимоги пунктів 5.1, 5.2 цього розділу та негайно повідомити про отриману інформацію чергову частину міськрайліноргану, на території обслуговування якого вчинене кримінальне правопорушення або інша подія, для відповідного реагування.

5.7.2. Організувати проведення невідкладних дій щодо припинення кримінального чи іншого правопорушення або події, встановлення та затримання підозрюваних у їх вчиненні осіб, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (у межах компетенції), надання допомоги потерпілим, забезпечення схоронності матеріальних цінностей (залежно від змісту інформації), а у необхідних випадках виїзд на місце події СОГ, інших нарядів (працівників відповідних служб МВС, ГУМВС, УМВС) та отримання від них інформації про проведення невідкладних заходів щодо встановлення обставин кримінального чи іншого правопорушення або події.

5.7.3. Витребувати інформацію з міськрайліноргану щодо реагування СОГ, добовими нарядами на кримінальні правопорушення та інші події (чи підтвердилась інформація, які саме заходи вжито для припинення правопорушення, виявлення та затримання осіб, які його вчинили, тощо).

Для забезпечення реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події у всіх ГУМВС, УМВС, міськрайлінорганах, територіальних відділах міліції (далі – ТВМ) формується не менше двох СОГ: основна та додаткова. За необхідності організовується чергування СОГ також у підпорядкованих підрозділах – територіальних, міських і селищних відділах (відділеннях) міліції, лінійних відділеннях тощо. У міськрайлінорганах і ТВМ СОГ формуються з числа працівників структурних підрозділів: слідства (старший СОГ), карного розшуку, боротьби з економічною злочинністю, боротьби з незаконним обігом наркотиків, кримінальної міліції у справах дітей, науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів, міліції громадської безпеки та кінологів із службово-розшуковими собаками (за необхідності). З урахуванням оперативної ситуації та штатної чисельності міськрайліноргану до складу СОГ включаються працівники інших служб. Забороняється включати до складу СОГ осіб, які не мають досвіду самостійної роботи та за якими не закріплена вогнепальна зброя.

У міськрайлінорганах і ТВМ для забезпечення реагування на сімейно-побутові конфлікти, інші кримінальні правопорушення та надзвичайні події начальник ОВС має право своїм наказом створювати, крім СОГ, оперативні групи у складі інспекторів-чергових (там, де вони передбачені штатною структурою) і працівників інших підрозділів. Працівники, включені до складу СОГ чи ОГ, забезпечуються вогнепальною зброєю, боєприпасами і спецзасобами індивідуального захисту та активної оборони (бронежилетом та захисною каскою не нижче 2-го класу захисту, гумовим кийком, балончиком з аерозолем сльозоточивої чи дратівної дії, наручниками). За рішенням начальника ОВС їм можуть видаватися автоматична зброя та інші спеціальні засоби. Усі члени СОГ чи ОГ несуть службу у форменому одязі, мають при собі службові посвідчення, а особи середнього та старшого начальницького складу – жетони з особистим номером і особисті печатки. СОГ чергують цілодобово.

Кожен факт нереагування або неналежного реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події або несвоєчасної реєстрації цих повідомлень є порушенням Закону України «Про міліцію». За такими фактами протягом трьох днів проводити службові розслідування, за результатами яких приймати рішення про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності, а за необхідності, матеріали перевірки надсилати до органів прокуратури.

_____________________________________________________________

Публiкацiя – лютий 2013 р.