Відповідальність за злочини, вчинені за межами України

16 травня 2013 року Верховна Рада України прийняла досить великий за розміром та відносно значущий Закон № 245-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства у відповідність з Кримінальним процесуальним кодексом України». Слід зазначити, що здебільшого цим законом внесені термінологічні зміни у багатьох законах, які тим чи іншим чином торкаються кримінально-процесуальних питань. Але ми того торкатися не будемо. Мабуть, більш цікавими для багатьох будуть лише дві законодавчі зміни.

Зокрема, змінами до статті 10-ої Кримінального кодексу України (КК), відносно вирішення питання про кримінальну відповідальність осіб, які підлягають кримінальній відповідальності за законодавством іноземної держави і перебувають на території України, та виконання вироків, винесених іноземними судами чи міжнародними судовими установами, яка тепер виглядає так:

Громадяни України, які вчинили злочини поза межами України, не можуть бути видані іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності та віддання до суду.

Іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочини поза межами України і перебувають на території України, можуть бути видані іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності і віддання до суду.

Україна може перейняти кримінальне провадження, в якому судовими органами іноземної держави не ухвалено вирок, щодо громадян України та іноземців, які вчинили злочини за межами України і перебувають на території України, але які не можуть бути видані іноземній державі або у видачі яких відмовлено, якщо діяння, у зв’язку з яким запитується передача кримінального провадження, згідно з цим Кодексом визнається злочином.

Виконання в Україні вироку іноземного суду чи міжнародної судової установи можливо, якщо діяння, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, згідно з цим Кодексом визнається злочином або було б злочином у разі його вчинення на території України».

На жаль, не досить істотно змінено статтю 1177 Цивільного кодексу України (ЦК) щодо відшкодування (компенсації) шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення.

Ця норма, майже як і раніше, передбачає, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. А шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку, передбачених законом.

Оскільки закон, регулюючий порядок відшкодування шкоди державою вперто не приймається і скоріш за все, ніхто і не планує його приймати, незалежно від кольору влади, ця норма ЦК і далі залишиться пустопорожньою декларацією, яка разом з багатьма іншими нормами, має створювати ілюзію правової держави.

_____________________________________________________________

Публікація – липень 2013 р.