Виплати страхових відшкодувань по ДТП

Законодавці змінили низку нормативних актів, пов’язаних з обов’язковим страхуванням цивільної відповідальності водіїв авто-мототранспортних засобів (ТЗ). Одною з головних новин цього закону, є право учасників ДТП, у разі відсутності шкоди здоров’ю, самостійно (без участі працівників ДАІ) оформляти ДТП з метою отримання страхового відшкодування. Зміни внесені Законом вiд 17.02.2011 р. № 3045-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування”.

Відразу слід зазначити, що ці законодавчі зміни вступають в дію не вже, а лише з 18 вересня 2011 р. Та багатьом вже слід дещо планувати, в зв’язку з новими законами, тому і слід їх роз’яснити завчасно.

Насамперед зупинимось на окремих змінах до Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”. При цьому знадобиться роз’яснити і окремі норми, до яких зміни не торкнулися.

Закон тепер більш чітко визначив деякі поняття. Зокрема, визначено, що потерпілим відносно норм цього закону визнаються юридичні та фізичні особи, життю, здоров’ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок ДТП з використанням ТЗ. Встановлено, що для цілей цього Закону не вважається транспортним засобом пристрій, щодо якого не встановлено коригуючий коефіцієнт залежно від типу ТЗ. Дорожньо-транспортною пригодою для цілей закону визнається подія, що сталася під час руху ТЗ, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Цікаво, що в закону зазначено “верховенство” цього закону над іншими. Пункт 2.1 статті 2 доповнено реченням такого змісту: “Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону”. При цьому, природно, виникає питання: “А як же Цивільний кодекс, який є основним актом цивільного законодавства?” Та для наших законодавців цікаві лише сіюхвилинні інтереси…

Тепер законом встановлено (пункт 17.1), що внутрішні договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності укладаються строком на один рік, адже страховика дуже не подобалися страховки, наприклад – на 6 місяців. Укладення внутрішніх договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності на строк менший, ніж один рік, але не менш як на 15 днів допускається виключно щодо транспортних засобів:

•  незареєстрованих – на час до їх реєстрації,
•  тимчасово зареєстрованих – на час до їх постійної реєстрації,
•  зареєстрованих на території іноземних держав – на час їх перебування на території України.

Міжнародний договір “Зелена картка” може укладатися на строк 15 днів, 1 місяць, 2 місяці, 3 місяці, 4 місяці, 5 місяців, 6 місяців, 7 місяців, 8 місяців, 9 місяців, 10 місяців, 11 місяців або один рік. Договором внутрішнього страхування протягом строку його дії може бути визначений період використання ТЗ, що не може становити менш як шість календарних місяців. Що означає останнє і для чого воно потрібно – поки що визначити важко.

При укладенні договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховик зобов’язаний безоплатно видати страхувальнику спеціальний знак, що затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, та бланк повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також перелік представників страховика, уповноважених виконувати функцію такого страховика щодо опрацювання претензій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. У разі втрати або використання бланка повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик на підставі письмової заяви страхувальника зобов’язаний безоплатно видати йому новий бланк такого повідомлення. Що робити тим, хто уклав такий договір до вступу в дію цього закону – не зрозуміло.

Особливості укладення договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності встановлюються у порядку, визначеному Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Згідно з п. 13.2 закону розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, якщо страхувальником є громадянин України – учасник війни, інвалід II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до I або II категорії, пенсіонер. Але тільки у випадках, якщо забезпечений транспортний засіб має робочий об’єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно, а також якщо він належить цьому громадянину на праві власності. Тобто на страхування автомобілів, якими пільговики користуються по довіреності, ця норма не розповсюджується.

Як діяти у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) визначає ст. 33 Закону. У такому випадку водій ТЗ, причетний до такої пригоди, зобов’язаний:

•  дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху (ПДР) обов’язків водія, причетного до ДТП;
•  вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди;
•  поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;

•  невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону (буде далі), – МТСБУ), повідомлення про ДТП, встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій ТЗ з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов’язок (наприклад важке поранення під час ДТП), він має підтвердити це документально.

У разі настання ДТП за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов’язку інформувати підрозділи ДАІ МВС про її настання. Але, у разі оформлення документів про ДТП без участі працівників підрозділів ДАІ розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Водії та власники ТЗ, причетних до ДТП, власники пошкодженого майна зобов’язані зберігати пошкоджене майно (ТЗ) у такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, – МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов’язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП, у разі якщо не з їхньої вини протягом 10-ти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, – МТСБУ) повідомлення про ДТП його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

У разі оформлення працівниками ДАІ МВС відповідних документів про ДТП вони також встановлюють та фіксують необхідні відомості щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності учасників цієї пригоди і сприяють представникам страховиків (МТСБУ) у проведенні огляду місця ДТП і транспортних засобів, причетних до неї.

Страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій ТЗ, причетного до ДТП, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов’язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин ДТП, а саме:

• надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно,
• повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, – МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа.

На підставі письмового запиту страховика або МТСБУ підрозділ ДАІ зобов’язаний надати йому довідку про ДТП, форма та порядок видачі якої встановлюється МВС.

Заклад охорони здоров’я зобов’язаний надати довідку про тимчасову втрату працездатності (лікування), форма та порядок видачі якої встановлюється Міністерством охорони здоров’я, відомості про діагноз, лікування та прогноз хвороби потерпілого, висновки судово-медичної експертизи, а також іншу інформацію, необхідну для вирішення питання щодо здійснення страхового відшкодування або регламентної виплати.

Медико-соціальна експертна комісія зобов’язана надати документи, що підтверджують ступінь втрати професійної чи загальної працездатності потерпілого; суди та правоохоронні органи – копії наявних документів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, розміру заподіяної та відшкодованої шкоди.

Всі зазначені в цьому пункті документи надаються страховикам безоплатно. Строк надання такої інформації (довідок та інших документів) органами державної влади (у тому числі судовими та правоохоронними) та органами місцевого самоврядування, медичними закладами, а також іншими юридичними особами не може перевищувати 30 днів з дня надходження запиту страховика (МТСБУ).

Страховик (страхова компанія) зобов’язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, – МТСБУ) зобов’язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, – МТСБУ) не з’явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, – МТСБУ) зобов’язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, – МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися:

а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;

б) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;

в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;

г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;

ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

До заяви додаються:

а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;

в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;

г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння ДТП, – у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;

ґ) свідоцтво про смерть потерпілого – у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов’язаної із смертю потерпілого;

д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, – у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;

е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання ДТП) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, – у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв’язку із смертю годувальника;

є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Документи, зазначені у підпунктах “а”-“ґ” цього пункту, надаються для огляду та зняття копії або в копіях, засвідчених заявником. Страховик та МТСБУ мають право вимагати для огляду оригінали зазначених документів. Решта документів надаються в оригіналі або належним чином оформленій копії. Належно оформленою копією документа є копія, посвідчена органом, установою чи організацією, що його видала, або нотаріально посвідчена або посвідчена особою, якій подається заява про страхове відшкодування.

Особа, якій подається заява про страхове відшкодування, зобов’язана надавати консультаційну допомогу заявнику під час складення заяви і на вимогу заявника зобов’язана ознайомити його з відповідними нормативно-правовими актами, порядком обчислення страхового відшкодування (регламентної виплати) та документами, на підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди.

Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, – МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв’язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеним лімітом. У разі оформлення документів про ДТП без участі працівників ДАІ розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності всіх вищезазначених документів, повідомлення про ДТП, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов’язаний:

• у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими – прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв’язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
• у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, – прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Якщо ДТП розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, – МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили. У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Відразу слід зазначити – що це дуже “гниленькі” норми, які за замовленням страхових компаній, явно спрямовані на затягування виплат, з використанням менталітету, а подекуди і з використанням доходячої до дурості, довірливості наших людей. Я маю на увазі приблизно таку ситуацію: закінчився розгляд цивільної або кримінальної справи, судове рішення набрало законної сили, застрахована особа принесла в страхову компанію копію вироку, віддала його тітці, або дядькові, “що сидів за цим столом” і задоволений собою чикає на страхове відшкодування… І так чикає декілька місяців, потім приходить, а йому кажуть: не бачили ми Вашого документу. І йде людина – як, опльована, ще раз збирати документи, а працівники страхової компанії хіхікають позаду…

Задля уникнення таких ситуацій, не можна віддавати страховикам жодного документу (ще раз підкреслюю – жодного!) без документального оформлення такої передачі. Даєте заяву: робіть копію, хай на ній відповідальна особа страхової компанії розпишеться про отримання. Якщо до заяви додаєте додатки – вони повинні бути зазначені у заяві, а відповідальна особа повинна розписатися в тому, що вона отримала заяву з додатками. Не вірте доброзичливості і лагідності працівників страхових компаній. Їх вчать такими бути, але дуже часто також вчать і дурити людей. Власники страхових компаній створюють їх не для того, щоб виплачувати страхові відшкодування, а для того, щоб отримувати від Вас кошти і намагатися більшість цих коштів залишити на свої власні потреби. На жаль, страховий бізнес в Україні похвалитися порядністю поки що не може і в більшості випадків страховики роблять все, щоб затягнути виплати, або взагалі уникнути їх.

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення по заяві страховик (МТСБУ) зобов’язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

У разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов’язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

Якщо ДТП сталася за участю декількох транспортних засобів, що перебували у з’єднанні між собою (у складі одного транспортного составу або під час буксирування із застосуванням жорсткого зчеплення чи з частковим навантаженням буксируваного ТЗ на платформу або на спеціальний опорний пристрій), виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо тягача, а в разі якщо цей тягач незабезпечений, регламентна виплата здійснюється МТСБУ.

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом “а” пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов’язані з відшкодуванням збитків.

Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, а МТСБУ компенсує витрати особи, звільненої від цього виду обов’язкового страхування або відповідальність якої застрахована іноземною страховою компанією відповідно до умов Міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка”, за умови, що такі витрати здійснюються за згодою страховика (МТСБУ). У компенсації витрат може бути відмовлено повністю або частково, якщо такі витрати здійснені без попереднього погодження із страховиком (МТСБУ).

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку. За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:

• навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов’язані з виконанням ними громадянського чи службового обов’язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров’я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;
• вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм ТЗ умисного злочину, що призвів до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону);
• невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов’язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт ДТП, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;
• неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров’ю або життю потерпілого, з моменту скоєння ДТП;
• одержання страхувальником повного відшкодування шкоди за договором майнового страхування від особи, яка її завдала.

Незадовільне фінансове становище страховика (МТСБУ) не є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.

Зміни до цього Закону набирають чинності через шість місяців з дня його опублікування. Опублікований він був у газеті “Голос України” 18 березня і таким чином вступає в дію з 18 вересня 2011 року. Зрозуміло, що різним органам для забезпечення дії цього закону потрібно ще розробити і ввести в дію купу інструкцій, зразків документів, тощо.

В цілому Закон України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” можна побачити на сайті Верховної Ради України.

В наступному матеріалі будуть розглянуті питання регресних позовів страховиків і МТСБУ.

______________________________________________________________

Публікація – червень 2011 р.