А Д В О К А Т
Кучерявый Олег Петрович

полный комплекс юридических услуг, защита интересов граждан и юридических лиц

Май

14

Відповідальність бухгалтерів, як посадових осіб

Автор: Avtor

01 rusМіністерство юстиції своїм листом від 30 жовтня 2013 р. № 0-2-13/11buhgalter роз’яснило у деякій мірі (у межах своєї компетенції) спірні моменти, що стосуються питання визнання бухгалтерів посадовими особами підприємств у контексті можливості притягнення їх до кримінальної або адміністративної відповідальності.

Статтею 212 Кримінального кодексу України (далі — КК) передбачена відповідальність за навмисне ухиляння від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), які входять у систему оподатковування, уведених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, або особою, що здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, або будь-якою іншою особою, що зобов’язане їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження в бюджети або державні цільові фонди коштів.

Крім того, питання притягнення бухгалтерів до адміністративної й кримінальної відповідальності виникають і по інших видах адміністративних правопорушень і злочинних дій, які не обов’язково пов’язані з оподатковуванням (прим. адм. сайту).

Для цілей КК поняття «службова особа» визначається в частині третьої статті 18, відповідно до якої службовими особами є особи, які постійно, тимчасово або за спеціальними повноваженнями здійснюють функції представників влади або місцевого самоврядування, а також постійно або тимчасово займають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах або організаціях посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядницьких або адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальними повноваженнями, якими особу наділено повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління зі спеціальним статусом, повноважним органом або повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

У свою чергу відповідальність за адміністративні правопорушення в області фінансів і підприємницької діяльності передбачена главою 12 Особливої частини розділу II Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП).

Зокрема, відповідно до статті 164-2 КпАП правопорушеннями визнаються приховання в обліку валютних і інших доходів, непродуктивних видатків і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням встановленого порядку, внесення неправдивих даних у фінансову звітність, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій коштів і матеріальних цінностей, несвоєчасне подання на розгляд, узгодження або затвердження річного фінансового плану підприємства державного сектора економіки й звіту про його виконання, перешкода працівникам органа державного фінансового контролю в проведенні ревізій і перевірок, невжиття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від нестач, розтрат, крадіжок і безгосподарності.

У відповідності до статті 14 КпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язані з недотриманням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного й громадського порядку, природи, здоров’я населення й інших правил, забезпечення виконання яких входить у їхні службові обов’язки.

При цьому для вирішення питання, чи є особа посадовою особою, варто виходити із правозастосовної практики, що визначає, що головним критерієм віднесення особи до кола посадових осіб є наявність у нього організаційно-розпорядницьких або адміністративно-господарських функцій.

З огляду на роз’яснення, надані Пленумом Верховного Суду України в постанові від 26 квітня 2002 року № 5 «Про судову практику по справах про хабарництво», організаційно-розпорядницькими обов’язками є обов’язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах або організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних або часток підприємств, установ і організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідувачі відділами, лабораторіями, кафедрами), їхні заступники, особи, що керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири й т.п.).

Під адміністративно-господарськими обов’язками розуміють обов’язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним або приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями й т.п.). Такі повноваження в тому або в іншому обсязі є в начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідувачів складами, магазинами, майстернями, ательє, їхніх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів і контролерів і т.п.

Тою ж постановою Пленуму Верховного Суду України передбачено, що особа є службовою не тільки тоді, коли вона здійснює відповідні функції або виконує обов’язки постійно, але й тоді, коли вона робить це тимчасово або за спеціальними повноваженнями, за умови, що зазначені функції або обов’язки покладені на неї правочинним органом або правочинною службовою особою.

Працівники підприємств, установ, організацій, які виконують професійні (адвокат, лікар, учитель і т.п.), виробничі (наприклад, водій) або технічні (друкарка, охоронець і т.п.) функції, можуть визнаватися службовими особами тільки за умови, якщо поряд із цими функціями вони виконують організаційно-розпорядницькі або адміністративно-господарські обов’язки.

При цьому відзначаємо, що роз’яснення судів з питань застосування законодавства в частині вирішення справ відповідної судової юрисдикції за результатами узагальнення судової практики носять рекомендаційний характер.

Також інформуємо, що правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності в Україні визначаються Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (далі — Закон).

Так, відповідно до частини третьої статті 8 Закону відповідальність за організацію бухгалтерського обліку й забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, схоронність оброблених документів, регістрів і звітності протягом установленого строку, але не менш трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), що здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства й установчих документів.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку й невідповідність зазначених у них відомостей несуть особи, що склали й підписали ці документи (частина восьма статті 9 Закону).

Ю. Іващенко  — заступник Міністра — керівник апарата

__________________________________________________________

Публікація — травень 2014 р.



Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *