А Д В О К А Т
Кучерявый Олег Петрович

полный комплекс юридических услуг, защита интересов граждан и юридических лиц

Авг

9

Відшкодування шкоди: загальні положення

Автор: юрист Денис Кучерявый

Продовжуємо публікацію роз’ясненьна русском языке цивільного законодавства з питань відшкодування шкоди. Перша публікація, присвячена питанню відшкодування шкоди, яка завдана при обставинах, які зустрічаються не дуже часто – під час рятування життя, здоров’я і майна відбулася 20 липня цього року. Сьогодні ми починаємо публікацію матеріалів про відшкодування шкоди у випадках, які зустрічаються частіше і почнемо з загальних положень про відшкодування шкоди.

Майнова шкода, яку завдано особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Цивільним кодексом України (ЦК) та іншим законом.

Напевне, відразу слід роз’яснити, що є збитками. Збитками є:

Øвтрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

Øдоходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв’язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, зазначених далі. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

Øякщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

Øякщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

Øв інших випадках, встановлених законом.

Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім’єю.

Моральна шкода полягає:

Øу фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

Øу душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;

Øу душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

Øу приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Шкода, завдана особою при здійсненні нею права на самозахист від протиправних посягань, у тому числі у стані необхідної оборони, якщо при цьому не були перевищені її межі, не відшкодовується. Якщо у разі здійснення особою права на самозахист вона завдала шкоди іншій особі (явно мається на увазі третя особа, хоча і не чітко прописано), ця шкода має бути відшкодована особою, яка її завдала. Якщо такої шкоди завдано способами самозахисту, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства, вона відшкодовується особою, яка вчинила протиправну дію.

Шкода, завдана особі у зв’язку із вчиненням дій, спрямованих на усунення небезпеки, що загрожувала цивільним правам чи інтересам іншої фізичної або юридичної особи, якщо цю небезпеку за даних умов не можна було усунути іншими засобами (крайня необхідність), відшкодовується особою, яка її завдала. Особа, яка відшкодувала шкоду, має право пред’явити зворотну вимогу до особи, в інтересах якої вона діяла. Враховуючи обставини, за яких було завдано шкоди у стані крайньої необхідності, суд може покласти обов’язок її відшкодування на особу, в інтересах якої діяла особа, що завдала шкоди, або зобов’язати кожного з них відшкодувати шкоду в певній частці або звільнити їх від відшкодування шкоди частково або в повному обсязі.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків. Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.

Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх

повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

У разі прийняття закону, що припиняє право власності на певне майно, шкода, завдана власникові такого майна, відшкодовується державою у повному обсязі. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.

Шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Якщо кримінальну справу закрито на підставі закону про амністію або акта про помилування, право на відшкодування шкоди не виникає.

Слід зазначити, що фізична особа, яка у процесі дізнання, попереднього (досудового) слідства або судового розгляду шляхом самообмови перешкоджала з’ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, не має права на відшкодування шкоди. Мається на увазі, що якщо з Вас «вибивали» визнавальні покази і такі покази Ви дали, тим самим обмовивши себе, добитися Ви нічого не зможете, якщо не доведете застосування до себе тортур.

Шкода, яку завдану фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною. Умови та порядок відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичної особи, яка потерпіла від злочину, встановлюються законом. Відразу зазначу, що ця норма поки що є напівмертвою, оскільки порядок відшкодування не розроблений і держава його явно не хоче розробляти, адже державні органи всіма засобами стараються уникнути відшкодування такої відповідальності. Та все ж подібні судові прецеденти вже є.

Шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, — якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою. Обов’язок цих осіб відшкодувати шкоду, завдану малолітньою особою, не припиняється у разі досягнення нею повноліття. Після досягнення повноліття особа може бути зобов’язана судом частково або в повному обсязі відшкодувати шкоду, завдану нею у віці до чотирнадцяти років життю або здоров’ю потерпілого, якщо вона має достатні для цього кошти, а батьки (опікуни, усиновлювачі…) є неплатоспроможними або померли.

Якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, закладу охорони здоров’я чи іншого закладу, що зобов’язаний здійснювати нагляд за нею, а також під наглядом особи, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору, ці заклади та особа зобов’язані відшкодувати шкоду, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо малолітня особа перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції опікуна, цей заклад зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану нею, якщо не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

Якщо малолітня особа завдала шкоди як з вини батьків (усиновлювачів) або опікуна, так і з вини закладів або особи, що зобов’язані здійснювати нагляд за нею, батьки (усиновлювачі), опікун, такі заклади та особа зобов’язані відшкодувати шкоду у частці, яка визначена за домовленістю між ними або за рішенням суду.

Шкода, завдана спільними діями кількох малолітніх осіб, відшкодовується їхніми батьками (усиновлювачами), опікунами в частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду. Якщо в момент завдання шкоди кількома малолітніми особами одна з них перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції опікуна, цей заклад відшкодовує завдану шкоду у частці, яка визначається за рішенням суду.

Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов’язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

Обов’язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.

Шкода, завдана неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності, відшкодовується цією особою самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи, яка набула повної цивільної дієздатності, майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони дали згоду на набуття нею повної цивільної дієздатності і не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Обов’язок цих осіб відшкодувати шкоду припиняється з досягненням особою, яка завдала шкоди, повноліття.

Шкода, завдана спільними діями кількох неповнолітніх осіб, відшкодовується ними у частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду. Якщо в момент завдання шкоди кількома неповнолітніми особами одна з них перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад відшкодовує завдану шкоду у частці, яка визначається за рішенням суду.

Батьки зобов’язані відшкодувати шкоду, завдану дитиною, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав, протягом трьох років після позбавлення їх батьківських прав, якщо вони не доведуть, що ця шкода не є наслідком невиконання ними своїх батьківських обов’язків.

Шкода, завдана недієздатною фізичною особою, відшкодовується опікуном або закладом, який зобов’язаний здійснювати нагляд за нею, якщо він не доведе, що шкода була завдана не з його вини. Обов’язок цих осіб відшкодувати шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, не припиняється в разі поновлення її цивільної дієздатності. Якщо опікун недієздатної особи, яка завдала шкоди, помер або у нього відсутнє майно, достатнє для відшкодування шкоди, а сама недієздатна особа має таке майно, суд може постановити рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю потерпілого, частково або в повному обсязі за рахунок майна цієї недієздатної особи.

Шкода, завдана фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, відшкодовується нею на загальних підставах.

Шкода, завдана фізичною особою, яка в момент її завдання не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, не відшкодовується. З урахуванням матеріального становища потерпілого та особи, яка завдала шкоди, суд може постановити рішення про відшкодування нею цієї шкоди частково або в повному обсязі. Якщо фізична особа, яка завдала шкоди, сама довела себе до стану, в якому вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними в результаті вживання нею спиртних напоїв, наркотичних засобів, токсичних речовин тощо, шкода, завдана нею, відшкодовується на загальних підставах. Якщо шкоди було завдано особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними у зв’язку з психічним розладом або недоумством, суд може постановити рішення про відшкодування цієї шкоди її чоловіком (дружиною), батьками, повнолітніми дітьми, якщо вони проживали разом з цією особою, знали про її психічний розлад або недоумство, але не вжили заходів щодо запобігання шкоді.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину. Держава, відшкодувавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, має право зворотної вимоги до цієї особи тільки у разі встановлення в її діях складу злочину за обвинувальним вироком суду щодо неї, який набрав законної сили.

Батьки (усиновлювачі), опікун або піклувальник, а також заклад або особа, що зобов’язані здійснювати нагляд за малолітньою або неповнолітньою особою, які відшкодували шкоду, завдану малолітньою або неповнолітньою особою чи фізичною особою, яка визнана недієздатною, не мають права зворотної вимоги до цієї особи.

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, — також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом. Вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника та у разі відшкодування витрат на поховання. Суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

____________________________________________________________

Публiкацiя — серпень 2010 р.



комментариев 14

  1. Юліан:

    Дуже цікава й корисна стаття!

    Якщо зможе, топідскажіть будь ласка, в мене виникла досить складна ситуація. Я живу в 4-х квартиному будинку, один сусід купив 2 квартири, але договір не завірений нотаріусом, але через третейський суд він його визнав дійсним, пізніше виявилось, що цей сусід приватизував кварити разом з усім горищем без відома співмешканців будинку! що робити?

  2. admin:

    Юліану: звернутися мешканцям будинку (всім, частині або одному) — як співвласникам будинку, до суду про визнання недійсним документу про приватизацію в ачстині горища. Це я вказую загальну схему, але потрібно звернутися до адвоката для детального вивчення ситуації. Можливо ще звернутися і в прокуратуру.

  3. Владимир:

    Очень полезная информация.
    Ночью 18 декабря в соседней квартире случился пожар, в котором пострадало имущество соседей и наше (сгорело пластиковое окно и наружная теплоизоляция). Постоянно проживающий в этой квартире мужчина 25-30 лет периодически проходил лечение в психиатрической лечебнице, последний раз — дней 10 назад. По возвращении вел себя неадекватно — шумел, громко слушал музыку по ночам, дерзко отвечал на замечания и т.д. Обращения к участковому и в ЖЭК были, но результатов не было никаких. Родственники у него есть — сестра живет в соседнем доме, мать — где-то на заработках. Пожалуйста, подскажите, что нужно предпринять для возвращения ущерба и материального и морального (реально имеется страх снова увидеть пламя за окном, который не дает спать).

  4. admin:

    Владимиру: ситуация не настолько проста, что бы можна было дать правильный ответ не выясняя тщательно все обстоятельства. Обратитесь к адвокату по месту жительства.

  5. Светлана:

    Добрый день! У меня такая ситуация: муж летом ездил на море в Коктебель со старшей дочкой 4-х лет. Я с ними поехать не могла, т.к. была на 38недели беременности. По возвращении от собственной дочери я узнала, что с ними в номере жила еще «тетя Лена», как потом выяснилося- секретарша мужа. Они играли в счастливую семью, целовались на глазах у ребенка, спали на одном диване. Для меня это был полнейший шок! Сейчас папаша платит алименты на двоих,под расписку. Реально ли с него взыскать моральну шкоду за аморальное поведение? Как ее доказать? Есть свидетели, которые видели мое состояние, после случившегося. Документы на развод планирую подавать, когда младшей исполниться годик, а муж торопит,т.к видно и там прибавление ожидается.

  6. admin:

    Светлане: развод до 1 года ребенку невозможен, пусть не торопится. А на счет морального вреда сомневаюсь. Не слышал о подобной судебной практике по супружеским отношениям. Хотя, теоретически, с точки зрения законодательства, исключить возможность предъявления и удовлетворения подобного иска нельзя.

  7. Елена:

    Добрый день Денис! Я попала в очень не простую ситуацию, хотя многие в нее попадали. В феврале прошлого года, когда по улицам Киева было сложно ходить, я упала и поломала правую руку. Почти год меня лечили, а потом отправили на инвалидность. И физически и морально я покалечена, а призвать к ответу коммунальные службы — не получается.У меня имеются все необходимые документы, но адвокаты не берутся за это дело — называя его мало перспективным.

  8. admin:

    Елена: если адвокаты, изучившие Ваши документы, не берутся, значит действительно по каким-то причинам крайне мало перспектив для выигрыша дела.

  9. Елена:

    До просмотра документов дело не доходит. С коммунальными службами не хотят связываться:
    1. не занимались подобными делами;
    2. не перспективное дело.
    К сожалению, после травмы у меня проблемы и с передвижением, поэтому общаюсь только по телефону или через интернет.

  10. admin:

    Елена: если можете — пришлите мне отсканированные копии документов, я посмотрю — насколько там есть перспектива. Адрес эл. почты на страничке «контакты»

  11. Ира:

    Доброго времени суток. Огромная просьба,посоветуйте как поступить в сложившейся ситуации, Я понимаю, Вы слишком занятой человек, но пожалуйста, дочитайте до конца мою историю, схожую по размеру на поэму.
    Мои соседи сверху меня заливали раньше с периодичностью два-три раза в полгода, во всех случаях причина залития — халатное отношение. Только в одном из таких случаев я поднималась с сантехником к соседям с обращением «вы меня заливаете», я получила ответ «не может этого быть, я каждых пол часа меняю баночки». Мне хватило одного раза, увидев в каком ужасном состоянии квартира — в ванной грибок везде, облупленная краска на стенах в ванной, кухне и коридоре, причём ещё та которой были покрашены стены при сдачи дома в 1972 году.
    Раньше там жили бабулька со старческим маразмом, её дочь «истеричка» и сын дочери, сейчас ему уже лет 22, но на внешний вид у него возможно есть какие-то психические отклонения, про справку не знаю. Когда в очередной раз мне по «взрослому» залили кухню, я мастеру с ЖЭКа сказала, чтобы мне составляли акт и я подаю в суд, но она меня отговаривала, ссылаясь, что течь устранена , мол пожалей соседку у неё два «придурка» на попечении, так срок составления акта, 30 дней, и истёк. И так было каждый раз. Но последние события меня ввели в бешенство, 16.08.2010, 06.10.2010 — залили ванную, 17.02.2011,25.02.2011 — залили ванну и кухню (это я указала только те числа которые зафиксированные в ЖЭКе, когда у меня текла вода по стенам, на маленькие пятнышки, диаметром 8-10 см, я уже даже и не звоню в ЖЭК, сантехники и так ходят ко мне как на роботу).Во всех случаях сантехнику дверь даже не открывали для устранения течи.Или сын или мать (бабулька уже умерла)отвечали через дверь, что не может быть, что бы они заливали соседей, у них всё сухо и, что они никого не вызывали. Таким образом причина течи не устранима по сей день, стены просто не успевают высыхать. Мастера с ЖЭКа я уже смогла переубедить в необходимости составления акта-залития и выслать почтой, письмом с уведомление(чтоб не сказала «я ничего не получала») предписания о то, чтобы в принудительном порядке они пустили сантехника для ремонта кранов, труб или в чём там состоит у них причина постоянной течи.
    Со слов мастера, при составлении акта она не будет указывать площадь залития, так как у меня вся кухня ванная и коридор в «разводах», и имеют место давние пятна залития. Но я как не могла делать ремонт, так и сейчас не имею такой возможности из-за регулярного залития соседями. Так и живём как «в бомжатнике».Мирным путём не получится, пробовали,при встрече с соседкой на улице и я и моя мама, с которой я проживаю, задавали вопрос «когда прекратиться залитие?», в ответ же получали «кучу агрессии» сопровождаемую откровенными нецензурными выражениями.
    Даже если я и решусь подавать в суд на соседей, указав в иске о назначении экспертной комиссии, а в цене иска напишу приблизительную сумму ущерба, при этом уплатив все судебные платежи и потратив кучу времени, у меня возникают огромные сомнения, что суд примет решение о полном возмещении мне ущерба и всех затрат. Боюсь я, что суд признает их неплатёжеспособными и все мои усилия будут бессмысленными. Тогда в какие «двери мне стучаться» с этим письмом, я даже не знаю, но так дальше продолжаться не может. Я просто хочу привести свою, давно приватизированную, квартиру в «человеческий вид».
    Пожалуйста, подскажите мне, каким способом я могла бы прекратить постоянные залития моей квартиры соседями сверху и как можно дольше не возвращаться к этому вопросу?

  12. admin:

    Ира: суд не будет разбираться в их платежеспособности, но исполнительная служба после решения может не найти у них никакого имущества, которое можно было бы описать и результат будет тот же… просто прекратят исполнительное производство в связи с отсутствием имущества и денег у должника.
    Но акты все-равно надо составлять каждый раз. Старые потеки тоже надо зафиксировать, если видно, что они тянутся с верхнего этажа. Если квартира у соседей не приватизирована, можно ставить вопрос об их выселении. Даже если не выселят, то это их напугает. Если приватизирована, то будет сложно что-либо сделать. А в целом я бы посоветовал обратиться с этой проблемой к адвокату по месту жительства, что бы он детально изучил все обстоятельства и документы.

  13. Суть ситуации.
    Госорганизация обязана обеспечить своего сотрудника по контракту жильем (служебным или съемным), но не обеспечила (денег нет как всегда).
    Сотрудник вынужден снимать жилье за свои кровные (ползарплаты), а после увольнения подает в суд на невыполнение условий контракта и бездеятельность госоргана, в результате чего заявителю нанесены значительные убытки.
    Но… договора о найме у заявителя нет (хозяева категорически против).
    Как в таком случае можно обосновать материальные и моральные убытки?
    Госстатистикой наблюдение за ценами аренды жилья не ведется (есть официальный ответ), но есть постанова КМУ № 175 от 14.03.1995, которая устанавливает «потолок» компенсации за поднаем жилья.
    Можно ли объединить материальные и моральные убытки и оценить их в максимальном размере, установленной постановой КМУ?

  14. admin:

    VoencomUA: материальные убытки можно доказать только документально. Все остальное — в моральный вред.