Знову про індивідуальне опалення…

У попередній публікації йшлося про поданий Кабінетом міністрів України до Верховної Ради законопроект щодо обмежувальних заходів стосовно переходу квартир на індивідуальне опалення й гаряче водопостачання. Як и було повідомлено, надається коментар до цього законопроекту, який, на мою думку, є істотним, безпардонним порушенням прав громадян.

Навряд чи хтось має сумніви, що цей законопроект висунутий виключно на догоду власникам теплопостачальних підприємств: наявним і тим, хто планує стати такими в ході майбутньої чергової «прихватизації» об’єктів комунального господарства?

А усілякі казки про екологічні ризики, про якусь незрозумілу для переважної більшості населення диверсифікованість видів палива, про підвищення концентрації діоксиду азоту в приземному шарі атмосфери (впевнений, що ніхто нічого навіть і близько не міряв), тощо, все це – чергова «пурга в очі» народові, щоб менше виступав. Ну і, наприклад, які можуть бути викиди діоксиду азоту при електричному опаленні або водопідігріві. Але ж законопроект пропонує заборонити від’єднання в будь якому разі і не лише від опалення, в й від централізованого гарячого водопостачання. Єдине, що насправді відповідає дійсності, то це те, що при масовому відключенні дещо розбалансовуються системи централізованого опалення. Але саме влада та її підручні протягом останніх 23 років розбалансовували це саме централізоване опалення і не дуже цим переймалися, що й призвело до підвищеного попиту на індивідуальне опалення і гаряче водопостачання.

Та й за великим рахунком, яка різниця конкретному споживачеві – розбалансується воно, чи ні? Споживачеві потрібно, щоб опалення було якісним і доступним. А якісне і доступне воно в нашій країні здебільшого лише для представників влади, для власників та керівників тих самих теплопостачальних організацій, та «іже з ними», які давно вже зробили собі індивідуальне опалення або живуть у власних будинках з індивідуальним опаленням, або у квартирах «елітних новобудов» з окремим опаленням. В той самий час, централізоване опалення для них – лише спосіб заробітку грошей на «бидлі», яким вони, судячи зі змісту законопроекту, вважають більшість українського народу.

Як зазначено у законопроекті, пропонується заборонити самовільне відключення споживачів від централізованих тепломереж і централізованих систем гарячого водопостачання, і при цьому надавати такі дозволи виключно в тому випадку, якщо це дозволено схемою теплопостачання населеного пункту, із вказівкою зон, у яких повинні застосовуватися централізована або індивідуальна системи опалення. Цю схему мають затверджувати органи місцевого самоврядування, але якщо документ не затверджений, то за замовчуванням використовується тільки централізоване теплопостачання, якщо інше не закладене в проекті будинку (тобто – тої самої «новобудови»).

Що це означає? А це явно означає, що людям повністю відсікають подальший перехід на індивідуальне опалення квартир і, навіть, не планують дозволяти споживачам самостійно відключатися від централізованого опалення, щонайменше в тих населених пунктах, де воно ще є. І саме для цього внесено до законопроекту таке положення про схеми теплопостачання, адже місцеві влади населених пунктів у переважній більшості геть не зацікавлені у відключеннях споживачів від «централки» і у переходах на «індивідуалку». Відповідно, вони будуть усілякими шляхами зволікати з розробкою та затвердженням таких схем. А простіше – вони просто їх не будуть робити, а там, де вони вже є – вносити зміни.

І навіть там, де самим керівникам місцевої влади такі відключення і переходи, як то кажуть «по-барабану», або вони нібито і не проти цього, все одне, власники та керівники теплопостачальних організацій будуть у різний спосіб дуже наполегливо «стимулювати» їх через хабарі, через тиск влади вищого рівню, тощо, щоб не затверджували такі схеми.

Більш того, постраждають і мешканці навіть тих населених пунктів, в яких завдяки нашим кабмінам та таким саме місцевим владам давно вже не має централізованого опалення і які ще не встигли встановити індивідуальне опалення. Адже, скоріш за все, допоки в цих населених пунктах місцеві чинуші «розкрутяться» з складанням та затвердженням схеми, там де ъъ не має (а на це ще гроші в бюджет потрібно закласти, при чому, з врахуванням «відкатів»), ні хто, ні кому не дасть дозволу на встановлення індивідуального опалення.

Цей законопроект, на мою думку, є антиконституційним і не відповідає іншим засадам українського законодавства. Насамперед він порушує ст. 21 Конституції України, згідно з якою, усі люди є рівні у своїй правах. Це безумовно стосується і права вибору товарів і послуг. А законопроект від початку поставив одних (хто встиг встановити індивідуальне опалення, від’єднатися від централізованого опалення) в кращі умови перед іншими – перед тими, хто бажає, але не буде мати можливості цього зробити.

Також, законопроект явно порушує статтю 41 Конституції України, згідно з якою, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. При цьому, ще можна сперечатися щодо прав на від’єднання та встановлення індивідуального опалення тих громадян, котрі живуть у неприватизованих квартирах, але, якщо Ви є власником квартири, то це Ваша особиста справа – як саме розпоряджатися нею і всіма її частинами. Щонайменше це стосується того, що це Ваше безумовне право – користуватися чи ні системами централізованого опалення у своїй власній квартирі!

По великому рахунку, якщо Ви не користуєтеся системами теплопостачання, які проходять через Вашу квартиру, то підприємство теплопостачання повинне Вам платити за те, що через Вашу квартиру проходять його труби (право сервітуту – ст. 401 Цивільного кодексу України).

Частина 3 цієї статті Конституції визначає, що громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об’єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Зокрема це стосується і підприємств теплопостачання, які деінде, як не дивно, ще перебувають у комунальній власності. Але тут вживане слово «може», і аж ні як не слово «зобов’язаний». Тобто, Вам, звичайно можуть заборонити встановлювати індивідуальне газове опалення, але ж ні хто не може зобов’язати Вас користуватися послугами таких підприємств, навіть законом.

За частиною 2 ст. 42 Конституції України, не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції. Натомість законопроект явно спрямований на забезпечення зловживання монопольним становищем підприємств теплопостачання у кожному окремому населеному пункті, на обмеження конкуренції з боку виробників та постачальників систем індивідуального опалення.

Більш того, частина 3 ст. 42 Конституції чітко визначає, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт. Про якість послуг підприємств теплопостачання і говорити не варто. А от щодо захисту прав споживачів, то тут вже вступає Закон України «Про захист прав споживачів», прийнятий на підставі цієї обов’язкової для виконання (в тому числі Кабміном) норми Конституції.

А відповідно до абзацу 3 частиною 2 ст. 17 цього Закону, забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту. А саме це й намагається зробити Кабмін своїм законопроектом: примусити придбавати послуги непотрібного йому асортименту та й ще, незалежно від їх якості. А пункти 1 та 2 частини 1 ст. 21 того ж Закону прямо визначають, що якщо при реалізації продукції (послуги в цьому законі за ст. 1 визначаються, як «продукція») будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції або при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення – це є безумовне порушення прав споживачів.

Доречи, захист прав споживачів, відповідно навіть до Закону України «Про теплопостачання», відноситься до основних завдань державного регулювання діяльності у сфері теплопостачання (частина 1 ст. 15 цього Закону).

Крім того, за визначеними Цивільним кодексом України загальними засадами цивільного законодавства, такими засадами є неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини (пункт 1 ст. 3 ЦК) і свобода договору (пункт 2 ст. 3 ЦК).

А що це є, як не свавільне втручання у сферу особистого життя людини? До того ж, теплопостачання населенню здійснюється виключно за договорами (ст. 19 Закону «Про теплопостачання»). І яка тут свобода договору, згідно з кабмінівським законопроектом? В той самий час, Цивільний кодекс, згідно з його ж частиною 2 ст. 4, є не просто законом, а основним актом цивільного законодавства України.

Тобто, новий кабмінівський законопроект явно не відповідає Конституції України і явно суперечить Закону «Про захист прав споживачів», прийнятому на підставі частини 3 статті 42 Конституції.

Ну а якщо Ви схочете скористатися своїми конституційними і законними правами, то Вас будуть штрафувати. Та про це вже писалося у попередній публікації.

Що можна порекомендувати на випадок, якщо цей законопроект «пройде»?

Само по собі, те що написано, вже у деякій мірі є для зацікавлених відвідувачів сайту правовим обгрунтуванням позовних вимог до суду при оскарженні відмов у від’єднанні від централізованого опалення, централізованого гарячого водопостачання, відмов у наданні дозволів на встановлення індивідуального опалення або при оскарженні застосувань штрафних санкцій за новоявленим законом.

Той, хто хоче від’єднатися, має розірвати договір з теплопостачальною організацією і, напевне, у кожному договорі можна знайти підстави для цього. Якщо такого договору у Вас ще не має, то у подібному випадку не варто його і укладати. А без договору Вам не мають права надавати послуги і одержувати кошти за них.

У випадку, якщо хтось, незважаючи на загрозу штрафу, такі від’єднається самовільно від системи теплопостачання, то після сплати штрафу (якщо навіть не вдасться від нього «відбитися» у суді), Вас ні хто не зможе примусити підключитися знову. Та все одне, будуть проблеми при спробі підключення системи індивідуального опалення. Мабуть без судового позову не обійтися, а його результати в наших умовах передбачити складно з будь яким правовим обгрунтуванням. Щоправда, якщо Ви самовільно відключилися від гарячого водопостачання, то на підключення електричного водонагрівального бойлера не потрібно жодних технічних умов та погоджень.

При цьому, якщо Ви після самовільного від’єднання фактично вже не отримували послуги, то й сплачувати за них не повинні, адже оплата здійснюється лише за фактично отримані послуги (частина 6 ст. 19 Закону «Про теплопостачання»)

У випадку спроби притягнення до відповідальності по запланованій законопроектом статті 185-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто, за перешкоджання доступу або недопущення до власних тепловикористальних установок, приладів комерційного обліку теплової енергії представників теплопостачальної організації за умови пред’явлення відповідного посвідчення під час виконання службових обов’язків, то працівник організації повинен буде довести, що він пред’явив Вам таке посвідчення. Крім того, не кожен член сім’ї зобов’язаний допускати таких представників у квартиру, а лише власник або співвласник, до того ж, лише повнолітній. Якщо у Вас з теплопостачальною організацією, представник якої до Вас з’явився, не має договору, те Ваш недопуск представника такої організації є правомірним, адже він для Вас – ніхто! Не зобов’язані ж Ви допускати до себе у квартиру представників всіх теплопостачальних організацій України. Щоправда, якщо така організація офіційно визнана у Вашому населеному пункті виконавцем комунальних послуг, то це може бути більш складним.

Також слід відзначити, що якщо цей закон буде прийнятий, то це буде непоганим приводом для звернень до Європейського суду з прав людини.

Ну і насамкінець – подивимось: може у депутатів вистачить здорового глузду і совісті не приймати цей закон? Але, навряд… Звідки?

____________________________________________________________________________

Публікація – вересень 2013 р.