Ліквідація товариств з обмеженою відповідальністю

Підприємницька діяльність стала невід`ємною частиною життя дуже великої кількості українців. Мабуть, найбільшім за кількістю підприємницьким сегментом є фізичні особи – підприємці. Досить багато відкрито і діють в Україні різноманітних підприємств, що зареєстровані в якості юридичних осіб. І серед них, мабуть найбільш розповсюдженою формою є товариства з обмеженою відповідальністю.

Та підприємства не лише відкриваються і працюють, а деколи, з тих чи інших причин, їх доводиться закривати. Тому сьогодні ми розглянемо порядок закриття юридичної особи на прикладі товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), в яких відсутня частка державної або комунальної власності.

Порядок ліквідації юридичної особи, зокрема – ТОВ, визначений Цивільним кодексом України (ЦК), Господарським кодексом України (ГКУ), Законами України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», «Про господарські товариства» та іншими нормативно-правовими актами.

Випадки добровільної ліквідації юридичної особи передбачено ст. 59 ГКУ та ст. 110 ЦК, зокрема – за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Прийняття рішення про ліквідацію ТОВ здійснюється загальними зборами ТОВ. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються у спосіб, що передбачений статутом ТОВ із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного, але в будь якому разі, не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів (ст. 61 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»). Рішення оформлюється протоколом зборів учасників.

Загальні збори товариства приймають рішення про:

1. ліквідацію товариства;
2. обрання складу ліквідаційної комісії та голови ліквідаційної комісії, в т.ч., з внесенням до протоколу відомостей про персональний склад ліквідаційної комісії (щодо кожного члена комісії, в т.ч. голови, обов`язково вказуються ідентифікаційні номери), про порядок або строк заявлення кредиторами своїх вимог (строк не може становити менше ніж два місяці з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи).

3. затвердження порядку та строків ліквідації (ст. 105 ЦК). При цьому строк не може бути меншим, ніж строк заявлення кредиторами своїх вимог (2 місяці) і з врахуванням часу, необхідного до задоволення таких вимог (якщо вони підлягають задоволенню) та виконання інших вимог законодавства;
4. порядок розподілу між учасниками майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів;
5. порядок затвердження ліквідаційного балансу;
6. інші питання, необхідні для припинення товариства шляхом ліквідації (на власний розсуд, якщо щось таке дійсно потрібне).

Відразу після прийняття рішення потрібно надати письмові повідомлення працівникам підприємства, відповідно до ст. 49-2 КЗпП України, про їх звільнення через 2 місяця в зв`язку з ліквідацією підприємства по п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (під розпис або рекомендованим листом з поштовим повідомленням про вручення), а також надіслати повідомлення до служб зайнятості по місцю проживання кожного працівника про його вивільнення працівників, із зазначенням професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці працівника. Щоправда, якщо строки ліквідації плануються тривалі і деякі працівники будуть потрібні поза 2-хмісячним строком, їх повідомляють за 2 місяця до запланованого їх звільнення і так саме щодо них повідомляють службу зайнятості.

Після прийняття рішення про ліквідацію учасники юридичної особи зобов’язані негайно письмово повідомити про це державного реєстратора, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення (ч. 1 ст. 105 ЦК). Для цього згідно зі ст. 34 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», заявник повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору оригінал або нотаріально засвідчену копію рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи.

При цьому державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для внесення до Єдиного державного реєстру (ЄДРПОУ) запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи.

 Якщо документи для внесення до ЄДРПОУ запису про рішення щодо припинення юридичної особи подаються особою, яка згідно з відомостями, внесеними до ЄДРПОУ, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, державному реєстратору додатково пред’являється паспорт громадянина України.

Якщо такі документи подаються іншим представником юридичної особи, державному реєстратору пред’являється паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця та додатково подається примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує повноваження такого представника.

Документи, які подані для внесення до ЄДРПОУ запису про рішення щодо припинення юридичної особи, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається поштовим відправленням) заявнику з відміткою про дату надходження документів.

Державний реєстратор вносить до ЄДРПОУ запис про початок процедури припинення та про призначення комісії з припинення не пізніше наступного робочого дня з дати отримання (надходження) зазначених відомостей. Повідомлення про внесення запису до ЄДРПОУ щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для внесення до ЄДРПОУ запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, виключно, якщо:

1. документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації припинення юридичної особи за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;
2. документи не відповідають вимогам, які встановлені частиною першою статті 8 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»;
3. рішення щодо припинення юридичної особи оформлено з порушенням вимог, які встановлені частиною 3 ст. 34 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»;
4. документи подані не у повному обсязі;
5. рішення щодо припинення юридичної особи не містить відомостей про персональний склад ліквідаційної комісії, її голову або ліквідатора, ідентифікаційні номери членів комісії, про порядок або строк заявлення кредиторами своїх вимог або якщо такий строк не відповідає закону.

Про залишення документів, які подані для внесення до ЄДРПОУ запису про рішення щодо припинення юридичної особи, без розгляду заявнику не пізніше наступного робочого дня з дати їх надходження державним реєстратором видаються (надсилається поштовим відправленням з описом вкладення) відповідне повідомлення із зазначенням підстав залишення документів без розгляду та документи, що подавалися для внесення до ЄДРПОУ запису про рішення щодо припинення юридичної особи, відповідно до опису.

Залишення документів для внесення до ЄДРПОУ запису про рішення щодо припинення юридичної особи без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до державного реєстратора в загальному порядку після усунення причин, що були підставою для залишення цих документів без розгляду.

Тепер розглянемо більш детально питання призначення та обов’язки ліквідаційної комісії.

Відповідно до ст. 105 ЦК та ст. 60 ГКУ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи також може бути покладено на орган управління юридичної особи, але мабуть краще все ж створити ліквідаційну комісію, головою якої можна призначити директора, або когось іншого.

З моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Всі документи (крім протоколів і рішень загальних зборів учасників) вже підписуються не директором, а головою ліквідаційної комісії.

Відповідно до п. 20.4. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12.11.2003 N 492, ліквідаційною комісією для проведення ліквідаційної процедури використовується один поточний рахунок ТОВ, визначений комісією з припинення. Для цього до банку подаються такі документи:

–       копія рішення учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, – копія рішення суду, на підставі якого здійснюється ліквідація юридичної особи, засвідчена нотаріально або органом, який прийняв таке рішення;

–       картка із зразками підписів і відбитка печатки, засвідчена нотаріально. До цієї картки включаються зразки підписів ліквідатора (уповноважених членів ліквідаційної комісії) і відбитка печатки юридичної особи, що ліквідується.

Інші рахунки, виявлені під час проведення ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідаційною комісією. Закриття інших рахунків, які не використовуються для проведення ліквідаційної процедури, здійснюється ліквідаційною комісією на підставі заяви про закриття рахунку, підписаної головою комісії, та копії рішення учасників, засвідченої нотаріально. Додатково подається картка із зразками підписів і відбитка печатки, засвідчена нотаріально, якщо на рахунку є залишок коштів.

Згодом, після здійснення всіх розрахунків, поточний рахунок, який використовувався для проведення ліквідаційної процедури, закривається ліквідатором на підставі його заяви про закриття поточного рахунку.

Ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, яка ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням останніх про ліквідацію підприємства. Таке повідомлення надсилається рекомендованим листом або врученням під розписку із зазначенням у ньому строків та порядку задоволення вимог кредиторів. Кредитори можуть заявляти вимоги не тільки по тих зобов’язаннях, по яких строк виконання вже наступив, але й по зобов’язаннях, строк виконання яких наступає пізніше. Така можливість їм надана у зв’язку з тим, що юрособа ліквідується, після чого заявити свої вимоги вони вже не зможуть.

Ліквідаційна комісія забезпечує інвентаризацію та оцінює наявне майно підприємства (відповідно до п. 11.7 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. N 69, частин 1 та 2 ст. 10 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». При цьому здійснюється інвентаризація основних коштів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і документів і розрахунків, тобто всіх активів і зобов’язань, в тому числі по відокремлених філіях, представництвах. Комісія повинна вжити заходів щодо повернення майна підприємства, що перебуває у третіх осіб. Результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському й податковому обліку.

Ліквідаційна комісія вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (філій, представництв) та відповідно до законодавства про працю здійснює звільнення працівників юридичної особи, що припиняється.

Ліцензії, документи дозвільного характеру та інші документи, а також печатки та штампи, які підлягають поверненню органам державної влади, органам місцевого самоврядування, повертаються їм ліквідаційною комісією.

По результатах складається проміжний ліквідаційний баланс (ч. 8 ст. 111 ЦК) що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи.

Починається задоволення вимог кредиторів, які були заявлені у встановлений рішенням про ліквідацію строк, з виявленого ліквідаційною комісією майна юрособи.

При цьому важливо пам’ятати, що законодавство встановлює черговість задоволення вимог кредиторів. За загальним правилом виділяються такі черги кредиторів (ст. 112 ЦК):

–       у першу чергу задовольняються вимоги про відшкодування шкоди, заподіяного каліцтвом, іншим збитком здоров’ю або смертю, і вимоги кредиторів, забезпечені заставою або іншим способом;

–       у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов’язані із трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

–       у третю чергу задовольняються вимоги відносно податків, зборів (обов’язкових платежів);

–       у четверту чергу – всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, які належать кожному кредиторові цієї черги.

Вимоги кредитора, заявлені після закінчення строку, установленого ліквідаційною комісією для їхнього пред’явлення, задовольняються з майна ліквідованого юрособи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених вчасно. Однак заявити такі вимоги кредитор може до складання ліквідаційного балансу. Крім того, ті вимоги кредиторів, які ліквідаційна комісія не визнала або відмовила в їхньому задоволенні, кредитор може заявити в судовому порядку. Для цього в нього є місяць від дня одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог. Але подача такого позову не припиняє процедуру ліквідації. Відповідно, якщо позов буде задоволений, але на цей момент юрособа вже буде ліквідована, вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юрособи (ч. 3 ст. 112 ГКУ). Таке майно може бути вже розподілене між колишніми учасниками юрособи, відповідно виходить, що з вимогою про його передачу кредитор повинен звертатися вже до колишніх учасників.

Якщо кредитор не заявляє своїх вимог у процесі ліквідації юрособи або не оскаржить у встановлений строк відмова ліквідаційної комісії в задоволенні його вимог, або якщо суд відмовляє йому в задоволенні таких вимог, вони вважаються погашеними. Погашеними також будуть вважатися вимоги, які хоча й були визнані судом, але не були задоволені у зв’язку з відсутністю майна ліквідованої юрособи.

Звільнення працівників підприємства по п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП здійснюється протягом періоду ліквідації, до складання остаточного ліквідаційного балансу, але не раніше, ніж через 2 місяці після вручення їм під розпис повідомлення про звільнення. При звільненні працівникові у день звільнення виплачується повний розрахунок, в тому числі вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП), видається копії наказу про звільнення і трудова книжка. Якщо зарплата виплачується через банківську карту, то в цей день необхідно перерахувати кошти на карту.

Далі ліквідкомісія складає остаточний ліквідаційний баланс та подає його власнику (учасникам).

Остаточний ліквідаційний баланс cкладається в обсязі, визначеному для річної фінансової звітності і включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів (ч. 2 ст. 11 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до п. 44.3 Податкового кодексу України (ПКУ), у разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву. Також здаються документи по трудових відносинах і документи тривалого зберігання (річні звіти та т.п.). Архіви приймають документи підприємств, що ліквідуються, на платній основі.

Для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації (ст. 36 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців») голова ліквідаційної комісії повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстраторові такі документи:

–       заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у зв’язку з ліквідацією;

–       довідку відповідного органу доходів і зборів про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів;

–       довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових коштів до Пенсійного фонду України і фондів соціального страхування;

–       довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

У реєстраційній картці на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії письмово зазначає та підтверджує своїм особистим підписом, що ними вчинено всі передбачені законодавством дії стосовно порядку припинення юридичної особи, включаючи завершення розрахунків з кредиторами (у тому числі із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування).

Державний реєстратор, отримавши документи для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, зобов’язаний перевірити інформацію про наявність відкритих виконавчих проваджень стосовно такої юридичної особи.

У разі якщо після закінчення процедури припинення, передбаченої законом, але не раніше закінчення строку заявлення кредиторами своїх вимог юридичній особі в установленому законом порядку органом доходів і зборів та/або Пенсійного фонду України не надані довідки про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування або рішення про відмову в їх видачі, голова комісії не раніше ніж через десять робочих днів з дня закінчення такого строку набуває право на подання державному реєстраторові документів, передбачених частинами 1 – 3 ст. 36 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», за винятком зазначених довідок, для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за принципом мовчазної згоди.

За наявності таких підстав державний реєстратор проводить державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за принципом мовчазної згоди, про що вносить відповідний запис до ЄДРПОУ. Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Якщо документи для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації подаються головою ліквідаційної комісії особисто, державному реєстратору додатково пред’являються паспорт громадянина України та документ, що підтверджує його (її) повноваження.

Документи, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається поштовим відправленням) голові ліквідаційної комісії або уповноваженій ним особі з відміткою про дату надходження документів.

Дата надходження документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

За відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, без розгляду державний реєстратор повинен внести до ЄДРПОУ запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Дата внесення до ЄДРПОУ запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи. Строк державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації не повинен перевищувати одного робочого дня з дати надходження документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати проведення державної реєстрації припинення юридичної особи повинен видати (надіслати рекомендованим листом) голові ліквідаційної комісії повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, другий примірник якого залучається до реєстраційної справи такої юридичної особи.

Етапи ліквідації ТОВ можна викласти в такому табличному вигляді (до таблиці не включено питання звільнення працівників, що описані вище):

__________________________________________________________

Публікація – травень 2014 року